Рішення № 82494251, 20.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1328/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді –Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання – Закуріної А.М.,

від позивача: Близнюкова С.І.- за довіреністю

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, буд. 26) про визнання протиправним та скасування наказу №1 «ДС» від 20.02.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 04 березня 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, буд. 26) про визнання протиправним та скасування наказу №1 «ДС» від 20.02.2019 року про застосування до ОСОБА_1 , головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.

Ухвалою суду від 11 березня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Позов обґрунтовано тим, що наказ №1 «ДС» від 20.02.2019 року, яким до позивача за неналежне виконання посадових обов`язків застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани, порушує її права та охоронювані законом інтереси, оскільки він прийнятий з порушенням встановленої законом процедури, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено, з порушенням принципу рівності перед законом і права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Так, позивач зазначив, що ОСОБА_1 не була ознайомлена з розпорядчим документом, яким Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (надалі - ДАБІ України) було порушено дисциплінарне провадження стосовно позивача. Про існування такого документу позивачу нічого не відомо.

В той же час, наказ №1475 від 21.11.2018 року, яким призначено службове розслідування стосовно позивача, не містить жодних даних про те, коли і яким розпорядчим документом було відносно ОСОБА_1 ініційоване дисциплінарне провадження, в рамках якого могло би бути проведено службове розслідування.

Також позивач не погоджується зі змістом встановлених відповідачем порушень, посилаючись на те, що такі порушення є неконкретними, не містять конкретних реквізитів, не підтверджені фактичними даними, прийняття рішення про анулювання документів декларативного характеру замість скасування не є істотним порушенням, оскільки ці терміни є тотожними.

У встановлений судом строк відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що доводи позивача щодо неупередженості проведення службового розслідування не знаходять свого законодавчого підтвердження, а тому Дисциплінарна комісія, вживаючи відповідні заходи реагування щодо ОСОБА_1 діяла виключно в межах та у спосіб, передбачений нормами законодавства.

Ухвалою від 23 квітня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів.

Позивачем, в свою чергу, надано відповідь на відзив, відповідно до якого просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 17 травня 2019 року, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11 червня 2019 року.

На відкритому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач на відкрите судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини нез`явлення суд не повідомив.

Тому, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, ухвалою, що занесена до протоколу судового засідання, суд вирішив розглядати справу за відсутністю відповідача на підставі наявних у справі матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши вступне слово представника позивача, вивчивши відзив на позовну заяву, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що 21.11.2018 року до Державної архітектурно-будівельної інспекції України надійшов лист Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан», яким повідомлено про неналежну роботу наступних його співробітників - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та зазначено, що вказані працівники ігнорують строки розгляду дозвільних документів, вибірково позачергово реєструють одні документи, а інші відкладають на потім. Ситуація, коли одним надаються безпідставні переваги, а на інших чиниться тиск стали для них звичайною практикою. Крім того, неодноразово виявлялися факти реєстрування цими особами документів «заднім числом». Також ці працівниці постійно порушують процедуру реєстрації документів по CCI. Зокрема, реєструють повідомлення і декларації, що містять неповні дані, або, навпаки, надають багаторазові відмови у реєстрації документів, які не мають порушень. Оскільки повернення на доопрацювання пакетів документів по категорії CCI заборонено, ці особи вигадують штучні підстави, щоб не приймати заяви від замовників будівництва взагалі.

Секретарем Дисциплінарної комісії Держархбудінспекції надано подання до Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України, з метою вивчення фактів, викладених у листі Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» від 20.11.2018 року, у зв`язку з необхідністю об`єктивного та всебічного вивчення питання наявності вини, характеру та тяжкості дисциплінарного проступку вчиненого посадовими особами Департаменту ДАБІ ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з проханням залучити до проведення службового розслідування фахівців.

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 21.11.2018 № 1475 «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 », з метою з`ясування фактів, вкладених у листі Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» від 20.11.2018 року щодо неналежного виконання посадових обов`язків, визначення наявності вини, характеру та тяжкості дисциплінарного поступку вчиненого головними інспекторами будівельного відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Кара І.В., ОСОБА_7 Ю ОСОБА_8 , ОСОБА_9 В., було ініційоване службове розслідування (а.с.90).

18.12.2018 року директором та заступником директора департаменту ДАБІ в Одеській області складено акт про присутність в приміщенні департаменту державної архітектурно- будівельної інспекції в Одеській області головного інспектора будівельного нагляд відділу по роботі з дозвільними документами – ОСОБА_1 станом на 12.00 годину 18 грудня 2018 року (а.с.100).

20.12.2018 року ОСОБА_10 .В з приводу відомостей, відображених в Інформації про результати видання наказу ДАБІ від 21.11.2018 року №1475 надано пояснювальну записку Першому заступнику державної архітектурно-будівельної інспекції України (а.с.99).

За результатами службового розслідування складено висновок від 20.12.2018 року, в якому зазначено, що в діях посадових осіб Департаменту, в тому числі ОСОБА_1 , виявлені порушення вимог підпункту 1 пункту 2.1 Розділу «Завдання та обов`язки», підпункту 9 пункту 2.2 Розділу «Завдання та обов`язки» посадової інструкції головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (а.с.91-98).

02.01.2019 року ОСОБА_1 ознайомлена з висновком.

02.01.2019 року ОСОБА_1 було надано зауваження до висновку від 20.12.2018 року про результати службового розслідування, в яких зазначено, що ОСОБА_1 не була ознайомлена з листом Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан», що є порушенням п. 1 ч. 8 ст. 7 закону України «Про державну службу», 1,2 п.7 Порядку проведення службового розслідування, затвердженого постановою КМУ №9540 від 13.06.2000 року, у висновку службового розслідування не зазначений предмет розслідування, не наведено коло питань, які підлягають вивченню Дисциплінарною палатою, у зв`язку з чим, позивач була позбавлена можливості у повному обсязі реалізувати своє право, передбачене ч. 8 Закону України «Про державну службу», а також наведені зауваження щодо обставин, викладених в тексті висновку (а.с.103- 104).

Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної архітектурно-будівельної інспекції України 11.02.2019 року складено висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, відповідно до якого, зважаючи на відсутність об`єктивних причин допущення дисциплінарного проступку головним інспектором будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани (а.с.105-108).

20.02.2019 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було винесено наказ №1 «ДС» «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », відповідно до якого за неналежне виконання посадових обов`язків до ОСОБА_1 , головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани (а.с.27).

Не погоджуючись із зазначеним наказом, позивач звернувся з позовом до суду.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи та надані представником позивача у вступному слові пояснення, вивчивши відзив на позовну заяву, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову повністю, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із такого.

Спірні правовідносин регулюються Конституцією України, Законом України “Про державну службу”, який регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Відповідно до ст. 8 цього Закону, державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 64 Закону України “Про державну службу”, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 65 Закону України “Про державну службу”, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарним проступком відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України “Про державну службу”, є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 66 Закону України “Про державну службу”, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 66 Закону України “Про державну службу”, у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Згідно з ч. 6 ст. 66 Закону України “Про державну службу”, дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України “Про державну службу”, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Відповідно до ч. 9 ст. 69 Закону України “Про державну службу”, дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону України “Про державну службу”, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

З аналізу наведених норм матеріального права вбачається, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку: об`єкта, суб`єкта, об`єктивної сторони, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення (ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника, тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 73 Закону України “Про державну службу”, результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Згідно з ч. 6 ст. 74 Закону України “Про державну службу”, державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

Відповідно до ст. 75 Закону України “Про державну службу”, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст. 76 Закону України “Про державну службу”, державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Закону України “Про державну службу”, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Відповідно до висновку за результатами службового розслідування від 20 грудня 2018 року, що слугував підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності встановлено, що відповідачем були встановлені непоодинокі випадки порушень термінів розгляду звернень, а саме: ОСОБА_1 має 5 звернень, по яким сплинули терміни розгляду.

Між тим, суд звертає увагу, що п.п.9 п.2.2. розділу 2 Посадової інструкції встановлено, що головний інспектор будівельного нагляду відповідно до покладених на нього завдань розглядає звернення фізичних та юридичних осіб, запити народних депутатів України, органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань, що належать до компетенції структурного підрозділу та готує проекти відповідей.

Суд встановив, що у висновку відповідачем не наведено жодних реквізитів згаданих 5-ти звернень, які б дозволяли їх ідентифікувати, не вказані дати їх надходження до виконавця та кінцеві терміни відпрацювання, кількість днів прострочення виконання, тощо, що дозволило б зробити обґрунтований висновок про неналежне виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків в зазначеній частині.

Також у висновку зазначено, що статтею 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не передбачено анулювання декларації про початок виконання будівельних робіт, в той час, як ОСОБА_1 наказом №32 від 10.08.2018 року було прийнято рішення про анулювання реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації на підставі ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Позивач пояснила, що замість терміну «скасування» позивачем було вжито інший термін – «анулювання», що жодним чином не впливає на зміст документів, в яких він був використаний.

Оцінивши наведені доводи на предмет правомірності, суд погоджується з доводом позивача, що зазначені обставини не можуть свідчити про неналежне виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків, за умови якщо такі рішення не суперечать положенням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Стосовно невиконання позивачем доручення Голови Держархбудінспекції від 29.11.2017 №40-119-ОД щодо унеможливлення випадків повернення повідомлень про початок виконання будівельних робіт або декларації про готовність об`єкта до експлуатації з незначними наслідками CCI без надання фахової допомоги, суд зазначає, що у висновку від 20.12.2018 не наведено жодної інформації про реквізити повідомлень про початок виконання будівельних робіт або декларації про готовність об`єкта до експлуатації з незначними наслідками CCI, які були повернені ОСОБА_1 , без надання фахової допомоги.

Окрім того, як зазначила позивач у пояснювальній записці, що у зв`язку з неповнотою даних у наданих повідомленнях про початок виконання будівельних робіт, що унеможливлювало внесення даних до реєстру, були випадки повернення зазначених документів для усунення зауважень та розбіжностей.

Також, під час проведення перевірки документів декларативного характеру були виявлені дві однакові декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), які зареєстровані під різними реєстраційними номерами (декларація зареєстрована головний державним інспектором Кара І.В. 25.09.2018 року №141182681448; 27.09.2018 року №141182701837), а також був виявлений ряд декларацій про готовність об`єкта до експлуатації, де в інформації про документ, що дає право на виконання будівельних робіт зазначено дозволи на виконання будівельних робі 2006-2007 року, у зв`язку з чим виникли сумніви щодо чинності зазначених дозволів, однак, посадовими особами відділу не вжито жодних заходів для з`ясування питання наведення достовірних відомостей замовником.

Згідно з ч. 2 ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Посадової інструкції головного інспектора будівельного нагляду одними із основних завдань інспектора є забезпечення дотримання порядку виконання підготовчих та будівельних робіт і прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду з дотриманням уповноваженими органами державного архітектурно-будівельного контролю , визначеними відповідно до ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Таким чином, рішення про проведення відповідних контрольних заходів приймається керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Судом встановлено, що реєстрація дозвільних документів здійснювалась відповідно до постанови КМУ №461 та №466 від 13.04.2011 року органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження, а тому у разі наявності повноти даних останні були внесені до Єдиного реєстру, у строк передбачений чинним законодавством.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідачем було проведено службове розслідування без врахування всіх істотних обставин, які могли б вплинути на його результати.

Крім того, статтею 76 Закону України “Про державну службу” передбачено право державного службовця на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Так, представник позивача зазначила, що позивачу не відомо про те, коли та яким розпорядчим документом було відносно ОСОБА_1 ініційоване дисциплінарне провадження, в рамках якого проведено службове розслідування.

18.02.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Голови Держархбудінспекції із письмовим запитом, в якому просила надати для ознайомлення матеріали дисциплінарної справи.

Судом встановлено та підтверджено поясненням представника позивача, що повідомлення щодо дати і часу ознайомлення з дисциплінарною справою на адресу позивача не надходило.

Позивачу не була надана можливість ознайомитись з матеріалами дисциплінарної справи, надати відповідні письмові пояснення перед застосуванням до позивача дисциплінарного стягнення, та такі доказі не надані відповідачем.

При цьому, судом встановлено, що застосовуючи до позивача такий вид дисциплінарного стягнення як оголошення догани, відповідач не обґрунтував чому ним застосовано саме такий вид дисциплінарного стягнення, а не більш м`який.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені у судовому засіданні факти та обставини, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу №1 «ДС» від 20.02.2019 року належать задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань з Державної архітектурно-будівельної інспекції України належить стягненню на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768, 40 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, буд. 26) про визнання протиправним та скасування наказу №1 «ДС» від 20.02.2019 року, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, буд. 26) №1 «ДС» від 20.02.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, буд. 26) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 20» червня 2019 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.