Рішення № 82494821, 18.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18 червня 2019 року № 826/19906/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 22.06.2016 №22836-13.

Ухвалою суду від 21.12.2016 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд. На підставі розпорядження про повторний автоматизований розподіл судових справ, протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями - справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду міста Києва Донцю В.А. Ухвалами суду від 23.03.2018 - постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строк для подання пояснень та доказів; від 18.06.2019 - замінено позивача - Державну податкову інспекцію в Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на правонаступника - Головне управління ДФС у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що транспортний засіб позивача не відноситься до об`єктів оподаткування транспортним податком у 2016 році, оскільки згідно з інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі України вартість автомобіля з аналогічними характеристиками є меншою за вартість, перевищення якої є підставою для нарахування транспортного податку.

Відповідачем подано заперечення, відповідно до яких оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, оскільки в листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за 2016 рік, транспортний засіб позивача відносився до об`єктів оподаткування.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено.

Позивач була власником транспортного засобу марки - Honda, модель - Crosstour, державний номер НОМЕР_1 , легковий універсал-В, з об`ємом двигуна 3471 куб. см., 2013 року випуску.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.06.2016 №22836-13, яким позивачеві згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 гривень.

Не погоджуючись з указаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулась до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Відповідно до статті 267 ПК України: платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування (підпункт 267.1.1 пункту 267.1); об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (підпункт 267.2.1 пункту 267.2); базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (підпункт 267.3.1 пункту 267.3); ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (підпункт 267.4); базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 267.5.1 пункту 267.5); обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (підпункт 267.6.1 пункту 267.6); податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (підпункт 267.6.2 пункту 267.6).

Як уже зазначалось, позивач була власником транспортного засобу марки - Honda, модель - Crosstour, державний номер НОМЕР_1 , легковий універсал-В, з об`ємом двигуна 3471 куб. см., 2013 року випуску, що сторонами не заперечувалось.

Згідно з підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 та статті 265 ПК України транспортний податок у складі податку на майно віднесений до місцевих податків.

Рішенням Київської міської ради від 28.01.2015 №58/923 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629" викладено в новій редакції рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві", яким встановлено, серед інших, транспортний податок. Рішенням Київської міської ради від 11.02.2016 №103/103 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку", зокрема, до додатка 2 рішення Київської міської ради від 23.06. 2011 №242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 28.01.2015 №58/923). Змінами передбачено, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Зазначений розмір податку відповідає розміру, встановленому в статті 267 ПК України розміру податку.

Станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата згідно зі статтею стаття 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 №928-VIII установлена в розмірі 1378,00 грн. Отже, до об`єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році відносились легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становила понад 1033500,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).

Відповідно до абзацу другого підпункту 267.2.1 пункт 267.2 статті 267 ПК України середньоринкова визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Відповідно до "Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення): середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 "Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач (пункт 2); джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3); Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13).

Пунктом 3 "Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів" передбачено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн Х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

До позовної заяви позивачем додані роздруківки з веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 12.12.2016 щодо розрахунку середньоринкової вартості транспортних засобів: тип - легковий автомобіль, марка - Honda, модель - Crosstour, 3,5, внутрішнього згоряння, бензин АТ, рік випуску - 2013, пробіг 55000, середньоринкова вартість - 667208,25 грн.; тип - легковий автомобіль, марка - Honda, модель - Crosstour, 3,5, внутрішнього згоряння, бензин АТ, рік випуску - 2013, пробіг - 1, середньоринкова вартість - 696358,13 грн.

З дослідженого судом договору добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО від 01.02.2016 №001359/4600/0001482, укладеного між ТОВ "Страхова компанія "Уніка" та ОСОБА_1 , вбачається, що станом на час укладення договору дійсна вартість транспортного засобу марки - Honda, модель - Crosstour, державний номер НОМЕР_1 , легковий універсал-В, з об`ємом двигуна 3471 куб. см., 2013 року випуску, становила 800000,00 грн. Крім того, зі змісту договору вбачається, що пробіг автомобіля становив 20000,00 км, додаткове обладнання не встановлено, ціна такого обладнання - 0,00 грн.

Як уже зазначалось, за змістом статті 267 ПК України для віднесення транспортного засобу до об`єкта оподаткування одночасно повинно виконуватися три умови: має бути легковий автомобіль; з року випуску минуло не більше п`яти років (включно); середньоринкова вартість становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 30.11.2016 № 12781 ІП/99-99-11-02-01-14 Державна фіскальна служба України повідомила позивача, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а її скарга без задоволення, оскільки транспортний засіб є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України. Однак в цьому рішенні не зазначено яка середньоринкова вартість автомобіля марки - Honda, модель - Crosstour, легковий універсал-В, з об`ємом двигуна 3471 куб. см., 2013 року випуску була врахована для віднесення його до об`єкта оподаткування відповідно до вимог ПК України. Серед джерел, які використані контролюючим органом під час розгляду скарги відсутня інформація Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

З наданих заперечень відповідача також не вбачається, яка середньоринкова вартість автомобіля марки - Honda, модель - Crosstour, державний номер НОМЕР_1 , легковий універсал-В, з об`ємом двигуна 3471 куб. см., 2013 року випуску врахована для віднесення його до об`єкта оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України та які саме джерела використовувались для визначення середньоринкової вартості автомобіля.

З досліджених судом доказів встановлено, що вартість легкового автомобіля марки - Honda, модель - Crosstour, легковий універсал-В, з об`ємом двигуна 3471 куб. см., 2013 року випуску, якому станом на 2016 рік три роки, становила - 800000,00 грн. для цілей страхування, а згідно з розрахунком, здійсненим позивачем на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, щодо транспортного засобу: тип - легковий автомобіль, марка - Honda, модель - Crosstour, 3,5, внутрішнього згоряння, бензин АТ, рік випуску - 2013, пробіг - 1, середньоринкова вартість - 696358,13 грн., що є меншим ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2016 року.

Наведені докази відповідачем не спростовані, зокрема не надано інформацію Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, якою керувався відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, клопотань про витребування таких доказів не заявлено. З огляду на подані позивачем докази, зважаючи на завдання адміністративного судочинства, суд не вбачає підстав для застосування принципу офіційного з`ясування обставин справи для підтвердження позиції відповідача - суб`єкта владних, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача про недоведеність відповідачем, що автомобіль, власником якого вона є, відноситься до об`єктів оподаткування транспортним податком станом на 22.06.2016, коли було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, тому податкове повідомлення-рішення від 22.06.2016 №22836-13 слід визнати протиправним та скасувати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір за майнову вимогу в розмірі 551,21 грн. (квитанція від 15.12.2016 № N1B6N35644).

Отже, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,21 гривень підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 22 червня 2016 року №22836-13.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,21 грн. (п`ятсот п`ятдесят одна гривня 21 копійка).

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, місцезнаходження: 04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець