Ухвала суду № 82498436, 20.06.2019, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

20 червня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/218/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гніванський гранітний кар`єр” (вул Соборна, 85, м Гнівань, Тиврівський район, Вінницька область, 23310)

до відповідача Дочірнього підприємства “Тернопільський облавтодор” (вул О. Кульчицької, 8, м Тернопіль, 46001)

про стягнення заборгованості в сумі 77124,23 грн

За участю від:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

Суть справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Гніванський гранітний кар`єр” звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №422 від 27.03.2019 до відповідача Дочірнього підприємства “Тернопільський облавтодор” про стягнення 179045,28 грн – боргу за поставлену продукцію згідно договору №4/16 від 08.02.2016, а також 1512,94 грн – пені, що разом складають 180558,22 грн.

Ухвалою суду від 02.04.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Гніванський гранітний кар`єр” було залишено без руху, на підставі ст 174 ГПК України, у зв`язку з недотриманням заявником вимог ст 162 ГПК України, при її подачі до суду, а саме це стосувалось: не зазначення в ній повного найменування відповідача; викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що це підтверджують (заявляючи до стягнення з відповідача 179045,28 грн боргу, позивачем зроблено посилання на видаткові накладні, загальна вартість поставки згідно яких склала 186705,10 грн); відсутності обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються (відсутність у наведеному в позові розрахунку суми пені чітких періодів та суми нарахування пені. Позивачем зазначалось, що загальна вартість поставки по договору №4/16 від 08.02.2016 склала 2243476,48 грн, за яку відповідачем частково сплачено кошти в сумі 2167000 грн. Різниця між загальними сумами поставки та сплати становить 76476,48 грн, попри заявлену до стягнення у позовній заяві суму боргу в розмірі 179045,28 грн). Цією ж ухвалою позивачу було встановлено визначений ч 2 ст 174 ГПК України строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В подальшому, ТОВ “Гніванський гранітний кар`єр”, поданою до матеріалів справи заявою №566 від 12.04.2019 (вх №6512 від 15.04.2019) про зменшення позовних вимог усунуто недоліки, вказані в ухвалі від 02.04.2019.

У вищевказаній заяві позивачем зазначено, що відповідно до договору поставки №4/16 від 08.02.2016 у період з 11.02.2016 по 28.09.2016 ним здійснено поставку відповідачу щебеню та граніту на загальну суму 2243476,48 грн, за яку останнім здійснено часткову проплату в розмірі 2167000 грн, з яких неоплаченими залишились 76476, 48 грн.

На вказану суму боргу ТОВ “Гніванський гранітний кар`єр” проведено нарахування пені в розмірі 647,75 грн.

А відтак, заявлена до стягнення сума складає 77124,23 грн.

За результатами розгляду судом позовної заяви №422 від 27.03.2019 та в подальшому поданої заяви №566 від 12.04.2019 про зменшення позовних вимог, такі судом прийняті до розгляду, а ухвалою суду від 16.04.2019 відкрито провадження у справі №921/218/19 за правилами загального позовного провадження, з врахуванням зменшення позовних вимог. Підготовче засідання у даній справі призначено на 16.05.2019, яке неодноразово відкладалось, востаннє до 20.06.2019.

Також, 15.04.2019 на адресу суду надійшла заява №566 від 12.04.2019 (вх 6510 від 15.04.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю “Гніванський гранітний кар`єр” про повернення частини сплаченого судового збору - 787,38 грн, сплаченого згідно платіжного доручення №701 від 27.03.2019 на суму 2708,38 грн. Вказана заява мотивована тим, що позивачем зменшено позовні вимоги з 180558,22 грн до 77124,23 грн, а відтак на підставі ч 1 ст 7 Закону України “Про судовий збір” частина сплаченого судового збору - в розмірі 787,38 грн підлягає поверненню позивачу з бюджету.

Ухвалою від 16.04.2019 судом задоволено вищевказану заяву №566 від 12.04.2019 та повернено Товариству з обмеженою відповідальністю “Гніванський гранітний кар`єр” з Державного бюджету України 787,38 грн судового збору.

В ході розгляду справи 14.05.2019 (за вх №8337) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №06-2/635 від 08.05.2019, в якому він просив суд відмовити в позові. В обґрунтування цьому ним зазначено: про сплив строку позовної давності до нарахованої пені; виконанню зобов`язання по оплаті мала передувати дія відповідача щодо виставлення рахунку в порядку п 4.1 договору поставки №4/6 від 08.02.2016, чого зроблено не було; позивачем при передачі товару відповідачу не дотримано вимог п 2 Інструкції П-7, а саме не надано документу про якість поставленого товару; згідно ч 2 ст 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо); відповідно до ст 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; до моменту виконання вимог ч 2 ст 662 ЦК України та п 2 Інструкції П-7 позивачем, обов`язок відповідача з оплати за договором не міг виникнути, а відповідно вимоги про стягнення коштів є передчасними.

Підтримуючи позовні вимоги, у відповіді на відзив №842 від 27.05.2019 (вх №9517 від 30.05.2019) позивачем зазначено: в порядку п 4.1 договору поставки підставою для розрахунку за поставлений товар також є акти приймання – передачі товару і передача документів, зазначених в п 4.2 договору, а саме: сертифікат або паспорт якості, видаткові та податкові накладні, акти приймання – передачі товару, залізничні чи товарно-транспорті накладні; саме відповідно до актів приймання – передачі товару позивач передав товар по кількості та якості, а відповідач прийняв товар; в обумовленому п 4.3 договору порядку відповідач зобов`язаний був розрахуватись за отриманий товар протягом 60 днів з моменту його отримання; документами, які підтверджують якість товару в даному випадку являються сертифікати відповідності, видані Державним підприємством «Вінницький науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» Міністерства економічного розвитку і торгівлі України; такі сертифікати зберігаються на підприємстві позивача, їх копії були передані разом з продукцією, з приводу чого в акті приймання – передачі було вказано «прийнято по кількості та якості»; повідомлень чи претензій щодо неналежної якості товару на адресу позивача не надходило; зазначає про відсутність підстав для застосування строків позовної давності.

Разом з цим, 30.05.2019 від ТОВ “Гніванський гранітний кар`єр” надійшли факсограма заяви №847 від 30.05.2019 (за вх № 94910) про залишення позову без розгляду на підставі п 5 ч 1 ст 226 ГПК України та заяви №848 від 30.05.2019 (за вх №9494) про повернення судового збору в сумі 1921 грн.

Зважаючи на наведене, ухвалою від 30.05.2019 судом було запропоновано позивачу в строк до 20.06.2019 письмово повідомити суд про остаточну правову позицію щодо заявлених вимог.

На виконання ухвали від 30.05.2019 у даній справі, супровідним листом №906 від 10.06.2019 (вх №10416 від 13.06.2019) ТОВ “Гніванський гранітний кар`єр” надіслано на адресу суду заяву №847 від 30.05.2019 про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п 5 ч 1 ст 226 ГПК України та заяву №848 від 30.05.2019 про повернення судового збору в сумі 1921 грн.

В порядку ч 3 ст 177 ГПК України, за ініціативою суду продовжувався строк підготовчого провадження у даній справі, про що постановлено ухвалу від 30.05.2019.

В підготовче судове засідання 20.06.2019 повноважні представники всіх учасників судового процесу не з`явились, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.

В порядку ч 3 ст 222 ГПК України, внаслідок неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, з огляду на таке.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (ст 13 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із змісту заяви №847 від 30.05.2019 про залишення позову без розгляду, таку підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр" – Фурманом В.М.

За даними сформованого судом витягу №1005244367 від 15.04.2019 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, сформованого на позивача, ОСОБА_1 з 22.11.2011 являється керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр".

Згідно ст 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до приписів п 5 ч 1 ст 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

В даному випадку, позивач скористався своїм процесуальним правом, подавши відповідну заяву.

Постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання передбачене п 1 ч 2 ст 185 ГПК України.

З врахуванням того, що заява від 30.05.2019 про залишення позову без розгляду відповідає вимогам ст ст 169, 170 ГПК України, подана до початку розгляду справи по суті, суд доходить висновку, що заява позивача є правомірною, такою, що відповідає принципу диспозитивності, тому підлягає до задоволення.

Згідно ч 2 ст 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

За приписами ч 2 ст 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, встановлюються законом.

Таким спеціальним законом, що регулює підстави сплати та повернення судового збору є Закон України “Про судовий збір”.

Згідно з п 4 ч 1 ст 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Оскільки підставою залишення позову без розгляду є подана позивачем заява, то з врахуванням викладеної норми закону, підстав для повернення сплаченого позивачем на підставі платіжного доручення №701 від 27.03.2019 судового збору на загальну суму 2708 грн немає, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання про повернення з Державного бюджету України сплаченого судового збору в сумі 1921 грн суд відмовляє.

На підставі наведеного та керуючись ст ст 2, 13, 42, 185, п 5 ч 1 ст 226, 232-235 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Гніванський гранітний кар`єр” до Дочірнього підприємства “Тернопільський облавтодор”, про стягнення заборгованості в сумі 77124,23 грн, - залишити без розгляду.

2. Ухвала, в порядку ч 2 ст 235 ГПК України набирає законної сили після її підписання суддею – 20.06.2019.

Повний текст ухвали складено 20.06.2019.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів, в порядку та строки встановлені ст ст 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя І.П. Шумський