Рішення № 82497619, 18.06.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.06.2019Справа № 910/3965/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Шкурдової Л.М., розглянувши матеріали справи №910/3965/19

За позовом публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"

до акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 17 566,56 грн.

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 17 566,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.09.2017 між публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Полюс Трейдинг" було укладено договір поставки №F/17-0698-01. 10.01.2019 на виконання умов договору поставки (а саме Специфікації №165/361R-F від 10.01.2019) за накладною №47925920, у вагоні №56918113, публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "НІКМОРСЕРВІС" було відправлено вантаж - катанка сталева, станція призначення - Миколаїв-Вантажний (експ.). 20.02.2018 між акціонерним товариством "Українська залізниця" та публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" укладено договір №10774/ЦТЛ-2018/18-0213-02 про надання послуг. На шляху прямування, станцією Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці було складено комерційний акт №415207/5 від 21.01.2019, який свідчить про недостачу вантажу, про що міститься відповідна відмітка перевізника в графі 49 залізничної накладної № 47925920. За таких підстав позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача суми збитків в розмірі 17 566,56 грн., що виникли у зв`язку з незбереженням вантажу при перевезенні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2019 у справі № 910/3965/19 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за привалами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, та наявність клопотання позивача про розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що оскільки вагон, в якому виявлено недостачу вантажу, завантажувався засобами вантажовідправника, був технічно справним, а відтак виявлена нестача вантажу сталася не з вини відповідача. Відповідач вказує на те, що позивачем при розрахунку суми збитків не враховано норм природної втрати і граничного розходження маси вантажу, що призвело до завищення суми збитків, за розрахунком відповідача сума збитків становить 17 268,93 грн.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження сторін.

Як вбачається з матеріалів справи поштові відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі були вручені сторонам у справі.

До суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2018 між акціонерним товариством "Українська залізниця" (вантажовідправник, вантажоодержувач) та публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (перевізник) укладено договір №10774/ЦТЛ-2018/18-0213-02 про надання послуг (далі - договір перевезення), предметом якого є здійснення перевезень вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 2.3.2 договору перевезення, перевізник зобов`язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС "МЕСПЛАН", доставляти вантаж до станції призначення та надавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до цього договору.

10.01.2019 відповідно до залізничної накладної № 47925920 вантажовідправником (позивачем) надіслано залізничним транспортом вагон № 56918113 з вантажем катанка стальна. Одержувачем вантажу є товариство з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв".

На станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці відповідачем було складено комерційний акт № 415207/5 від 21.01.2019, зі змісту якого вбачається, що проведено комісійне зважування вагону № 56918113. В документі зазначено "Вантаж - катанка сталева (бухта), верхній ярус 14 бунтів, кількість місці 28" та встановлено наявність пошкодження (з правого боку за рухом поїзда над 2-м розвантажувальним люком в одній бухті розірвані усі ув`язки), брутто 850 кг підтвердилось, про що в залізничній накладній № 47925920 зроблено відповідний напис про видачу вантажу масою 850 кг, що на 1109 кг менше документа.

Позивач звертаючись до суду з цим позовом вказує на те, відповідач, як перевізник вантажу, належним чином не виконав зобов`язання щодо збереження вантажу під час його перевезення, у зв`язку з чим зобов`язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі 17 566,56 грн., що виникли у зв`язку з незбереженням вантажу при перевезенні.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до статті 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено, також частиною 2 статті 307 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом, позивачем здійснено відправлення вантажу - катанки сталевої відповідно до залізничної накладної № 17925920 у вагоні № 56918113. Одержувачем вантажу є товариство з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв".

Згідно із частини 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до статті 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

У відповідності до статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Як встановлено судом, на станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці відповідачем було складено комерційний акт № 415207/5 від 21.01.2019, зі змісту якого вбачається, що проведено комісійне зважування вагону № 56918113. В документі зазначено "Вантаж - катанка сталева (бухта), верхній ярус 14 бунтів, кількість місці 28" та встановлено наявність пошкодження (з правого боку за рухом поїзда над 2-м розвантажувальним люком в одній бухті розірвані усі ув`язки), брутто 850 кг підтвердилось, про що в залізничній накладній № 47925920 зроблено відповідний напис про видачу вантажу масою 850 кг, що на 1109 кг менше документа.

Згідно статті 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно зі статтями 924 Цивільного кодексу України, 314 Господарського кодексу України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Статут не передбачає обов`язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.

Вартість втраченого вантажу визначена з урахуванням Специфікації №165/361 WR-F від 10.01.2019 до договору поставки №F/17-0698-01, згідно якої ціна 1 тони катанки сталевої без ПДВ становить 13 200,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (частина 1 статті 114 Статуту).

Відповідно до частини 2 статті 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644 вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 0,5 % маси всіх інших вантажів. При цьому, норма недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці. Оскільки перевезення вантажу здійснювалось в упаковці (бунтах), розрахунок норми нестачі вантажу має бути здійснений від маси брутто (тобто с масою упаковки).

Відповідачем не спростовано відсутність своєї вини у не забезпеченні схоронності переданого йому вантажу.

Суд визнає обґрунтованими посилання відповідача на те, що позивачем при розрахунку суми збитків не враховано норм природної втрати і граничного розходження маси вантажу, що призвело до завищення суми збитків.

На підставі пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644 норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 0,5 % маси нетто, тобто 9,79 кг (1959 кг х 0,5%).

Таким чином, за розрахунком суду загальна вартість недостачі вантажу у вагоні № 56918113 становить 17 411,48 грн. = 1099,21 кг (1109 кг - 9,79 кг) х 13 200,00 грн. х 1,2 (ПДВ).

Доводи відповідача з приводу того, що оскільки вагон №56919113, в якому виявлено недостачу вантажу завантажувався засобами вантажовідправника, відтак саме останній зобов`язувався прийняти всі необхідні міри для його збереження судом не приймаються судом, оскільки відповідно до залізничної накладної №47925920 вантаж завантажено у вагон відправником на станції відправлення залізницею без будь-яких зауважень до стану вантажу та вагону, що свідчить про те, що вантажовідправником були виконані вимоги Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, відповідач в порядку частини 3 статті 917 Цивільного кодексу України від прийняття вантажу не відмовився та прийняв вантаж до перевезення, натомість за приписами чинного законодавства України (Правила комерційного огляду поїздів та вагонів, Правила перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, стаття 24 Статуту, пункт 3.8. роз`яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею") саме залізниця перевіряє правильність розміщення та закріплення вантажів та перевіряє правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній та відповідно до статті 308 Господарського кодексу України, статей 12, 25 Закону України "Про залізничний транспорт", залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття такого вантажу до перевезення. Заперечення відповідача з приводу того, що під час розрахунку вартості втраченого вантажу має бути виключена маса тари суд вважає необгрунтованим, з огляду на те, що у разі перевезення вантажу в упаковці, розрахунок норми нестачі вантажу має бути здійснений від маси брутто, матеріали справи не містять доказів, що вага тари складала зазначену відповідачем суму.

За таких обставин, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 17 411,48 грн. збитків, які виникли у зв`язку із незбереженням вантажу при перевезенні.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.74, 76- 80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Соборна, буд. 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043) 17 411 (сімнадцять тисяч чотириста одинадцять) грн. 48 коп. - збитків та 1 904 (одна тисяч дев`ятсот чотири) грн. 10 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складення тексту рішення: 19.06.2019