Ухвала суду № 82494130, 20.06.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без руху

20 червня 2019 р. № 400/1295/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Дніпропетровського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (надалі – відповідач, ДОАС) про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 06.05.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/1295/19 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

06.06.2019 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ДОАС надійшов відзив на позовну заяву.

Разом з відзивом надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху, мотивоване тим, що позивачем не сплачено судовий збір за подання даної позовної заяви, що є порушенням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України. До позовної заяви не додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в ухвалі Миколаївського окружного адміністративного суду не міститься жодної інформації про факт звільнення позивача від сплати судового збору.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили. Заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

20.06.2019 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Розглянувши клопотання представника відповідача, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір".

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачені пільги щодо сплати судового збору.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з позовною заявою позивачем було надано посвідчення серії НОМЕР_1 від 14 березня 2016 року, видане Управлінням персоналу штабу військової частини А4583, в якому зазначено, що його позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI не містить посилань на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій, а також прямо та чітко не зазначає, що справа має стосуватись порушених прав саме позивача, що має статус учасника бойових дій, без уточнення характеру такого права та підстав його порушення.

Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності ясності і недвозначності і правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування не включає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Кантоні проти Франції» від 11 листопада 1996 року («Cantoni v. France», заява № 17862/91, § 31-32), «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року («Vyerentsov v. Ukraine», заява № 20372/11, § 65)).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частини перша статті 129 Конституції України).

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

Відсутність механізму чіткого трактування та розуміння дійсного змісту вказаної норми пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI в першу чергу пов`язане з недоліками законодавчої техніки, яка використовувалась законодавцем під час підготовки Закону України «Про судовий збір», проте це не повинно впливати на гарантовані державою пільги при сплаті судового збору, порушувати та обмежувати права учасників бойових дій при їх зверненні до суду, у зв`язку з порушенням будь-яких їх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких позовів.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що в силу положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI позивача звільнено від сплати судового збору, зокрема, за подання до суду позовної заяви.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 11.10.2018 року по справі №805/604/18-а.

За таких обставин, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 160-161, 243, 248, 256 КАС, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Дніпропетровського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху у справі № 400/1295/19 – відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII “Перехідні положення” КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 20.06.2019 року.

Суддя Г. В. Лебедєва