Рішення № 82494857, 18.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18 червня 2019 року № 826/11676/18

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити відповідно до Закону України "Про державну службу" в редакції, чинній на момент призначення пенсії, з 01.01.2018, перерахунок та в подальшому виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 70 відсотків від заробітної плати на підставі довідки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.03.2018 №2102-12/13230-089 та відповідного розрахунку, на яку нараховано та сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та єдиний соціальний внесок.

Ухвалою суду від 08.08.2018 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має право на перерахунок пенсії державного службовця, відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" в редакції, чинній на час призначення їй пенсії, проте відповідачем протиправно не здійснено перерахунок пенсії та не враховано, що позивачу пенсія призначена в грудні 2014 року, відповідно її право на перерахунок пенсії в зв`язку зі змінами в законодавстві не може бути звужено.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки на час звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про перерахунок пенсії внесено зміни в статтю 37-1 Закону України "Про державну службу", що регулює порядок і умови перерахунку пенсії державних службовців та фактично анулювано норми законодавства, які визначали право особи на перерахунок, призначеної пенсії в зв`язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою державного службовця, та підстави для такого перерахунку.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено.

Як убачається з матеріалів судової справи, ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою від 18.06.2018 про здійснення перерахунку пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України листом від 19.06.2018 №23636/03 повідомило позивача, що пенсії, призначені згідно з Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII перераховуються у випадку, якщо складові пенсійної виплати (надбавки, підвищення, доплати тощо) визначаються залежно від розміру прожиткового мінімуму. Підстави для перерахунку пенсії позивачу відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" відсутні, оскільки відповідні положення втратили чинність.

До позовної заяви додано лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.03.2018 №2102-12/13230-09 про надання інформації, в якому зазначено про внесення постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 №24 "Про впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2018 році" змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 "Питання оплати праці працівників державних органів" щодо затвердження Схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів, які застосовуються з 01.01.2018, відповідно до якої розмір посадового окладу за посадою головного спеціаліста Міністерства - 9000,00 грн., розмір надбавки за ранг державного службовця, в залежності від присвоєного рангу від 200,00 грн. до 1000,00 грн. Також у листі зазначено, що розмір надбавки за вислугу років на державній службі розраховується відповідно до статті 52 Закону України "Про державну службу" на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу, за посадою головного спеціаліста може надаватись матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати, надбавка за звання кандидата наук для державних службовців законодавством про оплату праці не передбачена.

Позивачем надано власний розрахунок пенсії, відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.03.2018 №2102-12/13230-09, за яким пенсія повинна становити 19880,00 грн.

Зі змісту позову вбачається, що позивачу призначено пенсію на підставі статті 3.7 Закону України "Про державну службу". Наведена обставина відповідачем не заперечувалась

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неперерахування пенсії, позивач звернулась до суду з позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ.

Згідно зі статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, відповідно до якої позивачу призначено пенсію в грудні 2014 року, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 70 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ у редакції, чинній станом на час призначення позивачу пенсії, в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій частина перша), перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII (набрав чинності 01.01.2015) зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, прийняття відповідного закону було обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики.

Пунктами 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622) визначались підстави, порядок перерахунку пенсій державним службовцям у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Зокрема, постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 визначалось, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" від 16.01.2003 №432-IV заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку: пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок (пункт 4); перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики (пункт 5).

У зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (застосовується з 01.12.2015) пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" виключений, пункт 5 викладено в новій редакції: "Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".

З 01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, внаслідок чого втратили чинність положення Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, якими було врегульовано пенсійне забезпечення державних службовців.

Згідно зі статтею 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже, з 01.05.2016 Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII по іншому урегульовані правовідносини, пов`язані із пенсійним забезпеченням державних службовців. В свою чергу, положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (зі змінами) не містять такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям.

Враховуючи приписи статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд погоджується з висновком відповідача про відсутність підстав для перерахунку пенсії державним службовцям у зв`язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців з 01.05.2016 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №292 "Деякі питання оплати праці державних службовців" та постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 "Питання оплати праці працівників державних органів", оскільки ними були визначені розміри посадових окладів на виконання вимог Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII.

У позовній заяві позивач зазначає, що наведене правове регулювання та відмова в перерахунку пенсії не відповідає вимогам статті 22 Конституції України, за якою права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними (частина перша), конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя).

У рішенні Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011 зазначено, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.

Частиною третьою статті 46 Основного Закону України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 №2246-VIII у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлювався: з 01.01.2018 - 1700,00 грн., з 01.07.2018 - 1777,00 грн., з 01.12.2018 - 1853,00 грн.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач не зазначає, що внаслідок відмови в перерахунку пенсії її пенсія становила менше прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. На думку суду, відмова здійснити перерахунок пенсії не призвела до звуження права позивача на гарантоване Конституції України право отримувати пенсію в розмірі не нижче від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Щодо скасування перерахунку пенсії державним службовцям, то як уже зазначалось (Рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011) це є компетенцією держави та не суперечить статті 22 Конституції України.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доходячи таких висновків, судом взято до уваги правові позиції Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені в постановах від 15.08.2018 справа №280/515/17, від 14.08.2018 справа №555/2139/16-а, від 15.08.2018 справа №766/903/17, від 10.04.2019 справа №569/10614/16-а, від 17.04.2019 справа №524/9411/17.

Зокрема, Верховний Суд вказав, що з 01.12.2015 - з початком застосування постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" та у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, який врегулював правовідносини, пов`язані з пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, не підлягають перерахунку в зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

Слід зауважити, що практика вищих судів з цього питання є незмінною, наприклад, постанова Верховного Суду України від 12.07.2016 у справі №21-1726а16.

З огляду на проаналізоване судом правове регулювання перерахунку пенсії державним службовцям у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, судову практику Верховного Суду та встановлені обставини, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. (квитанція від 01.08.2018 №0.0.1098772288.1).

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець