Рішення № 82494552, 20.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

20 червня 2019 р. справа № 520/3968/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова (61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22-Б, код ЄДРПОУ 22682655) про скасування протоколу та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова, в якому просить суд:

- скасувати протокол Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова від 17.01.2019 року №177627/120;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії, зарахувавши до стажу роботи період на Крайній Півночі згідно довідки від 07.11.2011 року №01-16/с-2005, що видана архівним відділом адміністрації Іультинського муніципального району з 23.12.1995 року по 01.08.1996 року в пільговому обчисленні, один рік, як один рік і шість місяців, починаючи з 01.01.2019 та на підставі ч.4 прим.4 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зі збереженням коефіцієнту стажу 0,57938, починаючи з 01.10.2017 року.

Суд зазначає, що дана адміністративна справа не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та має незначну складність.

Відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями ст.ст. 258, 262 КАС України, якою унормовано що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на відсутність клопотань про розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін, зважаючи на наявність відзиву на позовну заяву та те, що тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі сплинув, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова та отримує пенсію по досягненню 50 років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №1. В грудні 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії, зарахувавши період роботи з 23.12.1995 року по 01.08.1996 року в пільговому обчисленні, один рік, як один рік і шість місяців. До вказаної заяви позивач надав оригінал довідки від 07.11.2011 року №01-1б/с-2005, виданої адміністрацією Іультінського муніципального району відповідно до якої позивач з 23.12.1995 року по 01.08.1996 року працював на Крайній Півночі . Окрім цього, у наведеній заяві позивач просив здійснити перерахунок його пенсії з коефіцієнтом стажу 0,57938, що розрахований при призначенні йому пенсії. Протоколом від 17.01.2019 року №177627/120 відповідач відмовив позивачеві у зарахуванні стажу з 23.12.1995 року по 01.08.1996 року в пільговому обчисленні та у здійсненні перерахунку. Позивач не погоджується з вказаним рішенням та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов в якому зазначив, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах робота за Списком 1, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Виплата пенсії позивачу в Управлінні проводилась як внутрішньо переміщеній особі за даними електронної пенсійної справи з 01.01.2016 на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.12.2015 № НОМЕР_2. Представник відповідач вказав, що 01.10.2017 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії масово-автоматичним способом згідно п.4-3 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058, пенсію позивача перераховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, на рівні - 3764,40 грн. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При цьому, норма закону щодо застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% є обов`язковою при всіх перерахунках пенсій відповідно до Закону №1058, починаючи з 01.10.2017 року, не містить виключень, тому для задоволення заяви позивача в цій частині відсутні правові підстави. Окрім цього, зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 23.12.1995 року по 01.08.1996 року, як періоду роботи в районах Крайньої Півночі неможливо у зв`язку з тим, що відповідно до п. 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Тобто, зарахування періодів роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також острові Шпіцберген, до пільгового обчислення страхового стажу після 01 січня 1991 року законодавством не передбачено. З огляду на викладене, представник відповідача вважає що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав правову позицію, викладену у адміністративному позові.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах робота за Списком 1, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Виплата пенсії позивачу в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова проводиться як внутрішньо переміщеній особі за даними електронної пенсійної справи з 01.01.2016 року на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.12.2015 року НОМЕР_3.

10.01.2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії, зарахувавши період роботи з 23.12.1995 року по 01.08.1996 року в пільговому обчисленні, один рік, як один рік і шість місяців. До вказаної заяви позивач надав оригінал довідки від 07.11.2011 року №01-1б/с-2005, виданої адміністрацією Іультінського муніципального району відповідно до якої позивач з 23.12.1995 року по 01.08.1996 року працював на Крайній Півночі . Окрім цього, у наведеній заяві позивач просив здійснити перерахунок його пенсії з коефіцієнтом стажу 0,57938, що розрахований при призначенні йому пенсії.

Протоколом від 17.01.2019 року №177627/120 відповідач відмовив позивачеві у зарахуванні стажу з 23.12.1995 року по 01.08.1996 року в пільговому обчисленні та у здійсненні перерахунку.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Відносно позовних вимог в частині скасувати протокол Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова від 17.01.2019 року №177627/120 щодо відмови у здійснення перерахунку пенсії та зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії на підставі ч.4 прим.4 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зі збереженням коефіцієнту стажу 0,57938, починаючи з 01.10.2017 року, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Умови і порядок призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та іншими законами України.

Порядок визначення коефіцієнта страхового стажу передбачений статтею 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої при визначенні коефіцієнта страхового стажу застосовується величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону № 1058 в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-V1, яка діяла з 01.01.2008, було передбачено, що за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017 №2148-V111, який в цій частині набрав чинності з 01.10.2017 року, до частини першої статті 25 Закону №1058-IV були внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Також Законом №2148-VІІІ Прикінцеві положення Закону №1058 доповнено пунктом 4-3, яким передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Відповідно до частини 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Відповідно до частини 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Тобто, з 01.10.2017 року пенсії, призначені згідно Закону №1058 до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, тоді як при призначенні вперше пенсії в період з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року, зокрема, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Судом з наявних матеріалів справи встановлено, що пенсія позивачу була призначена до 01.10.2017 року, отже на момент призначення пенсії чинною була дія Закону №1058-IV, у зв`язку з чим, пенсія підлягала перерахунку з 01.10.2017 року, з урахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Зазначені правові норми не було визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, а отже у відповідача були відсутні підстави для їх не застосування.

Крім того, при зменшенні позивачу величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн. що свідчить про те, що вказані зміни не погіршили умов отримання пенсії позивачем.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною 1 статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Також, правовою позицією Конституційного Суду України, яка викладена в Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Тобто, в залежності від фінансової ситуації в Державі, законодавець має право зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.

В свою чергу, прийняття Закону № 2148-VIII не мало наслідком звуження змісту та обсягу права позивача на пенсійне забезпечення, оскільки не призвело до зменшення розміру його пенсії. З наявних в матеріалах справи розпоряджень пенсійного органу вбачається, що під час застосування величини оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 % пенсія позивача складала 6820,75 грн., а після перерахунку 01.10.2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% пенсія позивача збільшилась та складає 8037,94 грн.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави суду для висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо позовних вимог скасувати протокол Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова від 17.01.2019 року №177627/120 в частині відмови позивачеві у зарахуванні стажу з 23.12.1995 року по 01.08.1996 року в пільговому обчисленні та зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії, зарахувавши до стажу роботи період на Крайній Півночі згідно довідки від 07.11.2011 року №01-16/с-2005, що видана архівним відділом адміністрації Іультинського муніципального району з 23.12.1995 року по 01.08.1996 року в пільговому обчисленні, один рік, як один рік і шість місяців, починаючи з 01.01.2019 року, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивач з 23.12.1995 року по 01.08.1996 року працював на Крайній Півночі , що підтверджується довідкою від 07.11.2011 року №01-1б/с-2005, виданої адміністрацією Іультінського муніципального району.

Відповідно до п. 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» період роботи до 01.01.1991р. в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991р.

Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, встановлено Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26.09.1967р. «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967р. №530/П-28.

Згідно п.3 постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960р. №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.03.1960.р. - за 1 рік і 6 місяців при нарахуванні стажу для отримання пенсії за віком та по інвалідності.

Разом з тим, спірні правовідносини виникли у зв`язку з неврахування відповідачем в пільговому обчисленні періоду роботи позивача з 23.12.1995 року по 01.08.1996 року, тобто періодів роботи після 01.01.1991 року, врахування яких в пільговому обчисленні чинним законодавством не передбачено.

Так, відповідно до ст. 3 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993р. при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р.).

Тобто, вказана Тимчасова угода надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.

Проте, ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15.01.1993р., ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р., не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Відповідна правова позиція викладена Верховним судом у постановах від 30.05.2019 року по справі №348/2974/14-а, від 31.01.2018 року по справі №676/7065/14-а.

За приписами ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що протокол Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова від 17.01.2019 року №177627/120 винесено з урахуванням приписів чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні. Підстави для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача на Крайній Півночі та здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі ч.4 прим.4 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зі збереженням коефіцієнту стажу 0,57938, починаючи з 01.10.2017 року, у відповідача відсутні, законодавчо не передбачені, та як наслідок позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова (61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22-Б, код ЄДРПОУ 22682655) про скасування протоколу та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 20.06.2019 року.

Суддя Біленський О.О.