Рішення № 82494889, 13.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 червня 2019 року № 826/11218/17

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «МПП «Імпульс»

до Київської міської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування

митної вартості та картки-відмови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «МПП Імпульс» (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 06.03.2017 №UA100010/2017/000014/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2017/00019 від 06.03.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2017 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення норм Митного кодексу України, було необґрунтовано використано резервний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була значною мірою збільшена. Позивач також зазначає, що у відповідача не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за основним методом №1 (ціною договору), а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд в позові відмовити, посилаючись при цьому на недотриманні позивачем вимог ч.2 ст.53 МК України в частині надання всіх необхідних для митного оформлення документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2017 відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA100010/2017/000014/2, яким митну вартість товару, що імпортується скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до ст.64 Митного кодексу України. Визначена митна вартість імпортованих товарів ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого вже здійснено за митною декларацією №5000600/2016/23843.

Підставою для прийняття вказаного спірного рішення про коригування митної вартості стали наступні обставини, про що зазначено в графі 33 рішення, а саме.

Так, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) оскільки документи, що подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Зокрема, відповідно до п.3.5 Контракту передбачена, як передплата, так і відстрочка платежу протягом 180 днів з дня отримання товару. В товаросупровідних документах умови оплати не зазначаються. Платіжне доручення в іноземній валюті від 01.02.2017 № 1 на оплату в п.70 «призначення платежу» не має посилання на конкретну поставку, та сума не відповідає сумі інвойсу. Надані видаткові накладні не завірені печаткою одержувача. Надано платіжне доручення в іноземній валюті від 01.02.2017 № 1, але без жодних відміток банку щодо здійснення оплати. Крім того, у вищезазначеному платіжному дорученні зазначено сума 10175,04 євро, хоча сума поставки складає 24433,40 євро. В графі 70 «форма оплати» не зазначено номер та дата інвойсу, згідно якого здійснювалась оплата за товар.

Викладення інших обставин неправомірного визначення позивачем митної вартості за основним методом на підставі первинно наданих до митного оформлення документів відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України графа 33 не містить.

Як наслідок, про що в подальшому зазначається в гр.33 оскаржуваного рішення, митним органом запропоновано позивачу надати додаткові документи, відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України.

З додаткових документів, що вимагались митницею, декларантом надано: контракт між третіми особами від 10.01.2017 № 5 (без перекладу); прайс-лист продавця на 2017 рік.

Однак, додатково надані позивачем документи були відхилені відповідачем, як доказ правомірності визначення позивачем митної вартості за основним методом.

Враховуючи зазначене, митну вартість товарів визначено із застосуванням резервного методу визначення митної вартості на підставі МД №5000600/2016/23843.

На думку відповідача, вказані обставини є достатніми підставами для відмови позивачу у визначенні митної вартості товарів за основним методом за ціною контракту.

Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю зазначених доводів відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2017 до відділу митного оформлення №2 митного посту «Західний» позивачем надіслана електронна митна декларація №100250003/2017/281104 з метою здійснення митного оформлення товару: шпалери на флізеліновій (волокнистій) основі, тиснені, пофарбовані та оздоблені захисним шаром пластмаси в асортименті. Розмір: 10,05*0,53м - 4603 рул; 10,05м* 1,06 м - 4044 рул.; 25м *1,06 м - 43 рул.; 10,05 * 0,70 м - 12 рул.; Шпалери на паперовій основі тиснені, пофарбовані та оздоблені захисним шаром пластмаси в асортименті. Розмір 1,005 м * 0,53м - 256 рул; Всього: 8958 рул., зразки шпалер зшиті у каталоги - 87 шт., виробник: A.S.Greation Tapeten AG. Торгівельна марка A.S.Greation, країна виробника: - DE.

Зовнішньоекономічний контракт укладений з підприємством «Chatford I &Е limited», Німеччина.

Країна походження товарів - Німеччина. Країна відправлення товарів - Німеччина. Умови поставки - DAP Київ. Виробник товару - «A.S.Greation Tapeten AG» Німеччина. Торгівельна марка - «A.S.Greation».

При митному оформленні товарів одночасно з митною декларацією декларантом надано у електронному вигляді:

- декларація митної вартості;

- міжнародна автомобільна накладна - CMR від 21.02.2017 б/н;

- контракт від 06.02.2004 № 1;

- додаткові угоди від 25.10.2016; від 15.02.2017; від 26.06.2013; від 29.12.2014; від 21.02.2017;

- специфікація від 26.12.2016 № 1;

- інвойс від 21.02.2017 № 006022017;

- прайс - лист (від продавця товару) від 11.01.2017 б/н;

- видаткова накладна від 26.12.2016 № РН-0000078;

- видаткова накладна від 21.12.2016 № РН-0000072;

- видаткова накладна від 23.12.2016 № РН-0000073;

- видаткова накладна від 28.12.2016 № РН-0000084;

- видаткова накладна від 06.02.2017 № РН-0000001;

- платіжне доручення від 01.02.2017 № 1;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений Київською ТПП від 31.01.2017 №Ц-81;

- копія МД країни відправлення від 22.02.2017 № 17D715355138302E4.

Митна вартість товарів заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), нарівні 1,45 EUR/кг .

З урахуванням положень ст.53МК України, вбачається за можливе прийти до висновку, що позивачем до митного оформлення імпортованих товарів було надано повний пакет необхідних документів, згідно з переліком частини 2 вказаної статті МК України.

Митним органом було виявлено розбіжності в наданих позивачем документах, зокрема, в сумі інвойсу (24 433,40 євро) та сумі платіжного доручення (10175,04 євро), що слугувало підставою для витребування додаткових документів.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з доводами митного органу про те, що вказана обставина є належною підставою для витребування додаткових документів, адже лише під час розгляду справи позивач пояснив, що платіжне доручення на суму 10 175,04 євро (а.с.36 том 1) стосувалось попередньої поставки товарів та було надано митному органу до прикладу, як додатковий доказ правомірної поведінки позивача під час визначення митної вартості товару, з якою погодився митний орган при попередній поставці товару.

При цьому, під час здійснення митних формальностей позивач не повідомляв відповідача про те, що платіжне доручення на суму 10 175,04 євро стосувалось попередньої поставки, а митний орган самостійно був позбавлений можливості встановити таку обставину, адже графа призначення платежу даного платіжного документу не містила ідентифікації по відношенню до інвойса.

В той же час, на переконання суду, сама по собі обставина надання позивачем платіжного доручення на суму 10 175,04 євро, не може бути підставою для не згоди з визначеною декларантом митною вартістю за основним методом, за відсутності належних доказів заниження такої вартості, враховуючи те, що умовами контракту передбачене також і відстрочення сплати за товар.

Слід відзначити, що позивачем після завершення митних процедур було проведено оплату за товар в сумі 24 433,40 євро, що відповідає сумі інвойсу (а.с. 21 том 1), на підтвердження чого долучено до матеріалів справи копію платіжного доручення (а.с.37 том 1).

Таким чином, припущення митного органу про сплату позивачем за товар суми, що є меншою від суми, яка зазначена в інвойсі, виявились не підтвердженим.

Посилання відповідача на відсутність в товаросупровідних документах умов оплати, не можуть бути підставою для коригування митної вартості та одночасно судом відхиляються, адже, відповідно до п.3.5 Контракту передбачена, як передплата, так і відстрочка платежу протягом 180 днів з дня отримання товару. Тобто, умовами контракту визначено право позивача на власний розсуд визначати час оплати за товар.

Слід зазначити, що, а ні Контракт, а ні Митний кодексу України, а ні чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не містять в собі положень, які зобов`язують позивача або його контрагента-нерезидента вказувати в інвойсі умови платежу. За таких обставин, оскільки сам факт здійснення позивачем оплати за товар відповідачем на час розгляду справи не заперечується, посилання відповідача на те, що в товаросупровідних документах взагалі не обумовлені умови платежу, є неправомірними.

З аналогічних підстав судом відхиляються посилання відповідача на неналежність оформлення прайс-листа, адже законодавчо вимоги до даного документа не встановлені, а відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України прайс-лист не є обов`язковим документом, що підтверджує митну вартість.

Доводи митного органу про те, що надані видаткові накладні не завірені печаткою одержувача, є недоречними, адже фізичні особи-підприємці, які є покупцями за видатковими накладними (а.с.55-56 том 1) не зобов`язані використовувати печатку в рамках власної господарської діяльності, відповідно до ст.128 Господарського кодексу України.

Посилання відповідача в письмових запереченнях на неналежність висновку ТПП і відсутність інформації про ціну залежно від визначених умов поставки в контракті з третіми особами від 10.06.2017 №5, судом відхиляються, з огляду на вимоги ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, адже дані обставини не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про неправомірність та необґрунтованість рішення про коригування митної вартості, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування картки відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2017/00019 від 06.03.2017, підлягають задоволенню, як похідні, адже картка-відмови (а.с.58 том 1) прийнята на підставі рішення про коригування митної вартості, яке визнано судом протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 06.03.2017 №UA100010/2017/000014/2.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2017/00019 від 06.03.2017.

4. Стягнути на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МПП «ІМПУЛЬС» понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 497,43 грн (дванадцять тисяч чотириста дев`яносто сім грн 43 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.

ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МПП «ІМПУЛЬС» (04119, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 29, код ЄДРПОУ 25203135)

Київська міська митниця ДФС (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-а, код ЄДРПОУ 39422888).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович