Рішення № 82494435, 12.06.2019, Сумський окружний адміністративний суд

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 р. Справа № 480/996/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шаповала М.М.,

за участю секретаря судового засідання - І.С. Іуткіної,

представників позивача - Н.А. Бойко, О.В. Чернадчука,

представника відповідача - Ю.О. Мельник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/996/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг" до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Група Айсберг" звернулося до суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати припис відповідача про усунення виявлених порушень № СМ 430/1627/АВ/П від 19.02.2019;

- визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами відповідача № СМ 430/1627/АВ/ТД -ФС від 01.03.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 06.02.2019 по 07.02.2019 посадовими особами відповідача було проведено інспекційне відвідування позивача щодо дотримання законодавства про працю, за результатами якого складено акт № СМ 430/1627/АВ від 07.02.2019. Перевіркою встановлено порушення трудового законодавства, а саме: допуск до виконання робіт працівника без укладання трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. 19.02.2019 на підставі вищезазначеного акту відповідачем складено припис № СМ430/1627/АВ/П , яким позивача зобов`язано усунути виявлені під час перевірки порушення шляхом зобов`язання у подальшому укладати виключно трудові договори. 01.03.2019 управлінням прийнято постанову № СМ 430/1627/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 125 190 грн. Позивач вважає, що припис та постанова підлягають скасуванню, оскільки прийняті всупереч чинного законодавства, а саме: відповідачем не доведено факт допущення позивачем до виконання робіт працівника без укладання трудового договору, оскільки вказана особа виконувала роботу на підставі цивільно-правового договору. Крім того зазначає, що про проведення інспекційного відвідування позивача повідомлено не було, в оскаржуваному приписі вказано лише норму закону, яку на думку відповідача порушив позивач, інформація про те, яку саме особу було допущено до роботи без укладення трудового договору у приписі відсутня.

Ухвалою суду від 22.03.2019 вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем усунено недоліки позовної заяви у встановлений строк.

Ухвалою суду від 02.04.2019 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 15.05.2019 заяву ТОВ "Група Айсберг" про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію постанови Управління Держпраці у Сумській області № СМ 430/1627/АВ/ТД - ФС від 01.03.2019 до набрання рішення у адміністративній справі № 480/996/19 законної сили та зупинено стягнення штрафу в сумі 125190 грн. з ТОВ "Група Айсберг" по виконавчому провадженні Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області № 58912432 на підставі постанови Управління Держпраці у Сумській області № СМ 430/1627/АВ/ТД - ФС від 01.03.2019 до набрання рішення у справі № 480/996/19 законної сили.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні. Зазначила, що в ході інспекційного відвідування встановлено, порушення ТОВ "Група Айзберг" ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме допуск до виконання робіт ОСОБА_1 без укладання трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Так, у цивільно-правових договорах укладених між ОСОБА_1 . та позивачем, сторонами не було визначено конкретний обсяг робіт (послуг), а отже сторонами передбачено виконання не конкретно визначеного обсягу робіт, а виконання саме процесу роботи, що характерно саме для трудових відносин. Обсяг обов`язків ОСОБА_1 відповідає обов`язкам працівника за посадою "водій автотранспортних засобів", що також свідчить про трудовий характер відносин.

На думку представника відповідача, всі вимоги закону під час прийняття припису та постанови дотримані, вони є обґрунтованими та такими, що складені згідно вимог чинного законодавства.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29.01.2019 начальником Управління Держпраці у Сумській області прийнято наказ № 163 про проведення інспекційного відвідування ТОВ "Група Айзберг" з питань оформлення трудових відносин, у тому числі з неповнолітніми (а.с. 48).

На підставі наказу від 29.01.2019 № 163 начальником Управління Держпраці у Сумській області видано направлення № 93/СШ 430 на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання дійсне у період з 06.02.2019 по 07.02.2019 (а.с. 49).

З 06.02.2019 по 07.02.2019 посадовою особою Управління Держпраці у Сумській області було проведено інспекційне відвідування ТОВ "Група Айзберг" щодо дотримання законодавства про працю, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № СМ430/1627/АВ від 07.02.2019 (а.с. 51-56).

Перевіркою встановлено порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: допущення до виконання робіт працівника без укладання трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

19.02.2019 відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень № СМ 430/1627/АВ/П, яким директора ТОВ "Група Айсберг" ОСОБА_2 зобов`язано усунути виявлені під час перевірки порушення шляхом забезпечення укладання трудових договорів з працівниками, оформлених наказом або розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та з повідомленням центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. (а.с. 8-9).

01.03.2019 на підставі висновків акту інспекційного відвідування відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № СМ 430/1627/АВ/ТД -ФС, якою на позивача за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України накладено штраф в розмірі 125 190 грн. (а.с. 14-15).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року № 390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1291/21603 (далі по тексту - Порядок № 390).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 390, право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов`язків мають повноваження державного інспектора з питань праці. Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Планові перевірки проводяться з періодичністю, яка визначається відповідно до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб`єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), наведених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року № 1059.

Відповідно до п. п. 6, 7 Порядку № 390, перевірка складається з таких етапів: 6.1. Робота з документами, наданими суб`єктами господарювання на вимогу Інспектора; 6.2. Оформлення документів за результатами перевірки; 6.3. Ознайомлення суб`єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки; 6.4. Проведення за результатами перевірки роз`яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб).

За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Обставини, які б свідчили про порушення суб`єктом владних повноважень вимог чинного законодавства при проведенні перевірки додержання ТОВ "Група Айсберг" законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування судом не встановлені.

Щодо виявлених під час перевірки порушень позивачем законодавства про працю суд зазначає наступне.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Судом встановлено, що між ТОВ "Група Айсберг" (Замовник) та ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договори про надання послуг б/н від 28.07.2018, б/н від 07.09.2018, б/н від 12.10.2018, б/н від 09.11.2018, б/н від 24.01.2019 (а.с. 57 - 62). Вказані договори є однотипними. Відповідно до п. 1.1 яких Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги (виконати роботу) в обсязі і умовах передбачених даним договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити дані послуги (роботи).

Згідно п.п. 2.1 п. 2 договорів до обов`язків Виконавця по договору відносяться: надати послуги, виконати роботу: на автомобілі, що належить Замовнику, здійснити доставку зрідженого газу (Газ витиснювач аерозольних упаковок - ГВАУ) за маршрутом: Російська Федерація, Володимирська обл., м. Киржач, вул. Фрунзе, д. 5 - Україна, м. Суми, вул. Воровського, 24. Всі витрати, пов`язані з виконанням роботи, несе Замовник.

У пункті 1.2 договорів зазначено, що Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт), у тому числі використовує власні засоби та матеріали, що суперечить п. 2.1 договору, де зазначено, що надання послуг, виконання робіт здійснюється на автомобілі, що належить Замовнику.

В судовому засіданні доказів отримання зрідженого газу на підприємстві в м. Киржач Російської Федерації, крім товарно-транспортної накладної, не надано, хто здійснював митне оформлення пропуску цього товару через митний кордон України не встановлено, за якими документами автомашину для надання послуги - транспортування зрідженого газу ТОВ "Група Айсберг" передало Козлову Р.О. не надано, в товарно-транспортних накладних, які надано до справи, (а.с. 119, 121, 124, 126, 128) автомашина, що перевозила зріджений газ взагалі не зазначена, вказано лише, що ОСОБА_1 отримав вантаж.

Згідно законодавства Російської Федерації типова міжгалузева форма № 1-Т товарно-транспортної накладної затверджена постановою Держкомстату РФ від 28.11.1997 № 78 і станом на день виникнення спірної ситуації має два розділи: І - Товарний розділ і ІІ - Транспортний розділ. В другому, транспортному розділі, зазначається детальна інформація про водія, автомашину та інша інформація, що ідентифікує вантаж та його перевезення.

В наданих копіях товарно-транспортних накладних (а.с. 119, 121, 124, 126, 128) маються лише відомості першого розділу, а другого розділу немає взагалі.

В копіях актів наданих послуг (а.с. 92 - 94) не зазначено які конкретно послуги ОСОБА_1 були надані ТОВ "Група Айсберг".

При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги).

Всі вищенаведені докази свідчать про формальне оформлення цивільно-правових договорів, а фактично про існування трудових відносин і виконання ОСОБА_1 роботи водія ТОВ "Група Айсберг". Предметом укладених договорів позивача з фізичною особою ОСОБА_1 . практично є процес праці, а не її кінцевий результат.

На підтвердження виконання вищевказаних договорів позивачем надано копії акту надання послуг № 8-ЦПД від 22.10.2018, видаткових касових ордерів від 17.09.2018, від 22.10.2018, від 03.08.2018, від 31.01.2018, від 19.11.2019, розрахункових відомостей за серпень - листопад 2018, січень 2019 року (а.с. 60, 63-65, 66- 68).

Як в самих договорах, так і в акті надання послуг не зазначено, який конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, кількості, одиниць виміру тощо.

Згідно із частинами першою, другою статті 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац другий частини другої статті 265 КЗпП України).

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 19, 23 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 (далі - Порядок № 295) за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення” від 17 липня 2013 року № 509 (далі по тексту - Порядок № 509).

Відповідно до п. 2 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до п. 3 Порядку № 509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Згідно з п. 8 Порядку № 590, за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Аналізуючи встановлені обставини справи, суд визнає, що у спірних правовідносинах позивачем не дотримано вимог статті 24 КЗпП України в частині обов`язкового укладання трудових договорів у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України,

Згідно із п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи, що відповідачем під час прийняття оскаржуваних постанови та припису дотримано вимоги Порядку № 295, Порядку № 509, суд вважає їх обґрунтованими та правомірними, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, клопотання позивача про відшкодування на його користь судових витрат задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг" до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.06.2019.

Суддя М.М. Шаповал