Рішення № 82497496, 13.06.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.06.2019 Справа № 905/361/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання (помічника судді за дорученням) Сєврової Н.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства “Енергоринок” до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” про стягнення заборгованості 940 526 172 грн 53 коп з яких: 790 238 816 грн 29 коп – сума основного боргу, 105 184 293 грн 31 коп – пеня, 725 113 коп 71 коп – штраф, 12 128 893 грн 05 коп – 3% річних та 32 249 056 грн 17 коп – інфляційні нарахування, -

За участю представників сторін:

від позивача –Зарицький О.А.(за довіреністю);

від відповідача – Клименкова Я.О. (за довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство “Енергоринок” звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” про стягнення заборгованості 940526172,53 грн. з яких: 790238816,29 грн. – сума основного боргу, 105184293,31 грн. – пеня, 725113,71 грн. – штраф, 12128893,05 грн. – 3% річних та 32249056,17 грн. – інфляційні нарахування.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.02.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/361/19, підготовче судове засідання призначено на 21.03.2019.

19.03.2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.03.2019 відкладено підготовче засідання на 09.04.2019.

08.04.2019 від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

08.04.2019 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

09.04.2019 суд оголосив перерву по справі до 25.04.2019.

18.04.2019 надійшло заперечення на клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

25.04.2019 від представника відповідача надійшло клопотання, в якому просив продовжити підготовче провадження строком на тридцять днів та відкласти підготовче провадження.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.04.2019 продовжено строк розгляду справи № 905/361/19 на стадії підготовчого провадження на тридцять днів до 24.05.2019 та відкладено підготовче засідання на 16.05.2019.

15.05.2019 від представника відповідача надійшло заперечення щодо відповіді позивача на відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення підготовчого засідання.

16.05.2019 від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.05.2019 закрито підготовчого провадження, розгляд справи по суті призначено на 04.06.2019.

03.06.2019 надійшло клопотання позивача про доручення доказів з додатками.

У судовому засідання 04.06.2019 оголошено перерву до 13.06.2019.

Судове засідання 13.06.2019 відбулось за участю представників сторін.

Згідно ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2007р. між Державним підприємством “Енергоринок” (далі – ДПЕ) та Відкритим акціонерним товариством “ПЕМ – Енерговугілля” (нині – Приватне акціонерне товариство “ДТЕК ПЕМ – Енерговугілля” (далі – ЕК) укладено договір купівлі – продажу електроенергії №4260/02, згідно з яким ДПЕ зобов`язався продавати, а ЕК зобов`язався купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов даного договору (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, сторони визнають свої зобов`язання за ДЧОРЕ (договір між членами Оптового ринку електричної енергії України) і додатками до ДЧОРЕ, що є його невід`ємними частинами, та керуються його положеннями при виконанні цього договору.

Згідно до п.3.2 договору ДПЕ продає, а ЕК купує електричну енергію в точках поставки на межі балансової належності електричних мереж, визначених в Акті розмежування балансової належності електричних мереж і експлуатаційної відповідальності (додаток №4 до цього Договору) в обсягах, які визначаються згідно з розділом 4 Договору. Точки обліку електричної енергії наведені у додатку №1 до Договору “Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку”. Право власності на електричну енергію, яка постачається за цим Договором, переходить від ДПЕ до ЕК в момент передачі електричної енергії в точках поставки.

Вартість електроенергії, купленої ЕК у ДПЕ у розрахунковому місяці, визначається у відповідності до Правил ОРЕ за середньозваженою ціною та фактичними обсягами отриманої ЕК електроенергії (п.3.5 договору).

За змістом р.4 “Умови визначення обсягів купівлі-продажу електроенергії” договору №4260/02 від 25.09.2007р. фактичні дані про обсяги електричної енергії проданої позивачем відповідачу відображаються у актах купівлі-продажу електроенергії, також передбачена можливість коригування платежу ЕК з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок), дотацій у зв`язку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного із класів споживачів, крім населення, на території України.

Перерахування коштів ЕК за куплену у ДПЕ електроенергію здійснюються кожного банківського дня розрахункового місяця з урахуванням умов пункту 6.3 і зараховується Сторонами як оплата за електричну енергію, куплену ЕК у ДПЕ у цьому місяці з урахуванням умов п.п.6.4 та 6.5 цього договору та окремих рішень Кабінету Міністрів України (п.6.2 договору).

Пунктом 6.3 договору встановлено, що 11-го, 21-го та останнього числа розрахункового місяця ДПЕ перевіряє суму, що надійшла на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ як оплата ЕК електричної енергії, купленої за першу, другу та третю декаду місяця відповідно. Розмір оплати ЕК за першу декаду визначається шляхом множення 30 % замовленого місячного споживання електроенергії і відповідно за другу декаду - 30 % та за третю декаду - 40 % на прогнозну оптову ринкову ціну, затверджену постановою НКРЕ з урахуванням суми місячного обсягу дотацій для компенсації втрат ЕК від здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом згідно постанови НКРЕ, що встановлює суму дотацій, а також з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок) для коригування платежу ЕК у зв`язку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного із класів споживачів, крім населення, на території України. В залежності від структури споживання ЕК вказані відсотки можуть бути змінені за домовленістю Сторін. У цьому випадку ЕК надає до ДПЕ письмове підтвердження своєї структури споживання. В разі здійснення корегування замовленого місячного обсягу купівлі електроенергії, розмір оплати за третю декаду визначається відповідно до п. 4.15.1 цього договору (з урахуванням додаткової угоди №4692/01 від 30.04.2008р. до договору).

Відповідно до п.6.4 договору остаточний розрахунок за куплену ЕК в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється ЕК до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших (крім поточного із спеціальним режимом використання) рахунків ЕК. У цьому випадку ЕК зобов`язана обов`язково вказати призначення платежу.

Строк дії Договору встановлено з 01.10.2007р. по 31.12.2007р., разом з цим дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати цей договір за один місяць до дати закінчення строку його дії (п.11.6 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах, що ними не заперечується.

Матеріали справи містять акти прийняття-передавання товарної продукції по Договору №4260/02 за січень-грудень 2018 на загальну суму 1 018 698 782,10 грн., що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств. Згідно даних актів обсяги спожитої відповідачем активної електроенергії наступні:

52 887,932 тис.кВт.год. у січні 2018 року на суму 89 064 903,68 грн.;

49 158,922 тис.кВт.год. у лютому 2018 року на суму 85 764 835,42 грн.;

49 195,156 тис.кВт.год. у березні 2018 року на суму 83 222 626,18 грн.;

41 864,866 тис.кВт.год. у квітні 2018 року на суму 74 617 519,48 грн.;

47 282,938 тис.кВт.год. у травні 2018 року на суму 85 496 019,60 грн.;

50 252,531 тис.кВт.год. у червні 2018 року на суму 85 102 316,82 грн.;

49 719,539 тис.кВт.год. у липні 2018 року на суму 88 324 710,61 грн.;

50 219,326 тис.кВт.год. у серпні 2018 року на суму 84 675 717,54 грн.;

43 362,653 тис.кВт.год. у вересні 2018 року на суму 75 361 810,64 грн.;

46 114,323 тис.кВт.год. у жовтні 2018 року на суму 76 594 949,87 грн.;

54 730,376 тис.кВт.год. у листопаді 2018 року на суму 96 687 244,27 грн.;

53 583,355 тис.кВт.год. у грудні 2018 року на суму 93 786 127,99 грн.,

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання виконав належним чином, поставив відповідачеві за період січень-грудень 2018 електричної енергії у обсязі 5 88 371,917 тис.кВт/год на загальну суму 1 018 698 782,10 грн., а відповідач її прийняв без заперечень, що підтверджується відповідними актами прийняття-передавання електроенергії.

Відповідно до п.6.4 договору остаточний розрахунок за куплену ЕК в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється ЕК до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших (крім поточного із спеціальним режимом використання) рахунків ЕК. У цьому випадку ЕК зобов`язана обов`язково вказати призначення платежу.

Разом з цим, відповідач розрахунки за електроенергію у визначений спірний період здійснив з порушенням строків обумовлених сторонами у договорі.

Так, станом на 31.01.2019 заборгованість складає 790 238 816, 29 грн., що підтверджується довідкою Позивача про стан взаємних розрахунків між ДП «Енергоринок» та ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» та актом звірки розрахунків ДП «Енергоринок» з ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» за продану з ОРЕ електроенергію станом на кінець дня 31.12.2018.

Неналежне виконання ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» грошових зобов`язань по Договору №4260/02 від 25.09.2007 стали підставою для звернення ДП «Енергоринок» до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості.

Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором з оплати отриманої електричної енергії за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 на загальну суму 940526172,53 грн., яка включає в себе станом на 31.01.2019 основний борг у сумі 790 238 816, 29 грн., 105 184 293,31 грн. пені, 725 113,71 грн. штрафу, 12 128 893,05 грн. 3 % річних та 32 249 056,17 грн. інфляційних втрат.

Спірні правовідносини, що виникли між Сторонами регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України, Законом України «Про електроенергетику», Законом України «Про ринок електричної енергії», умовами Договору №4260/02 від 25.09.2007.

11 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року №2019-VIII (далі – Закон №2019-VIII), який було опубліковано в офіційному виданні, газеті «Голос України» від 10.06.2017 №104-105.

Цим Законом, закріплені принципові вимоги Третього енергопакета ЄС в частині розділення обленерго. Так, відповідно до абз. 1 п. 13 Перехідних Положень Закону №2019-VIII, під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу (далі - ОСР) від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання.

Згідно з абз. 16 п. 13 розділу XVII Закону №2019-VIII та Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 07.12.2018 №1666 ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії.

При цьому, абз. 22, 26 п. 13 розділу XVII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону №2019-VIII передбачено, що у разі відокремлення ОСР є правонаступником в частині прав та обов`язків:

- за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії (ДП «Енергоринок»), судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства.

З урахуванням приписів Закону №2019-VIII, між ДП «Енергоринок» та ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» укладено додаткову угоду від 26.12.2018 №16085/01 до Договору відповідно до пунктів 1 та 3 якої Сторони домовилися, що порядок розрахунків за куповану до 31.12.2018 (включно) електричну енергію ЕК у ДПЕ згідно з Договором, взаємовідносини та відповідальність Сторін за порушення умов Договору в частині купівлі-продажу електроенергії, що мали місце у цей період, визначаються умовами Договору, що діяли в редакції до 01.01.2019.

ПАТ «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ» (далі – ОСР), що є правонаступником в частині прав та обов`язків за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства; діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та має статус платника податку на прибуток за базовою (основною) ставкою відповідно до Податкового кодексу України».

Таким чином, ПАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», як оператор системи розподілу в силу приписів Закону та умов укладеної Додаткової угоди від 26.12.2018 №16085/01 є правонаступником в частині виконання зобов`язання по Договору купівлі - продажу електричної енергії від 25.09.2007 №4260/02.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про електроенергетику», купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.

Частинами 8, 9 ст.15 Закон України «Про електроенергетику» передбачено, що оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору. Сторонами договору є суб`єкти господарської діяльності, пов`язаної з: диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням об`єднаною енергетичною системою України; виробництвом електричної енергії на електростанціях; передачею електричної енергії; постачанням електричної енергії; розподілом електричної енергії; оптовим постачанням електричної енергії.

Суд встановив, що договором, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної електроенергії України, є Договір між членами оптового ринку електричної енергії України від 15.11.1996, затверджений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі за текстом: ДЧОРЕ).

Згідно п. «а», «в» ч. 1 преамбули ДЧОРЕ, Державне підприємство «Енергоринок», яке одержало ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії, має бути Стороною цього Договору і виконувати положення цього Договору, які поширюються на його діяльність як Сторони цього Договору; Постачальник електричної енергії, який одержав ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, має бути Стороною цього Договору і дотримуватися тих положень цього Договору, які поширюються на його діяльність як Сторони цього Договору і/або як члена ринку.

Пунктом 1.1. ДЧОРЕ передбачено, що Державне підприємство «Енергоринок» є стороною цього Договору та здійснює діяльність з оптового постачання електричної енергії. Постачальник електричної енергії сторона цього Договору, що купує електричну енергію на Оптовому ринку. Місцевий або незалежний постачальник, який діє відповідно до умов своє ліцензії. Місцевий постачальник - постачальник, який одержав ліцензію з постачання електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території.

Державне підприємство «Енергоринок» є постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, отже Позивач та Відповідач є членами оптового ринку електричної енергії.

Закон України «Про електроенергетику» у абз. 5 ч. 12 ст. 15 передбачає, що всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з субєктом підприємницької діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії.

Рішенням Конституційного Суду України від 12.02.2002 № 3-рп/2002 (справа про електроенергетику) встановлено, що запроваджений порядок грошових взаєморозрахунків на оптовому електричної енергії не порушує правову модель господарських відносин.

Постановою НКРЕ від 11.05.2006 року за № 577 схвалено Примірний договір купівлі-продажу електроенергії між оптовим постачальником електричної енергії (Державним підприємством «Енергоринок») та постачальником електроенергії за регульованим тарифом.

Таким чином на підставі вищевказаних правових актів між Позивачем та Відповідачем було укладено договір від 25.09.2007 № 4260/02.

Порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії регламентовано ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику».

За змістом статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, вносять плату за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку. Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії виключно на: поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії; поточний рахунок підприємства, яке здійснює розподіл електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами; поточний рахунок енергопостачальника; поточний рахунок із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості оптового постачальника електричної енергії. Кошти за електричну енергію, закуплену на оптовому ринку електричної енергії, всіма енергопостачальниками перераховуються виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії. Кошти за електричну енергію, закуплену на оптовому ринку підприємством, що здійснює передачу електричної енергії, та всіма підприємствами, що здійснюють розподіл електричної енергії, перераховуються виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії. З поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії зазначені кошти спрямовуються виключно: енергогенеруючим компаніям та іншим суб`єктам господарської діяльності, які провадять продаж електричної енергії оптовому постачальнику електричної енергії; підприємству, яке здійснює диспетчерське управління об`єднаною енергетичною системою України, підприємству, яке здійснює передачу електричної енергії, а також на допоміжні заходи із забезпечення сталого функціонування обєднаної енергетичної системи України; на поточний рахунок оптового постачальника електричної енергії; іншим особам, які мають право на отримання коштів з інвестиційної складової оптового тарифу на електричну енергію, затвердженої національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, в тому числі на спільне фінансування розвитку нетрадиційних джерел електричної енергії.

Згідно п. 6.3., 6.6. Інструкції про порядок використання коштів оптового ринку електричної енергії (додаток 4 до ДЧОРЕ) (далі за текстом: ІВКОР), під час проведення розрахунків за електричну енергію: кошти (за винятком коштів, що перераховуються згідно з окремими рішеннями Уряду), що надходять на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника з поточних рахунків із спеціальним режимом використання місцевих постачальників, а також кошти, що перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання оптового постачальника на рахунки виробників та інших учасників розподілу коштів, у розрахунковому періоді, зараховуються як поточна оплата електричної енергії, придбаної в цьому ж періоді; кошти, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового постачальника з інших рахунків місцевих постачальників у розрахунковому періоді, зараховуються як оплата електричної енергії згідно з призначенням платежу, вказаним у платіжному документі. Оплата за куплену в оптовому ринку електричну енергію постачальниками здійснюється на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового постачальника на підставі договорів купівлі-продажу електричної енергії, які укладаються відповідно до договору

Пунктом 6.4. Договору сторони погодили, що оплату за куплену електроенергію ЕК здійснює відповідно до ІВКОР грошовими коштами, що перераховуються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ДПЕ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання ЕК, відкритих відповідно до чинних нормативно-правових актів України, а також з інших рахунків ЕК. Остаточний розрахунок за куплену ЕК в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється ЕК до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших (крім поточного із спеціальним режимом використання) рахунків ЕК. У цьому випадку ЕК зобов`язана обов`язково вказати призначення платежу.

У відповідності до п. 6.2., 6.4., 6.5., 6.7. ІВКОР, споживачі, яким електрична енергія постачається місцевим постачальником, зобов`язані оплачувати її коштами виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання місцевих постачальників. Оплата за продану виробниками ті іншими суб`єктами електричну енергію оптовому постачальнику здійснюється на їх рахунки згідно з умовами двосторонніх договорів. Банкір ринку здійснює перерахування коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання оптового постачальника, які надійшли від постачальників за попередній день, відповідно до алгоритму та на підставі розпорядження власника рахунку. При проведенні розрахунків за куплену електричну енергію оптовий постачальник обов`язково вказує у призначенні платежу розрахунковий період, за який здійснюється оплата, обсяг та розмір ПДВ. Банкір ринку здійснює перерахування коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання місцевих постачальників на поточні рахунки оптового постачальника відповідно до алгоритму двічі на день. При цьому у призначенні платежу банкіром ринку зазначається: «За електричну енергію згідно з постановою НКРЕ, в тому числі ПДВ».

Як встановлено судом вище, Відповідачем обов`язок щодо оплати отриманої електроенергії за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 виконано частково, зокрема несплаченою залишається сума основного боргу в розмірі 790238816,29 грн.

Відтак, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено передбачене Договором та ст. 15, 15-1 Закону України «Про електроенергетику», ст. 526, 530, 612, 655, 692 ЦК України, ст. 173, 175, 193 ГК України, право Позивача на одержання коштів за продану електроенергію.

Враховуючи те, що 790 238 816,29 грн. основного боргу Відповідача перед Позивачем за отриману електричну енергію за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 на підставі Договору на час прийняття судового рішення не погашено, що додатково підтверджується усними поясненнями представника Відповідача, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 790 238 816,29 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, тому підлягає задоволенню.

Прострочення відповідачем грошового зобов`язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов`язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов`язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись нормами цієї статті Позивач просить стягнути з відповідача 12 128 893,05 грн. - 3% річних та 32 249 056,17 грн. - інфляційних втрат нарахованих на суму основного боргу у розмірі 790 238 816,29 грн.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок, суд вважає його обґрунтованими та арифметично вірними, а отже вимога Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 12 128 893,05 грн. та 32 249 056,17 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Пунктом 7.3.2 договору, у редакції додаткової угоди №4692/01 від 30.04.2008р. до нього, визначено, що в разі несплати ЕК за куплену в ДПЕ електроенергію у терміни, встановлені п. 6.4 цього договору, з 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, ДПЕ має право нараховувати пеню ЕК у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє не день прострочення) за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягнути штраф у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов`язання становить 105 184 293,31 грн. (нарахування здійснено, за подвійною облікової ставкою Національного Банку України).

Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування пені, суд вважає його арифметично вірним, тому вимога про стягнення з Відповідача пені у розмірі 105 184 293,31 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Також, позивач керуючись умовами пункту 7.3.2 договору, у редакції додаткової угоди №4692/01 від 30.04.2008р. заявив до стягнення з відповідача штраф на загальну суму 725113,71 грн. за несплату електричної ЕК за куплену в ДПЕ електроенергію у терміни, встановлені п. 6.4 цього договору

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування штрафу, суд вважає його арифметично вірним, тому вимога про стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 725 113,71 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Заперечуючи проти позову Відповідач зазначив, що основним джерелом доходів ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» є частка коштів, яка надходить на поточні рахунки ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» з поточних рахунків із спеціальним режимом використання, на які Споживачі електричної енергії, вносять плату за поставлену їм електричну енергію. Розмір частки коштів, яка перераховується визначається згідно з алгоритмом оптового ринку (ст. 15і Закону України «Про електроенерге).

Споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, вносять плату за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.

Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії.

Кошти за електричну енергію, закуплену на оптовому ринку електричної енергії, всіма енергопостачальниками перераховуються виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії.

Отже, всі грошові кошти, які поступають на розрахунковий рахунок із спеціальним режимом використання Відповідача автоматично перераховуються на розрахункові рахунки Позивача.

Особливістю функціонування об`єднаної енергетичної системи є безперервність процесу виробництва, накопичення, розподілу і споживання електричної енергії, що вимагає збалансованих, синхронних дій, централізованого диспетчерського управління та єдиного системного обліку електроенергії на всіх стадіях виробничого процесу.

В огляду на це НКРЕКП встановлює алгоритм, тобто порядок розподілу уповноваженим банком коштів, отриманих за електричну енергію, а Державне підприємство "Енергоринок" готує звіти про фінансові розрахунки для усіх членів оптового ринку.

У разі виникнення стосовно платежів спірних питань їх можуть вирішувати такі внутрішні, функціонально адаптовані до специфіки енергетичної галузі структури, як:

постійно діюча відомча Арбітражна комісія;

Рада оптового ринку;

загальні щорічні або позачергові збори суб`єктів Договору,; НКРЕ, що мають повноваження і юридичні ресурси.

В разі необхідності будь-який суб`єкт таких відносин може захистити свої інтереси також у судовому порядку. Ці майнові відносини є, по суті, складовою частиною особливих виробничих відносин.

Для вирішення проблеми розподілу ресурсів енергоринку Законом створено тимчасовий механізм. В його основі - уповноважений банк та розподільчі рахунки, які відкривають в установах уповноваженого банку як регіональний ("Обленерго"), так і оптовий (ДПЕ) постачальники електроенергії. Такі рахунки призначені виключно для акумулювання коштів, отриманих за електроенергію, та подальшого розподілу їх між учасниками оптового ринку. Згідно із встановленим Законом порядком "Обленерго" перераховує ці кошти, окрім належної їм частки, тільки на розподільчий рахунок ДПЕ, після чого вони спрямовуються на поточні рахунки енергогенеруючих компаній та інших суб`єктів підприємницької діяльності.

Тобто, кошти, що надходять на рахунки Відповідача надходять виключно на підставі алгоритму розподілу коштів, який затверджує НКРЕКП за поданням самого Позивача - Постанова НКРЕКП № 700 від 13.06.2013.

Вказане кореспондується і з вимогами ДЧОРЕ (відповідно до договору сторони повинні також керуватись ДЧОРЕ та додатками до нього).

Так, відповідно до Інструкції використання коштів оптового ринку електричної енергії (далі - ІВКОР) алгоритм Оптового ринку складається з двох складових частин:

перша складова стосується порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання Місцевих постачальників (далі - Алгоритм Постачальників), і застосовується відповідно до Порядку визначення відрахувань коштів на поточні рахунки Місцевих постачальників та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Оптового постачальника;

друга складова стосується порядку розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Оптового постачальника.

Тобто, перерахування коштів у спірному періоді було здійснено виключно на підставі затвердженого НКРЕКП алгоритму, що затверджується за поданням та на підставі даних від Позивача.

Відтак, Відповідачем не було допущено порушень зобов`язання. У разі, якщо коштів було недостатньо, Позивачу повинно було ініціювати внесення змін до існуючого алгоритму в порядку, затвердженому ДЧОРЕ, а тому Відповідач не порушував встановлений Законом порядок і своїх зобов`язань перед Позивачем.

Вищенаведене свідчить, що Позивач у справі - ДП "Енергоринок" є спеціальним суб`єктом з особливим, цільовим статусом, оскільки не є власником коштів, які надходять на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання.

Як раніше діючими алгоритмами розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, так і чинним алгоритмом (затверджено Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.12.2017 № 1611), не передбачено погашення простроченої заборгованості ДП "Енергоринок" перед енергогенеруючими компаніями.

Додатково відповідач зазначив, що основними споживачами ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» на території Донецької області є населення, шахти третьої групи, підприємства, що надають комунальні послуги населенню та підприємства, що фінансуються з державного бюджету.

Так, згідно акту звірки заборгованості лише заборгованість споживачів електричної енергії таких як КП «Компанія «Вода Донбасу» станом на 01.10.2018 перед ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» становить 567 518 719,83 грн., ДП «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» - 8 621 351,09 грн., ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» - 131 413 293,97 грн., ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське N2 1» - 55 774 501,89 грн.

ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» здійснювало всі заходи, направлені на забезпечення погашення заборгованості, яка виникла внаслідок невчасної оплати за спожиту електричну енергію споживачами, у тому числі здійснювало роботу по стягненню в судовому порядку вказаної заборгованості і забезпеченню примусового виконання вказаних вирішень суду в органах Державної виконавчої служби.

Значна частина крупних споживачів (комунальні підприємства, установи, водоканали тощо) розраховуються за спожиту електроенергію несвоєчасно, що обумовлене особливостями їх бюджетного фінансування. Вплинути на цей процес Відповідач не може, адже відсутні правові важелі стимулювання даної категорії споживачів (наявні екологічна/аварійна броня, заборона відключення тощо). До того ж будь-які дії Енергопостачальника, спрямовані на «стимулювання» споживачів могли негативно відобразитись на і без того соціально-напруженій обстановці в Донецькому регіоні.

Відповідач стверджує, що жодним чином не міг вплинути на обсяг надходжень коштів на його поточний рахунок зі спеціальним режимом використання від споживачів за спожиту електричну енергію.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, єдиною підставою для притягнення до відповідальності

особи, яка порушила зобов`язання, є наявність її вини (умислу або необережності).

Отже, у зв`язку з несвоєчасною сплатою вартості електричної енергії споживачами, ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» вважає, не мало можливості дотримуватися строків розрахунків з ДП «Енергоринок» електроенергії, тому у ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» відсутня вина у порушенні строків здійснення зазначених розрахунків.

Крім того, обставини справи не свідчать про те, що Відповідач користувався грошовими коштами, що належать або призначаються безпосередньо та виключно Позивачеві, та що належні саме Позивачеві грошові кошти знецінювалися внаслідок інфляційних процесів.

Враховуючи наведені обставини та правові норми, ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ» вважає, що правові підстави для притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу, пені, 3% річних та штрафних санкцій за 2018 рік за договором купівлі-продажу електричної енергії від 25.09.2007 № 4260/02 за відсутності його вини відсутні.

Проте, суд не погоджується з доводами відповідача та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Щодо доводів ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» про те, що воно не могло впливати на перерахування коштів ДП «Енергоринок» та їх обсяг у зв`язку з особливим порядком здійснення розрахунків між членами оптового ринку електроенергетики (встановлення алгоритму перерахування коштів).

Спірні правовідносини Сторін регулюються укладеним двостороннім договором купівлі-продажу електроенергії від 25.09.2007 №4260/02, з приводу невиконання вимог якого Позивачем і було заявлено позовні вимоги до Відповідача. Разом з тим, Сторони в процесі оптової купівлі-продажу електроенергії керуються, зокрема, Законом України «Про електроенергетику» (далі - Закон), постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), Договором між членами оптового ринку електричної енергії України (далі - ДЧОРЕ) від 15.11.1996 (із змінами та доповненнями), затвердженим НКРЕКП та невід`ємними додатками до нього.

Статтею 151 Закону встановлено порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії.

Так, згідно положень ст. 151 Закону, для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території (ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля»), їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії (ДП «Енергоринок») відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку для зарахування коштів за електричну енергію затверджується та доводиться до відома споживачів Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Таким чином, для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України електроенергію застосовується вказаний механізм розрахунків, визначений Законом - через поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

Спеціальний режим використання поточних рахунків для оплати вартості електричної енергії полягає в тому, що перерахування грошових коштів з таких рахунків здійснюється уповноваженим банком за алгоритмом, який встановлюється НКРЕКП - зазначений висновок зроблений на підставі визначень, що містяться в ст. 1 Закону, а саме:

- поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії - рахунки суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії;

- алгоритм оптового ринку електричної енергії України - порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики;

- уповноважений банк - визначена Кабінетом Міністрів України разом з Національним банком України банківська установа, яка обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання учасників оптового ринку електричної енергії.

Згідно ч.3 ст. 15-1 Закону, кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії виключно на:

поточний рахунок із спеціальним режимом: використання оптового постачальника електричної енергії;

поточний рахунок підприємства, яке здійснює передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами;

поточний рахунок енергопостачальника;

поточний рахунок із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості оптового постачальника електричної енергії.

Таким чином, кошти за електричну енергію, закуплену на оптовому ринку електричної енергії, всіма енергопостачальниками перераховуються виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії (а не на будь-який інший рахунок ДП «Енергоринок»).

Вказане положення Закону встановлює порядок перерахування уповноваженим банком грошових коштів, що надійшли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальних компаній, в т.ч. регламентує перерахування коштів у певній частці на поточний рахунок (без спеціального режиму використання) самої енергопостачальної компанії, про що Відповідачем було поверхнево зазначено у відзиві. Законодавство, що регулює взаємовідносини у сфері електроенергетики не містить заборони здійснення розрахунків за електроенергію з Інших рахунків енергопостачальних компаній та не встановлює будь-яких обмежень зобов`язань Відповідача здійснити своєчасний та повний розрахунок за куповану електроенергію або звільнення його від відповідальності за розрахунки не в повному обсязі.

Порушення Відповідачем своїх зобов`язань полягає у невиконанні ним зобов`язань по оплаті придбаної електричної енергії в т.ч. з інших поточних рахунків, що передбачене наведеними нижче положеннями.

Відповідно до ч. 8 ст. 15 Закону, оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору (ДЧОРЕ). Крім того, згідно абз. 5 ч. 12 ст. 15 Закону, всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб`єктом господарської діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до ДЧОРЕ.

Згідно п.п. 2.1, 7.2.1 Договору №4260/02, ДП «Енергоринок» зобов`язалося продавати, а Відповідач - купувати електроенергію та здійснювати за неї своєчасні розрахунки відповідно до умов розділу 6 цього Договору.

Відповідно до п.п. 6.1,6.4 Договору, оплату за куплену електроенергію енергопостачальна компанія здійснює відповідно до ІВКОР (Інструкція про порядок використання коштів Оптового ринку електричної енергії України - додаток 4 до ДЧОРЕ) грошовими коштами, що перераховуються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ДП «Енергоринок», а також з інших рахунків компанії. Остаточний розрахунок за куплену енергопостачальною компанією електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших (крім поточного рахунку із спеціальним режимом використання) рахунків ЕК. У цьому випадку енергопостачальна компанія зобов`язана обов`язково вказати призначення платежу.

Таким чином, обов`язок Відповідача сплатити в повному обсязі вартість купованої у Позивача електроенергії не обмежується наявними коштами на його поточному рахунку зі спеціальним режимом використання. Відповідач має і зобов`язаний розраховуватись і зі своїх поточних господарських рахунків, з метою повного і своєчасного виконання взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 №715/2014 (далі - Положення), органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань, крім іншого, бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики у сферах функціонування ринків електричної енергії, природного газу, нафти та нафтопродуктів, у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів; установлює ціни (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу та постачання; розробляє та затверджує алгоритми розподілу коштів; здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.

Пунктом 10.1.1 ІВКОР закріплено, що всі запропоновані зміни до Алгоритму Оптового ринку мають відповідати Закону України «Про електроенергетику», встановлюються і затверджуються відповідною постановою НКРЕКП. НКРЕКП відповідно до Закону України «Про електроенергетику» має виключне право вносити зміни до Алгоритму Оптового ринку самостійно без погодження з іншими органами.

Окрім того, відповідно до п. 10.1.2 ІВКОР, однією з підстав для внесення НКРЕКП змін до алгоритму енергопостачальників шляхом коригування відсотку відрахувань на поточні рахунки місцевих постачальників електричної енергії є неналежне виконання ними фінансових зобов`язань при закупівлі електричної енергії в Оптовому ринку.

Таким чином, встановлений алгоритму перерахування коштів належить до дискреційних повноважень НКРЕКП.

У відповідності до положень ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські договори належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Внаслідок порушення контрагентом своїх зобов`язань за договором, наступають наслідки, передбачені ст. ст. 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 216, 217, 230 Господарського кодексу України, а також положеннями Договору.

Аналогічних висновків дійшов і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 12.02.2002 у справі про електроенергетику №3-рп/2002, згідно з абз. 6 та абз. 10 - 14 п.3.1 мотивувальної частини якого:

юридична природа прав суб`єктів господарювання у сфері електроенергетики базується на загальній концепції договірних засад, закладеній у цивільному законодавстві;

будь-яке правопорушення в цій галузі тягне за собою встановлену законодавством відповідальність, зокрема цивільну;

у Законі України «Про електроенергетику» йдеться про конкретних суб`єктів підприємництва та їхні договірні відносини, які регулюються нормами зобов`язального права. Запроваджений порядок грошових взаєморозрахунків на енергоринку з використанням розподільчих рахунків в установах уповноваженого банку не порушив механізмів функціонування електроенергетики та правову модель господарських відносин.

В той же час, посилаючись на запроваджений порядок розрахунків, Відповідач не робить будь-яких висновків та не наводить доводів, яким чином такий порядок впливає на виконання його зобов`язань щодо своєчасного здійснення оплати купованої електроенергії відповідно до умов Договору чи звільняє його від відповідальності.

Таким чином, доводи Відповідача, що встановлений НКРЕКП алгоритм щодо грошових коштів, які акумулюються на його поточному рахунку із спеціальним режимом використання, є виключною підставою для здійснення розрахунків за куповану у Позивача електроенергію є безпідставними, адже Відповідач не був позбавлений можливості здійснювати платежі також із своїх поточних рахунків.

Вищезазначене дає підстави стверджувати, що відносини Позивача і Відповідача, враховуючи в тому числі і запроваджений Законом особливий порядок розрахунків, є господарськими відносинами, що регулюються, зокрема, нормами зобов`язального/договірного права, за порушення яких наступає цивільна відповідальність, зокрема, передбачена п. З ч. 1 ст.611 та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Щодо доводів Відповідача про нібито відсутність у Позивача підстав для стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних та штрафних санкцій.

Суть заперечень Відповідача щодо стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних та штрафних санкцій зводяться до того, що на його думку Позивач нібито не є власником коштів, а тому не має право на стягнення зазначених нарахувань.

Вищезазначені доводи Відповідача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України та умовам Договору.

Відповідно до положень ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Також, згідно ст. 658 Цивільного кодексу, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Таким чином, основною ознакою і метою договору купівлі-продажу є передача права власності на товар від продавця до покупця, а отже, відповідно до умов укладеного Договору відбувся перехід права власності на куповану електроенергію від ДП «Енергоринок» до ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», у зв`язку з чим останній набув права власності на придбану електроенергію для подальшої її реалізації своїм споживачам на умовах укладених з ними договорів про постачання електричної енергії.

Крім того, відповідно до п.4.13 Договору, документом, який підтверджує факт переходу права власності на електроенергію від ДП «Енергоринок» до ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» є підписаний Сторонами та скріплений печатками Акт купівлі-продажу електроенергії. Завірені належним чином копії підписаних між сторонами актів купівлі-продажу електроенергії за період: січень - грудень 2018 року, містяться в матеріалах справи.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься завірена копія підписаного Сторонами і скріпленого печатками акту звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого Відповідач в повному обсязі підтверджує свою заборгованість перед ДП «Енергоринок».

Вказані документи додатково свідчать про те, що саме Позивач є власником коштів, належних до сплати Відповідачем та має право вимагати їх стягнення, в тому числі з урахуванням 3% річних, втрат від інфляції та штрафних санкцій.

В той же час, з відзиву на позовну заяву Відповідача не вбачається заперечення проти наявності заборгованості за куповану у січні-грудні 2018 року електроенергію. Порушення ж Відповідачем строків оплати купованої електроенергії є підставою для застосування ч.2 ст.625 ЦК України та умовами п.7.3.2 Договору.

Щодо доводів ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», про невиконання споживачами своїх зобов`язань по оплаті купованої електроенергії як причини неналежного виконання Відповідачем своїх зобов`язань перед ДП «Енергоринок» за Договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Так, у постанові від 10.06.2015 у справі №904/6463/14/3-216гс15 Верховний Суд України вказав, що для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі ст.ст. 617 Цивільного кодексу України, 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести:

1) наявність обставин непереборної сили;

2) їх надзвичайний характер;

3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди;

4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками.

Верховний Суд України зазначає, що ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України не допускає віднесення до категорії непереборної сили порушення зобов`язань контрагентами боржника.

Однак, Відповідачем не надано доказів існування обставин непереборної сили та їх надзвичайного характеру, а також неможливості попередити за даних умов завдання шкоди.

Також, Відповідач володіючи інформацією про значний обсяг дебіторської заборгованості, яку нібито не можливо стягнути за виконавчими провадженнями, не надав доказів вжиття ним усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, не висловив відмови від замовленого та/або зменшення замовленого у 2018 році обсягу купованої електроенергії та продовжив закупівлю.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає посилання Відповідача на зазначені обставини, як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог, безпідставними та помилковими.

Додатково суду звертає увагу, що відповідно до постанови ВГСУ від 20.09.2011 № 47/523, оглядового листа ВГСУ від 29.04.2013 № 01-06/767/2013 та обставина, що мешканці/споживачі вносять грошові кошти за електроенергію впродовж року і мають реструктуризацію заборгованості, не впливає на обов`язок відповідача виконувати свої договірні зобов`язання перед позивачем та відповідно не виключають його вини у виникненні заборгованості.

В той же час, заявою від 04.04.2019 Відповідач просить суд зменшити розмір штрафу та пені на 90% від заявленого Позивачем, обґрунтовуючи це наступними обставинами.

ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» здійснює ліцензовану діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом у Донецькій області відповідно до вимог Закону, закуповуючи електричну енергію у Позивача на підставі Договору та постачаючи її споживачам.

Основним джерелом доходів ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» є частка коштів, яка надходить на поточні рахунки ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» з поточних рахунків із спеціальним режимом використання, на які Споживачі електричної енергії, вносять плату за поставлену їм електричну енергію. Розмір частки коштів, яка перераховується визначається згідно з алгоритмом оптового ринку (ст. 15-1Закону).

Споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, вносять плату за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.

Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії.

Кошти за електричну енергію, закуплену на оптовому ринку електричної енергії, всіма енергопостачальниками перераховуються виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії.

При цьому Відповідач зазначив, що основними споживачами ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» на території Донецької області є населення, шахти третьої групи, підприємства, що надають комунальні послуги населенню та підприємства, що фінансуються з державного бюджету.

Так, згідно акту про наявність та обсяг заборгованості лише заборгованість споживачів електричної енергії таких як КП «Компанія «Вода Донбасу» станом на 01.10.2018 р. перед ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» становить 567 518 719,83 грн., ДП «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» - 8 621 351,09 грн., ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» - 131 413 293,97 грн., ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» - 55 774 501,89 грн.

ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» здійснює заходи, направлені на забезпечення погашення заборгованості, яка виникла внаслідок невчасної оплати за спожиту електричну енергію споживачами, у тому числі здійснювало роботу по стягненню в судовому порядку вказаної заборгованості і забезпеченню примусового виконання вказаних вирішень суду в органах Державної виконавчої служби.

Однак, при розгляді справ про стягнення заборгованості за електричну енергію суди задовольняють клопотання відповідачів - шахт третьої групи, підприємств, які надають комунальні послуги та підприємств, що фінансуються з державного бюджету, та зменшують розмір санкцій за прострочення оплати заборгованості за електричну енергію.

Під час примусового виконання судових рішень через органи ДВС Відповідач зіткнувся з іншою проблемою, майже 100% виконавчих проваджень щодо стягнення на його користь боргів були зупинені в результаті реалізації Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» та Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств».

Таким чином, несвоєчасні розрахунки споживачів за електричну енергію є причиною порушення ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» умов Договору щодо здійснення своєчасних розрахунків в період січень - грудень 2018, що підтверджується звітами зо формою № 5-НКРЕ.

Станом на 01. 01.2019 заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії перед ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ» становить загалом 946 651,82тис. грн. При цьому, вона в повному обсязі підтверджена судовими рішеннями та пред`явлена на примусове виконання, однак державною виконавчою службою зупинені всі виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості з підприємств - боржників, включених до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Аналогічною є ситуація і в зв`язку з реалізацією Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств».

Крім того, в частині виконавчих проваджень за даними ДВС не можливо звернути стягнення і отримати грошові кошти на загальну суму 292 158,84тис.грн. (через перебування боржника на тимчасово окупованій території, відсутність у боржника грошових коштів на розрахункових рахунках та/або майна, на яке можливо звернути стягнення, мораторій тощо; довідна додається).

Водночас, відповідно до довідок Відповідача про відхилення основних показників енергозбутової діяльності за 2018 рік слідує зниження техніко-економічних показників роботи компанії від запланованих. Зниження передачі за мережами на 50 млн. кВтч обумовлено переходом ТОВ «Гірничі машини-Дружковський МЗ» та ДП «ОК «Вуглереструктуризація» на поставку до інших ліцензіатів, а також зниження споживання крупних споживачів КП «Компанія «Вода Донбасу» та шахтами. Зниження фактичної сплати від БП на 318 млн. грн. обґрунтовується несплатою КП «Компанія «Вода Донбасу» по БП планувалась сплата 180 млн.грн., по факту сплата склала лише 49 млн.грн.; несплатою енергоємних підприємств вугільної промисловості.

За доводами ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» не могло заздалегідь передбачити подібні події, що призвели до втрати значної частини активів підприємства і негативним чином відобразилося не лише на розрахунках з ДП «Енергоринок», а й на фінансовій діяльності Відповідача в цілому, що підтверджується звітом про фінансові результати та балансом Підприємства 2018 рік.

Вирішуючи зазначене питання, суд вважає за необхідне зазначити, що можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) передбачені ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України.

Частинами 1 та 2 ст.233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст.551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до пп.3.17.4. п.3.17 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” “вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо”.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про їх зменшення. При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем не обґрунтовано завдання йому збитків порушенням зобов`язання відповідачем.

У п.3.2 рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013р. зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

При цьому, за висновками суду, оцінивши надані сторонами докази у сукупності із об`єктивними обставинами складної ситуації у державі та економічного її становища, час прострочення, систематичне погашення суми боргу, загальний розмір нарахованих сум відповідно п.7.3.2 договору, враховуючи положення ст.129 Конституції України, та обставини, на які посилається відповідач у своєму зверненні, а також те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про наявність виняткових обставин у правовідносинах між енергопостачальними компаніями - суб`єктами оптового ринку електричної енергії України, які є підставою для зменшення розміру штрафу, а відтак для задоволення цього клопотання, при цьому частково, оскільки, за результатами встановленого, зменшення пені на 90% є надмірним.

Отже, виходячи з інтересів сторін, суд зменшує розмір суми штрафу та пені, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, а саме від розміру заявленого позивачем на 90%, тобто до 72 511 грн 37 коп штрафу та 10 518 429 грн 33 коп пені, скориставшись правом, наданим ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства “Енергоринок” до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ – Енерговугілля” 940 526 172,53 грн. підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства “Енергоринок” до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” про стягнення заборгованості 940 526 172,53 грн. з яких: 790 238 816 грн. 29 коп – сума основного боргу, 105 184 293 грн 31 коп – пеня, 725 113 грн 71 коп – штраф, 12 128 893 грн 05 коп – 3% річних та 32 249 056 грн 17 коп – інфляційні нарахування – задовольнити частково.

Зменшити розмір стягуваної суми пені до 10 518 429 грн 33 коп та штрафу до 72 511 грн 37 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ – Енерговугілля” (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, 8, ЄДРПОУ 00169845) на користь Державного підприємства “Енергоринок” (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 27, ЄДРПОУ 21515381) 845 207 706 (вісімсот сорок п`ять мільйонів двісті сім тисяч сімсот шість) грн 21 коп, у тому числі:

790 238 816 (сімсот дев`яносто мільйонів двісті тридцять вісім тисяч вісімсот шістнадцять) грн 29 коп - основного боргу,

10 518 429 (десять мільйонів п`ятсот вісімнадцять тисяч чотириста двадцять дев`ять) грн 33 коп - пені,

72 511 (сімдесят дві тисячі п`ятсот одинадцять) грн 37 коп - штрафу,

32 249 056 (тридцять два мільйони двісті сорок дев`ять тисяч п`ятдесят шість) грн 17 коп - інфляційних нарахувань,

12 128 893 (дванадцять мільйонів сто двадцять вісім тисяч вісімсот дев`яносто три) грн 05 коп - 3% річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 672 350 (шістсот сімдесят дві тисячі триста п`ятдесят) грн 00 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 13.06.2019.

Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2019.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов