Ухвала суду № 82499923, 20.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 червня 2019 року 11 год. 30 хв. Справа №160/5701/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали заяви Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про підтвердження умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "Навімет",-

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2019 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "Навімет" (і.к. 41835673).

Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, що повинно також бути застосовано і до статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши зазначену заяву на відповідність вимогам ст. 283 КАС України, судом встановлено, що її подано без додержання вимог зазначеної статті, а тому вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Для звернення до суду в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства обов`язковою умовою є сплата судового збору, що передбачено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року становить - 1921 грн..

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади сплати судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору, більш того, органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Зазначений правовий висновок висловлено Верховним Судом в ухвалі від 28.11.2018 у справі №808/1921/17 (адміністративне провадження №К/9901/63752/18) номер в ЄДРСР №78160371.

Таким чином, за звернення до суду із заявою про підтвердження умовного адміністративного арешту майна платника Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області слід сплатити судовий збір у розмірі 1921 грн..

За положеннями ст. 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:

1) найменування адміністративного суду;

2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника;

3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті;

4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;

5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;

6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Із поданої Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області заяви видно, що заявник звертається до суду для підтвердження умовного адміністративного арешту майна платника, як зазначено в заяві "відповідача" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "Навімет".

Найменування сторін визначені заявником як "позивач" - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області та "відповідач" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Навімет", що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 283 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 283 КАС України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про залишення заяви Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про підтвердження арешту майна платника без руху.

Керуючись ст. ст. 161, 169, 243, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про підтвердження умовного адміністративного арешту майна платника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "Навімет" залишити без руху.

Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви до 17 год. 00 хв. 20 червня 2019 року шляхом:

- надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1921 грн. на реквізити суду (одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р./22030101, банк одержувача - Казначейство України, код отримувача 37989253, розрахунковий рахунок 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101);

- надання до суду уточненої заяви про підтвердження умовного адміністративного арешту майна платника із вірним визначенням найменування сторін та визначенням особи, до якої застосовано адміністративний арешт майна.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.3 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Царікова