Ухвала суду № 82495021, 18.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

18 червня 2019 року м. Київ № 826/11452/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши без виклику учасників справи заяву ОСОБА_1 щодо розгляду адміністративної справи в порядку загального позовного провадження

за позовомОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації в особі Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 роціпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) із позовною заявою до Київської обласної державної адміністрації в особі Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році (далі по тексту - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської обласної державної адміністрації в особі Київської обласної державної адміністрації в особі комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, оформлене протоколом № 193 засідання комісії від 25 січня 2018 року, яке полягає в відмові у визначенні ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , статусу особи, евакуйованої із зони відчуження у 1986 році;

- зобов`язати Київську обласну державну адміністрацію в особі комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році прийняти рішення про визначення ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , статусу особи, евакуйованої із зони відчуження у 1986 році та видати посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи відповідної категорії.

Ухвалою суду від 28 травня 2019 року за вказаною позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

13 червня 2019 року засобами поштового зв`язку представником позивача подано заяву про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та необхідності допиту свідків в судовому засіданні.

Вказана заява обґрунтована тим, що дана справа має суттєве значення для позивача.

Також позивач посилається на те, що після надання відповідачем відзиву на позовну заяву може виникнути необхідність витребовування додаткових доказів.

Розглянувши матеріали справи та вказану заяву позивача суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".

У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених ч. 4 ст. 12 КАС України та надають суду право їх розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а ухвалою суду від 18.06.2019 року в задоволені заяви позивача про виклик свідків було відмовлено.

Як вбачається з поданої заяви позивача, в ній не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб. Така заява містить лише посилання на вагоме значення справи для позивача та можливу необхідність витребовування доказів, що само по собі не може свідчити про необхідність її розгляду в іншому порядку ніж аналогічні справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 3 ст. 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За правилами ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Як вбачається з ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2019 року відповідачу у справі було запропоновано надати суду докази протягом п`яти днів з дати отримання даної ухвали всі наявні документи, пояснення та заперечення, які на думку сторін мають значення для розгляду даної справи та підтверджують їх доводи, крім тих, які вже надані суду.

14 червня 2019 року представником відповідача на виконання зазначеної ухвали суду надано письмові пояснення та копії додаткових доказів.

В той же час позивачем у своїй заяві не вказано які саме докази він бажає витребувати, а лише вказано на ймовірне виникнення такої необхідності в подальшому.

Суд звертає увагу позивач, що відповідно до ч. 1- 3 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За приписами ч. 5 та 7 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Стаття 261 КАС України встановлює наступні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

Відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі;

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.

Суд зазначає, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ніяким чином не обмежує процесуальні права учасників справи, а свої пояснення та докази у справі позивач має можливість надати до суду за правилами, встановленими КАС України.

Згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши заяву представника позивача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, беручи до уваги п. 20 ч. 1 ст. 4 та ч. 6 ст. 12 КАС України, суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеної заяви необхідно відмовити.

Керуючись статтями 12, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Погрібніченко