Рішення № 82494491, 11.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

11 червня 2019 р. № 520/8833/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - Куденка Д.О.,

представника відповідачів - Соіч Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання винити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 03.05.2017 року №11006/7/99-99-04-04-02-17 про відмову ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю II групи, що настала в результаті стійкої хронічної хвороби отриманої під час проходження служби в податковій міліції відповідно до Закону України “Про міліцію” та порядку затвердженому постановою КМУ № 707 від 12.05.2007 р.;

- зобов`язати ДФС України та ГУ ДФС у Харківській області здійснити ОСОБА_1 виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю II групи, що настала в результаті стійкої хронічної хвороби отриманої під час проходження служби в податковій поліції, відповідно до Закону України “Про міліцію” та порядку затвердженому постановою КМУ № 707 від 12.05.2007 р., у сумі чотирирічного грошового забезпечення, як інваліду II групи у загальній сумі 68 402,88 грн. (шістдесят вісім тисяч чотириста дві гривні вісімдесят вісім копійок).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року у задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду у порядку ч.1 ст.123 КАС України - відмовлено; клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду - задоволено; позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання винити певні дії - залишено без розгляду.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року по справі №520/8833/18 скасовано; справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії направлено до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвалою суду від 11.04.2019 року прийнято до розгляду адміністративну справу за вищевказаним та призначено розгляд адміністративної справи у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він звернувся до ГУ ДФС у Харківській області із заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, проте листом був повідомлений про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги. Зазначені дії та рішення відповідачів є протиправними та такими, що порушують права позивача.

Представник відповідачів у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що ГУ ДФС у Харківській області було направлено надані позивачем матеріали до Державної фіскальної служби України, проте останні листом від 03.05.2017 року були повернуті у зв`язку з неможливістю проведення розрахунку одноразової грошової допомоги працівникам та пенсіонерам податкової міліції до внесення змін до чинних нормативно-правових актів. Також представником відповідачів вказано, що позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідачів здійснити виплату одноразової грошової допомоги є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вирішення даного питання віднесено до дискреційних повноважень відповідачів, а також з огляду на обставини того, що ДФС України під час надання відповіді не розглядало по суті питання можливості призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку з інвалідністю. З огляду на зазначене представник відповідачів просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.

ОСОБА_1 працював у Головному управлінні ДФС у Харківській області у період з 01.07.2002 року по 05.11.2015 року на різних посадах, до звільнення перебував на посаді старшого оперуповноваженого відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ оперативного управління ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Судовим розглядом справи встановлено, що наказом ГУ ДФС у Харківській області від 05.11.2015 р. №388-о звільнено у відставку за пунктом 65 підпунктом «б» (через хворобу) підполковника податкової міліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ оперативного управління ДГІФ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області. Вислуга років на день звільнення складає: у календарному обчисленні -19 років, 06 місяців, 00 днів; загальний страховий стаж - 25 років, 07 місяців, 20 днів.

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК (дата огляду – 03.03.2017 p.) ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності: причина інвалідності - захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

При цьому, відповідно до свідоцтва про хворобу №962 від 19.10.2015 року діагноз і постанова Військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання зазначено: ІХС, постінфарктний (19.03.2014 р. передній Q - позитивний ІМ), атеросклеротичний кардіосклероз, атеросклероз коронарних артерій (субоклюзія ПНА в проксимальному сегменті). Стан після стенування ПНА DES – стеном (12.08.2014). Аневризма лівого шлуночка. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст., 3 ст., ризик дуже високий. СН 1 ст. Цукровий діабет, ІІ тип, вперше виявлений. Вегето-судинна дистонія з незначними проявами. Ангіоспазм судин сітківки. Далекозорість середнього ступеню лівого ока. Хронічний фаринголарингіт. Ангіоматозний поліп лівої голосової та вестибулярної складки з незначною захриплістю голосу. Хронічний вазомоторний риніт, нейрон-вегетативна форма. Викривлення п/перетинки з порушення носового дихання ліворуч

Зазначене захворювання було діагностовано в позивача саме в період проходження служби в органах ДФС України.

В результаті проведеної комісії експертами було встановлено, що позивач має хронічне кардіологічне захворювання та йому встановлено II групу інвалідності здобуте ним в результаті проходження служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується висновком МСЕК та виданою довідкою серії №12 ААА №459380 від 03.03.2017 року.

Позивач ОСОБА_1 звернувся 20.04.2017 року до ГУ ДФС у Харківській області із заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності.

Листом №2276/8/20-40-04-2-15 від 21.04.2017 на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції" матеріали позивача Головним управлінням ДФС у Харківській області було направлено до Державної фіскальної служби України для затвердження та виплати одноразової грошової допомоги.

Матеріали справи свідчать, що ДФС України на адресу ГУ ДФС у Харківській області було надіслано лист №11006/7/99-99-04-04-02-17 від 03.05.2017 «Про розгляд та повернення матеріалів», яким, зокрема, матеріали про виплату позивачу одноразової грошової допомоги повернено та зазначено, що виплата одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції здійснювалась підрозділом, у якому проходив службу працівник податкової міліції, згідно із Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707. Також зазначено, що статтею 356 Податкового кодексу України передбачалося, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію». 07.11.2015 року втратив чинність Закон України "Про міліцію". Антонову ОСОБА_2 . встановлено 2 групу інвалідності 03.03.2017 року після втрати чинності Законом України "Про міліцію". Збереження права на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", у Порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», передбачено п. 15 розділу ІХ цього Закону, відповідно до змін, внесених Законом України від 23.12.2015 року №900-VIII «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей». Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції. Проте, як вказано у листі вказані нормативно-правові акти не поширюються на працівників податкової міліції, тому для проведення виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції згідно із цією постановою законні підстави відсутні. Розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам міліції буде відновлено після внесення відновлених змін до Податкового кодексу України.

Як встановлено з наявних в матеріалах справи доказів, позивачем 16.06.2017 року було отримано відповідь №2403/А20-40-04-02-10 Головного управління ДФС у Харківській області із змісту якої встановлено, що остання із посиланням на лист ДФС України №11006/7/99-99-04-04-02-17 від 03.05.2017 «Про розгляд та повернення матеріалів» фактично дублює його зміст.

Позивач, не погодившись із таким рішенням звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України та ГУ ДФС України у Харківській області.

Як вказано позивачем у адміністративному позові постановою Зміївського районного суду від 22 травня 2018 року по справі № 820/3688/17 позов був залишений без розгляду на підставі змін внесених до КАС України (розгляд даної категорії адміністративних позовів не відноситься до компетенції місцевих судів).

Позивачем у адміністративному позові та представником позивача під час розгляду справи вказано, що 17.07.2018 року позивач знову звернувся до Головного управління ДФС у Харківській області із заявою про здійснення йому нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності.

06.09.2018 року позивачем отримано відповідь із Головного управління ДФС у Харківській області із посиланням на лист №2403/А/20-40-04-02-10 від 16.06.2017 року.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.26 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбаченого статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію».

Водночас, діяльність податкової міліції врегульована Розділом XVIII Податкового кодексу України.

Положеннями ст. 356 Податкового кодексу України визначено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Таким чином, ст. 23 Закону України «Про міліцію» передбачено, що право на одноразову грошову допомогу у працівника податкової міліції виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, яке мало місце в період її проходження.

Закон України «Про міліцію» втратив чинність 07.11.2015 р. у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Як передбачено положеннями абз. 3 п.15 розділу XI прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України «Про Національну поліцію».

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі та з підстав, визначених Законом України «Про міліцію» зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України «Про Національну поліцію».

Під час судового розгляду справи встановлено, що наявність зв`язку між захворюванням позивача, внаслідок якого останнім втрачено працездатність та йому встановлено інвалідність, та проходженням служби в органах внутрішніх справ не заперечується відповідачами по справі та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до положень ст.23 Закону України «Про міліцію» порядок та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби, визначає Кабінет Міністрів України.

На виконання ст. 23 Закону України «Про міліцію», Кабінетом Міністрів України постановою №707 від 12.05.2007 року затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції (далі Порядок №707).

Відповідно до п.2 Порядку №707 одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п`ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

В подальшому, у зв`язку з прийняттям Закону України від 13.02.2015 «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» Кабінетом Міністрів України постановою від 21.10.2015 року №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції (далі Порядок №850).

Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Суд зазначає, що в зазначеному порядку не покладено будь-яких додаткових обов`язків на органи Державної фіскальної служби України щодо проведення спірних виплат.

Проте, заслуговують уваги обставини того, що Порядок №707 є чинним та відповідно встановлює порядок вирішення питання щодо виплати та умови виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідності працівника міліції, податкової міліції, та в даному випадку підлягає застосуванню відповідачами по справі, за виключенням частини щодо розмірів виплати, які встановлюються статті 23 Закону України «Про міліцію».

Відповідно до ч.7 Порядку №707 МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.

Отже, ч. 7 Порядку №707 передбачено, що отримавши матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідності відповідні органи виконавчої влади зобов`язані розглянути дане питання по суті та прийняти відповідне рішення щодо призначення або відмови в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідності.

Судовим розглядом справи встановлено, що ДФС України листом №11006/7/99-99-04-04-02-17 від 03.05.2017 було повернуто матеріали щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю.

При цьому, зі змісту зазначеного листа вбачається, що заява позивача про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю по суті не розглядалася та рішення про відмову в нарахуванні і виплаті позивачу одноразової грошової допомоги не приймалось, що також підтверджено під час розгляду справи і представником відповідачів у наданому до суду відзиві на позов.

Однак, з огляду на вищевикладені норми діючого законодавства суд зазначає, що останніми не передбачено можливості як повернення матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідності.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідний орган виконавчої влади у разі отримання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідності зобов`язаний розглянути дане питання по суті та прийняти відповідне рішення щодо призначення або надати обґрунтовану відповідь щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідності.

При цьому, суд зазначає, що вказаний вище лист ДФС України про повернення матеріалів щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги в якості підстав для повернення матеріалів містить в собі обґрунтування та посилання на відсутність на даний час законодавства, яким регулюється порядок та виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідності працівникам податкової міліції.

Суд зазначає, що такі посилання Державної фіскальної служби України є необґрунтованими, з огляду на обставини того, що питання призначення та виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідності працівникам податкової міліції на даний час регулюються положеннями ст. 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку №707.

Таким чином, повернення Державною фіскальною службою України матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю без прийняття жодного рішення по суті, свідчить про протиправність дій Державної фіскальної служба України стосовно повернення до Головного управління ДФС у Харківській області матеріалів без прийняття рішення про призначення або про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, оскільки під час судового розгляду справи встановлено, що відповідачем фактично не було належним чином розглянуто заяву позивача по суті, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання Державної фіскальної служби України повторно розглянути матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю.

При цьому, з огляду на висновки суду стосовно не здійснення відповідачем розгляду заяви позивача по суті, позовні вимоги останнього про зобов`язання ДФС України та ГУ ДФС у Харківській області здійснити ОСОБА_1 виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю II групи, що настала в результаті стійкої хронічної хвороби отриманої під час проходження служби в податковій поліції, відповідно до Закону України “Про міліцію” та порядку затвердженому постановою КМУ № 707 від 12.05.2007 р., у сумі чотирирічного грошового забезпечення, як інваліду II групи у загальній сумі 68 402,88 грн. (шістдесят вісім тисяч чотириста дві гривні вісімдесят вісім копійок) є такими, що не підлягають задоволенню з огляду на їх передчасність.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 28.03.2018 по справі №813/3091/16.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із положеннями ч.ч. 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, б. 46), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, б.8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання винити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служба України щодо повернення до Головного управління ДФС у Харківській області матеріалів без прийняття рішення про призначення або про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю ІІ групи.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України повторно розглянути матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю ІІ групи.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 18 червня 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.