Ухвала суду № 82494920, 13.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

13 червня 2019 року м. Київ № 640/9759/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. КиєвідоТовариства з обмеженою відповідальністю «АКО ТРЕЙД»про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом, в якому просить:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АКО ТРЕЙД» припинити дії, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю), а саме - допустити Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до здійснення перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, на об`єкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал , 33-а .

Позивач обґрунтовує позов тим, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, який реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи, зокрема у місті Києві. Органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду входять до складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві подало позовну заяву до адміністративного суду на виконання своїх повноважень. Позивач виконав умови для проведення перевірки, зокрема, видав наказ про проведення перевірки, посвідчення на проведення перевірки. Усупереч пред`явлених відповідачу документів та законних підстав для проведення перевірки підприємство не допустило державних інспекторів позивача до перевірки, про що складено акт. Таким чином, у позивача відсутня можливість установити наявність або відсутність порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що можуть створювати реальну загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Вирішуючи у письмовому провадженні питання про право позивача, як суб`єкта владних повноважень, на звернення до суду для здійснення своїх наглядових функцій та повноважень на перевірку, суд виходить з наступного.

На підставі зазначеного наказу Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві видало наказ від 23.04.2019 року № 315 про проведення Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві у встановлений термін з квітня по травень 2019 року позапланових перевірок щодо додержання Товариством з обмеженою відповідальністю «АКО ТРЕЙД» вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві видало інспекторам посвідчення від 23.04.2019 року № 3389 на проведення зазначеної перевірки у період з 24.04.2019 по 03.05.2019 року.

Посадові особи, яким видано посвідчення на проведення перевірки, склали акт від 03.05.2019 року № 113 про недопущення до проведення планової перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю «АКО ТРЕЙД» за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33-а.

Позивач, вважаючи, що відповідач протиправно не допустив його до перевірки, звернувся до суду із позовом про зобов`язання відповідача допустити до приміщень та території підприємства для проведення перевірки щодо додержання підприємством вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення позивача з позовом) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом восьмим частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у зазначеній редакції) позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до частини третьої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (у зазначеній редакції) суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

У частині четвертій статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України (у зазначені редакції) визначено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень має право звертатись до адміністративного суду та, відповідно, бути позивачем у суді, виключно у випадках, визначених законом, що узгоджується з вимогами частини другої статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 818/1735/17 (адміністративне провадження № К/9901/37315/18) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 року у справі № 816/2394/16 (провадження № 11-412апп18).

Згідно з частиною першою статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, визначені у статті 67 Кодексу цивільного захисту України, зокрема пунктом 12 частини першої статті 67 цього Закону передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Зазначеній нормі Кодексу цивільного захисту України кореспондує норма частини другої статті 68 цього Кодексу.

Кодекс цивільного захисту України не передбачає інших повноважень Центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, на звернення до адміністративного суду, зокрема у випадку недопущення посадових осіб цього центрального органу виконавчої влади чи її територіальних органів до проведення перевірки.

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), передбачають право, умови та підстави суб`єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), проте не передбачає повноважень органів державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, на звернення до адміністративного суду у випадку недопущення посадових осіб цього центрального органу виконавчої влади чи її територіальних органів до проведення перевірки.

Порядок проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.11.2015 року № 1337, в якому у пункті 9 передбачено право посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів звертатися у встановленому законом порядку до суду у випадку недопущення їх посадових осіб до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об`єкта перевірки, яка здійснюється в установленому законодавством порядку, з вимогою щодо зобов`язання суб`єкта господарювання забезпечити допуск до здійснення перевірки в цілому або частини приміщень об`єкта перевірки, є наказом Міністерства внутрішніх справ України і не є законом України, який згідно з вимогами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення із даним позовом) є підставою для звернення суб`єктів владних повноважень до суду.

Міністерство внутрішніх справ України не має повноважень розширювати контрольно-наглядові повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, та його територіальних органів, визначені законом України.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю), одним з яких є позивач, у межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1888 Кодексу України про адміністративне правопорушення адміністративним правопорушенням є невиконання приписів та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку, або створення перешкод для їх діяльності.

Таким чином, орган державного нагляду (контролю), у разі не допуску підприємством його посадових осіб до здійснення державного нагляду (контролю), має діяти у межах, визначених законами України, і не наділений законом повноваженням на звернення до адміністративного суду у випадку недопущення посадових осіб цього центрального органу виконавчої влади чи її територіальних органів до проведення перевірки.

Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції, неодноразово висловленій Верховним Судом у справах, в яких досліджувалось питання щодо права органу державного нагляду (контролю) на звернення до суду з позовом про зобов`язання суб`єкта господарювання допустити посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки (постанова від 22.08.2018 року у справі № 818/1735/17, від 26.09.2018 року у справі № 826/853/17). Так, в цих постановах Верховний Суд зазначив, що згідно з частиною третьою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. Звернення до суду є способом здійснення повноважень відповідного суб`єкта владних повноважень, під час якого суд здійснює попередній судовий контроль, перевіряючи наявність законних підстав для втручання суб`єкта владних повноважень (позивача), запобігаючи можливим порушенням прав, свобод або законних інтересів фізичних або юридичних осіб. Звернення суб`єкта владних повноважень до суду не є способом захисту його прав чи інтересів, оскільки адміністративне судочинство має інше завдання. У разі встановлення судом відповідних правових підстав для звернення до суду, прямо визначених у Конституції або законах України, суд може відкрити провадження в адміністративній справі за позовом суб`єкта владних повноважень і вирішувати її по суті. Судовий розгляд у справі за позовом суб`єкта владних повноважень, який подано до суду за відсутності необхідних передумов, не може призвести до виконання завдання адміністративного судочинства - захисту прав фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, якщо суб`єкт владних повноважень звернувся до суду без передбачених законом підстав, і це з`ясовано судом на стадії відкриття провадження, то суд відмовляє у відкритті провадження, оскільки спір не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо ці обставини були з`ясовані судом після відкриття провадження, суд закриває провадження у справі. Розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративної юрисдикції адміністративних судів та не належить до юрисдикції жодного іншого суду. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві не має правових підстав для звернення до суду з цим позовом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, оскільки Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулося до адміністративного суду за відсутності передбачених законом підстав, суд вважає, що даний спір не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства, а у відкритті провадження в адміністративній справі належить відмовити.

Частина шоста статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Вирішуючи питання, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справ даної категорії, Верховний Суд у пункті 38 постанови від 26.09.2018 року у справі № 826/853/17 вказав, що розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративної юрисдикції адміністративних судів, а не належить і до юрисдикції жодного іншого суду.

На підставі вищенаведеного та керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві у відкритті провадження в адміністративній справі.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович