Рішення № 82497630, 19.06.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.06.2019Справа № 910/4799/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код ЄДРПОУ 16285602)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 33-Б, приміщ. 36, код ЄДРПОУ 32206908)

про відшкодування збитків у розмірі 9 308,92 грн.

Без виклику представників учасників процесу.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" ( далі - відповідач) про відшкодування збитків у розмірі 9 308,92 грн.

Вказаний позов виник у зв`язку з утворенням заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

06.05.2019 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла довідка про страховий поліс серії АІ № 2009881.

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2019, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України, ухвала суду від 22.04.2019 отримана позивачем - 24.04.2019, відповідачем також - 24.04.2019.

Приписами статті 248 ГПК передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 4 та 5 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст.16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із ст.979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За приписами ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

28.03.2016 між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (страхувальник) було укладено договір страхування № 250527497.16, відповідно до якого застрахованими транспортними засобами є 19 транспортних засобів зазначених у Додатку № 1, у тому числі транспортний засіб "Renault Dokker" державний номерний знак НОМЕР_1 , який є учасником дорожньо-транспортної пригоди.

За змістом п. 2 договору, страховим випадком є пошкодження або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п. 5 договору № 250527497.16 від 28.03.2016 даний договір діє з 28.03.2016 по 27.03.2017.

Як вбачається з постанови Святошинського районного суду м. Києва № 3/759/2815/16 від 12.05.2016, 14.04.2016 о 18 год. 00 хв. по пр-т. Леся Курбаса, 19 у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода шляхом зіткнення застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу "BMW 520" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва № 3/759/2815/16 від 12.05.2016 вказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 21.04.2016 страхувальник звернувся до позивача з заявою № б/н про виплату страхового відшкодування за Договором № 250527497.16 від 28.03.2016.

Згідно рахунку № НОМЕР_3 від 15.04.2016 про оцінку автомобіля "Renault Dokker" державний номерний знак НОМЕР_1 , який виставлений ТОВ "Арма Моторс", матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля "Renault Dokker" державний номерний знак НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді становить 10 921,96 грн.

Як вбачається зі страхового акту № 139848 від 26.04.2016, страховиком здійснено розрахунок та прийнято рішення про виплату страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 9 308,92 грн.

06.05.2016 позивачем на виконання умов Договору страхування № 250527497.16 від 28.03.2016, приймаючи до уваги заяву страхувальника, було перераховано на рахунок Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" страхове відшкодування на суму 9 308,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3370 від 06.05.2016.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд зауважує, що достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, є платіжні доручення та рахунки на сплату послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, а звіт про оцінку автомобіля є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення.

Окрім того, Законами України "Про страхування" та Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов`язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року №3-50гс15.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" , здійснивши виплату страхового відшкодування, набуло права потерпілої особи.

Як вбачається з наведеного вище, винним у згаданому ДТП визнаний водій транспортного засобу "BMW 520" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_2

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "BMW 520" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Страховий капітал", поліс № АІ / 2009881, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 50 000,00 грн., франшиза - 00,00 грн. Вказаний поліс діяв станом на дату дорожньо-транспортної пригоди - 14.04.2016.

Отже, виплативши страхове відшкодування у визначеному розмірі, за договором страхування, позивач в силу наведених положень законодавства, набув права позову до відповідача як особи, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність винної особи.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 2561 від 12.08.2016 про виплату суми боргу у розмірі 9 308,92 грн.

За доводами позивача, станом на дату подачі позовної заяви зобов`язання з оплати вартості відновлювального ремонту в повному обсязі не виконано.

Доказів сплати відповідачем суми 9 308,92 грн. також суду не надано.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положення ст.22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №910/12500/17.

Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях ст.1166 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При цьому, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" закріплено обов`язковість укладення договору страхування цивільно-правової відповідальності (полісу) юридичними та фізичними особами, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Згідно з ч.ч.1, 4 ст. 21 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. У разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.6 ст.75 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи довідка № 90337601 від 14.04.2016 про дорожньо-транспортну пригоду, постанова Святошинського районного суду м. Києва № 3/759/2815/16 від 12.05.2016 та поліс № АІ / 2009881 є належними доказами страхування цивільно-правової відповідальності власника (водія) транспортного засобу "BMW 520" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 саме відповідачем.

На підставі викладеного, звернення Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" з розглядуваним позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" про відшкодування збитків у розмірі 9 308,92 грн. є обґрунтованим.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму страхового відшкодування.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, п.2 ч.1 ст. 231, 232- 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 33-Б, приміщ. 36, код ЄДРПОУ 32206908) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код ЄДРПОУ 16285602) 9 308 (дев`ять тисяч триста вісім) грн. 92 коп. основного боргу та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.06.2019

Суддя Н. І. Ягічева