Ухвала суду № 82494755, 10.06.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у передачі справи до іншого суду

10 червня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/469/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Коталейчука С.П., Джиби В.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про передачу до іншого суду справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії внутрішніх справ про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд прийняти рішення, яким:

- визнати протиправною бездіяльність Національної академії внутрішніх справ щодо ненадання ОСОБА_1 письмової відповіді на рапорт №1 та рапорт №2 від 25.01.2019 року;

- зобов`язати Національну академію внутрішніх справ надати ОСОБА_1 письмову відповідь на рапорт №1 та рапорт №2 від 25.01.2019 року;

- стягнути з Національної академії внутрішніх справ моральну шкоду за незаконну бездіяльність у розмірі 1000000 гривень.

28.05.2019 р. до суду надійшла заява представника Національної академії внутрішніх справ про передачу адміністративної справи №824/469/19-а за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.

В обґрунтуванні поданої заяви представник відповідача зазначає, що суд помилково відкрив провадження у справі згідно зі ст. 25 КАС України, тобто за вибором позивача, оскільки Національна академія внутрішніх справ не є суб`єктом владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України та не здійснює владні управлінські функції. Таким чином, представник відповідача вважає, що Національна академія внутрішніх справ є юридичною особою, а тому позов згідно вимог ч. 2 ст. 26 КАС України повинен бути переданий за місцезнаходженням відповідача.

В підготовчому засіданні 10.06.2019 р. представники відповідача підтримали заявлене клопотання, в той час як позивач заперечував проти його задоволення.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, оцінивши подану представником відповідача заяву на відповідність вимогам законодавства, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні заяви про передачу даної адміністративної справи до іншого суду, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до положень п.2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Так, суд звертає увагу, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Щодо тверджень відповідача, що Національна академія внутрішніх справ не є суб`єктом владних повноважень, а є лише юридичною особою, а тому у відповідності до вимог ч. 2 ст. 26 КАС України повинен бути переданий за місцезнаходженням відповідача, суд звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що Національна академія внутрішніх справ, згідно Статуту, який затверджено наказом МВС України від 17.11.2010 р. №555, є юридичною особою, яка здійснює свою діяльність на засадах неприбутковості, має власну символіку (емблему, нарукавну нашивку), прапор, відокремлене майно, печатки із зображенням Державного Герба України і свого найменування, штампи зі своїм найменуванням, бланки, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, мати обов`язки, бути позивачем та відповідачем у суді, веде самостійний баланс, має поточні рахунки у відповідних органах Державної казначейської служби, рахунки в установах банку тощо. Безпосереднє управління діяльністю Академії здійснює ректор, який діє на засадах єдиноначальності, призначається на посаду та звільняється з посади МВС в установленому порядку. Вимоги до кандидата на посаду ректора Академії, порядок проведення конкурсу на заміщення цієї посади визначаються чинним законодавством України та нормативно-правовими актами МВС. Ректор, зокрема, відповідно до вимог Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114, присвоює перші і чергові спеціальні звання особам рядового та начальницького складу Академії, порушує клопотання перед керівництвом МВС про присвоєння чергових спеціальних звань, що присвоює Міністр внутрішніх справ України, а також присвоєння чергового спеціального звання у порядку заохочення.

Фінансування Академії здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, із дотриманням принципів цільового й ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень.

Ректор Академії в межах наданих йому повноважень: видає розпорядчі акти, обов`язкові для виконання всіма структурними підрозділами Академії та учасниками освітнього процесу; є розпорядником майна і коштів Академії.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року N 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтями 1, 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року N 2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року N 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

З вказаного слідує, що Національна академія внутрішніх справ наділена повноваженнями у сфері публічних правовідносин, фінансується з Державного бюджету та є розпорядником публічної інформації, що знаходиться в його публічному віданні.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

В даному випадку застосовано положення ст. 25 КАС України, які передбачають альтернативну підсудність на вибір позивача. Згідно паспортних даних позивач зареєстрований у с. Лівинці Кельменецького району Чернівецької області, а тому, згідно вимог ч.1 ст. 25 КАС України, даний позов правомірно подано за територіальною підсудністю до Чернівецького окружного адміністративного суду. Відповідач, який наділений повноваженнями у сфері публічних правовідносин, фінансується з Державного бюджету та водночас є розпорядником публічної інформації, яка перебуває у його віданні, є суб`єктом владних повноважень у відношенні до позивача.

Положеннями статті 26 КАС України визначено, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Одночасно суд звертає увагу, що у категорії справ, визначених п. 7 ч. 1 ст. 19 КАС України, застосуванню підлягають положення ст. 25 КАС України щодо права альтернативної підсудності позивача. Крім того, виключної підсудності справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації у частині доступу до публічної інформації, Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає.

На підставі вказаного суд вважає безпідставною заяву представника відповідача про передачу адміністративної справи за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва, у зв`язку із чим відмовляє у її задоволені.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень ст. 294 КАС України оскарження ухвали суду про відмову у передачі адміністративної справи за підсудністю до іншого суду окремо від рішення суду не передбачено. Водночас, п. 5 ч.1 ст. 294 КАС України визначає, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 19, 25, 26, 171, 248, 294 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволені заяви представника відповідача про передачу адміністративної справи за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Ухвала в повному обсязі складена 18 червня 2019 року.

Суддя Брезіна Т.М.