Рішення № 82494555, 12.06.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/901/1911год.50хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кованій В.А.,

представників позивача- Горяшко Л.В., Мороз З.М.

представників відповідача - Веремєєва А.Ю., Савчишкіна О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Південмлин" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південмлин" (далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-відповідач), в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 р. № 0001221422, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток – 410203 грн. та за штрафними санкціями 102551 грн.;

Ухвалою від 02.05.19р. відкрите спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 24.05.19 р.

24.05.2019р. за клопотанням позивача судове засідання відкладено до 12.06.2019р.

У судовому засіданні 12.06.2019р. проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити посилаючись на те, що за результатами проведеної перевірки господарської діяльності позивача контролюючим органом складений акт від 19.03.2019 року №38/21-22-14-01/22751273. Акт перевірки став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 16.04.2019 р. № 0001221422. Позивач, не погоджуючись з висновком контролюючого органу, викладеним в акті перевірки щодо нереальності господарської операції між позивачем та його контрагентом, що став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення (далі - ППР), звернувся до суду з позовом та просить визнати протиправним та скасувати ППР.

Представники відповідача проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві. Зокрема, пояснили, що за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки контролюючим органом встановлені порушення податкового законодавства, що полягали у занижені податку на прибуток за 2016 р. на суму 410203,0 грн. До вказаних висновків контролюючий орган дійшов, встановивши факт нереальності господарської операції між позивачем та його контрагентом за результатами проведеної перевірки на підставі наданих платником первинних документів та аналізу податкової звітності контрагента. Із зазначених підстав представники відповідача просять відмовити в задоволені позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південмлин" зареєстроване відділом реєстрації Новокаховської міської ради Херсонської області 05.07.1995р. На обліку в податкових органах перебуває з 05.07.1995р. за №805.

В період з 12.02.2019р. по 12.03.2019р. Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Південмлин" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015р. по 30.09.2018р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015р. по 30.09.2018р.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 19.03.2019р. №38/21-22-14-01/22751273, в якому зафіксоване порушення п.44.1, 44.2 44.3 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI, ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України” від 16.07.1999 №996-XIV, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Дохід” затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 410203,0грн. в тому числі: за 1 квартал 2016р. у сумі 50203,0 грн., за півріччя 2016року у сумі 50203,0 грн., за 3 квартал 2016 року у сумі 410203,0 грн., за 2016рік у сумі 410203,0 грн.

Висновок перевірки став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 16.04.2019р. № №0001221422 яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Південмлин" нараховано податок на прибуток приватних підприємств в сумі 527754 грн., в тому числі збільшено податкове зобов`язання на 410203грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції 102551 грн.

Позивач не погоджується з висновками про порушення ним податкового законодавства, тому вважає вищевказане ППР протиправним та просить його скасувати.

Вирішуючи спірні правовідносини суд приймає до уваги наступні обставини та приписи законодавства.

Висновок відповідача про заниження інших доходів на суму отриманих активів (коштів) та відповідне заниження суми податку на прибуток, а також завищення податкового кредиту та відповідне заниження суми податку на додану вартість ґрунтуються на визнанні контролюючим органом нереальними господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА” щодо поставки борошна та макаронних виробів у перевірений період.

У межах господарської операції позивача із ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА” контролюючий орган дослідив виконання договору постачання від 28.01.2016 № 280116 зазначивши, що договором та специфікаціями визначені вид товару, що поставлявся, строки та умови поставок, кількість товару, його вартість, умови оплати.

Разом із тим, незважаючи на відсутність будь-яких зауважень до оформлення первинної бухгалтерської документації позивача та його контрагента, податковий орган стверджує про нереальність зазначеної господарської операції ТОВ “Південмлин” із ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА”, посилаючись на зауваження до господарської діяльності контрагента позивача.

Обґрунтовуючи безтоварність господарських операцій між ТОВ “Південмлин” та ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА”, податковий орган посилається на наступні обставини: «…Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що у ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА” відсутнє нерухоме майно та земельні ділянки…. Згідно даними інформаційної бази “Податковий блок” податкова адреса ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА”: м. Херсон, вул.. 9 Січня, буд. 32/30, кім. 04. Відповідно до товарно-транспортних накладних, пункт розвантаження товару - м. Херсон, вул. Бериславське шосе, 27. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що за вищевказаною адресою знаходяться будівлі та споруди, які належать ОСОБА_1 та ТОВ “Техноторг-Дон”. За результатами виїзду та обстеження адреси: АДРЕСА_1 знаходиться ТОВ “Техноторг-Дон”, яке здійснює продаж запасних частин для сільськогосподарської техніки.

Згідно інформації, яка міститься в ЄРПН встановлено, що ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА” за період січень-жовтень 2016р. не документувало придбання послуг з оренди складських приміщень від контрагентів-постачальників. ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА” згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за січень-жовтень 2016 року придбання товарів і послуг у не платників податку на додану вартість не здійснював. ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА” не має власних та орендованих складських приміщень для розвантаження та зберігання борошна та макаронних виробів. Відповідно до даних з бази “НАІС ДДАІ” відсутня інформація стосовно обліку транспортного засобу з державним знаком НОМЕР_1 . Відповідно до наданих до перевірки товарно - транспортних накладних, задокументований автоперевізник даного товару ОСОБА_2 . За даними ЄРПН за січень-жовтень 2016 року встановлено, що фінансово - господарські операції між ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА” та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відсутні. Згідно інформації з ЄРПН ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА” за період: січень-жовтень 2016р. реєструвало податкові накладні на відпуск різноманітних товарів та послуг, крім борошна та макаронних виробів. Перевіркою встановлено невідповідність у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів…».

На підставі викладеного податковий орган прийшов до наступного висновку: "…Перевіркою встановлено, що ТОВ “Південмлин” фактично не поставляло продукти харчування (борошно та макаронні вироби) товариству “ТОРГОПТ-НИКА”. Але оскільки факт реалізації товару підтверджено даними бухгалтерського обліку, то вибуття активів та відображення реалізації товару у бухгалтерському обліку вказує на факт реалізації її невстановленим особам. В регістрі бухгалтерського обліку 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” по Д-ту рахунку неправомірно визначено контрагента - “покупця” ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА”. Крім, того перевіркою встановлено отримання ТОВ “Південмлин” коштів від ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА” протягом 2016 року на загальну суму 2278904,0грн. Зважаючи на те, що ТОВ “Південмлин” на адресу ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА” реалізацію борошна та макаронних виробів не здійснювало, а вибуття таких активів здійснено невстановленими особами, надходження грошових коштів від ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА” на загальну суму 2278904,0 грн. підприємства ТОВ “Південмлин” має включити до складу інших доходів".

Отже, податковий орган, дослідивши обставини господарської діяльності контрагента позивача ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА” виключно на підставі інформації із електронних баз даних ДФС, вважає, що позивач використовував лише документальне оформлення господарських операцій без фактичного їх здійснення.

Суд не погоджується із таким висновком податкового органу, з таких підстав.

Сторони визнали, що одним із видів діяльності позивача є переробка сільськогосподарської продукції, зокрема виготовлення борошна та макаронних виробів, які позивач у подальшому реалізує оптовими партіями.

Судом досліджена первинна бухгалтерська документація, складена за результатами господарсьої операції між позивачем і ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА” та встановлено наступне.

Так, між вказаними підприємствами укладений договір поставки №280116 від 28.01.2016р. за умовами якого Постачальник (ТОВ “Південмлин”) зобов`язується передати у визначені строки у власність Покупця, а Покупець (ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА”) прийняти та оплатити борошно пшеничне, макаронні вироби на умовах передбачених цим Договором. Згідно п.3.2 договору поставка товару здійснюється: транспортом Покупця, або транспортом Постачальника на умовах EXW (франко-склад Постачальника за адресою: Херсонська обл., с. Райське, вул. Основська, 15-а ) згідно ІНКОТЕРМС 2010.

Відповідно до п.3.3. договору приймання-передача товару здійснюється на складі Постачальника та відповідно до п.3.5 перехід ризиків на товар переходить від Постачальника на Покупця з моменту передачі товару, що засвідчується товарною накладною, підписаною уповноваженими особами сторін, або (довіреністю), виписаною на ім`я одержувача товару.

За результатами господарських операцій складені видаткові накладні, податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, покупцем виписані довіреності на отримання товару.

Кожна партія товару підтверджена посвідченням про якість товару.

Відвантаження товару здійснювалось позивачем зі складу готової продукції за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідними звітами по складу, у яких зазначено оприбуткування, списання та залишок готової продукції зі складу, у тому числі назва покупця, дата, вид продукції: макаронні вироби та борошно, вид фасування та кількість товару відвантаженого покупцям, у тому числі і ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА”.

Станом на 31.12.2016 року згідно наданого суб`єктом господарювання Акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ “Південмлин” та ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА” дебіторська/ кредиторська заборгованість відсутня.

Виписка з рахунків позивача свідчить про надходження коштів від ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА” згідно виписаних рахунків на виконання договору поставки №280116 від 28.01.2016р.

Транспортування товару здійснювалось самовивозом за рахунок Покупця - ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА” автомобілем MAN CA 7838 MA, автомобільний провідник – ОСОБА_4 (посвідчення водія ВАН НОМЕР_2 ). Пункт навантаження за адресою: Херсонська обл., с. Райське АДРЕСА_3 .. АДРЕСА_2 15-а. до пункту розвантаження за адресою: АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що контролюючим органом не висловлено жодного зауваження щодо бухгалтерської документації, складеної за результатами проведеної господарської операції.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є принцип превалювання сутності над формою, відповідно до якого операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Пунктом 2.4 Положення передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом в постанові від 15.05.2018р. у справі №870/9721/12, в постанові від 27.02.2018р. у справі №813/1766/17 та Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 29.04.2015р. у справі № 2а-0870/12108/11, в ухвалі від 08.06.2015р. у справі № 2270/2640/11, в ухвалі від 17.03.2015р. у справі № 2а-1670/6098/12, в ухвалі від 04.03.2015р. у справі 825/132/13-а, в ухвалі від 24.02.2015р. у справі № 815/5211/13-а, в ухвалі від 27.10.2014р. у справі №826/16184/13-а.

Судом встановлені реальні зміни майнового стану позивача за результатами господарської операції із поставки товару ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА”, а саме: відвантаження товару зі складу покупцю ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА”, що підтверджується даними складського обліку та надходження на розрахунковий рахунок позивача коштів від ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА” в оплату поставленого товару, що підтверджується банківськими виписками.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України. Податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

Аналогічна правова позиція викладена в судових рішеннях Верховного Суду України, зокрема, у справі К/800/12536/15 та № К/800/39823/13.

Доводи податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом через відсутність подальшої реалізації останнім придбаного товару суд вважає помилковими, із наступних підстав.

На підтвердження такої позиції податковий орган посилається на відсутність реалізації придбаного товару ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА” у період січень – листопад 2016 року.

Судом встановлено, що ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА” у позивача придбало борошно та макаронні вироби, поставка товару здійснювалась протягом жовтня, листопада 2016 року, відповідно подальша реалізація придбаного товару могла відбутись лише після його придбання, тобто після жовтня 2016 року.

Суд відмічає, що борошно та макаронні вироби – це товар, який не підлягає швидкому псуванню, тому його реалізація могла відбутись пізніше. Проте податковим органом не відстежувалась реалізація придбаного ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА” товару після листопада 2016р.

Верховний суд у постанові від 02.04.2019 року по справі № 826/6245/18, висловив правову позицію щодо безтоварності господарських операцій:"…суд визнає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку...".

Крім того, слід зазначити, що зауваження стосовно товарно - транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів реальність здійснення господарських операцій, оскільки Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат/доходів та податкового кредиту/зобов`язання платника податків. Документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товару.

Безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентом- покупцем контролюючий орган обґрунтовує лише неможливістю встановити факт придбання та подальшої реалізації товару ТОВ «ТОРГОПТ-НИКА». Неможливістю встановити факт придбання товару даним підприємством податковий орган робить виключно на підставі аналізу баз даних ДФС та реєстрів, при цьому слід зазначити, що ні до проведення перевірки позивача, ні під час її проведення не була проведена зустрічна звірка або перевірка господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ «ТОРГОПТ-НИКА», не було також звернення до цього підприємства про надання пояснень або підтверджуючих документів.

Дану обставину підтвердив представник відповідача у судовому засіданні.

Наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди покупця/продавця товару (робіт, послуг), які є платником податків, не покладено обов`язки в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь - кого з постачальників (виконавців) при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат/доходів та податкового кредиту/зобов`язання та донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

У платника податків відсутній обов`язок перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

У постанові Верховного Суду від 20.03.2018 р. у справі №804/939/16 (адміністративне провадження №К/9901/376/17) зроблено висновок, що податкова інформація, наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Таким чином, дослідивши надані сторонами письмові докази судом встановлено, факти придбання товарів та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача та податковій звітності.

Обов`язок доведення правомірності свого рішення, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на суб`єкта владних повноважень, разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання зобов`язаний заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження своїх припущень, викладених в акті перевірки щодо нереальності господарської операції, що відбулась між позивачем та контрагентом ТОВ “ТОРГОПТ-НИКА”, натомість позивачем спростовані доводи податкового органу про безтоварність даної господарської операції.

Дослідивши в судовому засіданні надані сторонами письмові докази, судом встановлено рух товарів та коштів, тобто зміни у майновому стані позивача.

Суд звертає увагу на те, що податковим органом при проведенні перевірки не досліджувався подальший рух товарів, які були предметом договору, укладений між позивачем та ТОВ «ТОРГОПТ-НИКА», а висновок про відсутність подальшої реалізації товару є необгрунтованим.

При вирішенні даної справи суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері. У зв`язку із цим презюмується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди у спосіб повернення (заліку) або відшкодування податку з бюджету, є економічно виправданими, якщо таким платником податків під час декларування власних податкових зобов`язань перед бюджетом дотримано вимоги податкового законодавства України.

За недоведеності відповідачем факту відсутності господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентом з приводу реалізації товару, висновки податкового органу є безпідставними.

Таким чином, суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт реалізації позивачем товарів, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування доходу від ТОВ «ТОРГОПТ-НИКА» є правомірним.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 161- 163, 167 КАС України, суд-

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.04.2019 р. № 00012211422 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Південмлин" збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 512745,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м. Херсон, проспект Ушакова, 75; код ЄДРПОУ 39394259) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Південмлин" (74991, Херсонська обл., м.Нова Каховка,с.Райське, вул. Основська, 15-а; код ЄДРПОУ 22751273) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 7691 (сім тисяч шістсот дев`яносто одна ) грн. 31 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18 червня 2019 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 111030100