Ухвала суду № 82493936, 20.06.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"20" червня 2019 р. справа № 809/1070/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитюка Р.В.

за участю секретаря судового засідання - Костюк О.С.,

представника заявника (відповідача) - Бігуняк Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення, -

В С Т А Н О В И В:

До Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява Коломийського об`єднаного управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області про перегляд рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Коломийського об`єднаного управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення.

Заява обґрунтована тим, що право на пенсію (на день звернення позивачки за призначенням пенсії), відповідно до п. "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", мали працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за Переліком, що затверджується у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, станом на 1 квітня 2015 – не менше 25 років та після цієї дати: зокрема, з 01.04.2017 по 31.03.2018 необхідний спеціальний стаж становить 26 років 6 місяців, то при зарахуванні періоду роботи з 01.09.1984 по 30.06.1985 в стаж роботи на посадах, робота яких дає право призначення пенсії за вислугу років, загальна кількість такого спеціального стажу складатиме 26 років 5 місяців, що фактично не дає можливості призначити пенсію за вислугу років.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 заяву Коломийського об`єднаного управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області про перегляд судового рішення за нововиявленними обставинами залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.

29.05.2019 заявником усунуто недоліки заяви, відтак ухвалою від 03 червня 2019 року відкрито провадження за заявою Коломийського об`єднаного управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення в адміністративній справі №809/1070/18 призначено розгляд заяви на 20 червня 2019 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 замінено відповідача Коломийське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на належного відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

У судовому засіданні представник заявника (відповідача) заяву про перегляд рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року за нововиявленими обставинами підтримала, просила її задовольнити.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, заяв про розгляд заяви за їх відсутності до суду не надходило.

Розглянувши заяву відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заслухавши пояснення представника заявника, судом встановлено наступне.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Коломийського об`єднаного управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області у врахуванні ОСОБА_1 період її роботи з 01.09.1984 по 30.06.1985 до стажу на посадах, робота на яких дає право призначення пенсії за вислугу років неправомірною. Зобов`язано Коломийське об`єднане управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01.09.1984 по 30.06.1985 в стаж роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначити пенсію з дня звернення, а саме з 20 грудня 2017.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 апеляційну скаргу Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 у справі №809/1070/18 – без змін.

Частиною 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

У свою чергу, згідно з частиною 3 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Водночас не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина 4 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 6 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Заявник підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 у даній справі вважає, що право на пенсію (на день звернення позивачки за призначенням пенсії), відповідно до п. "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", мали працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за Переліком, що затверджується у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, станом на 1 квітня 2015 – не менше 25 років та після цієї дати: зокрема, з 01.04.2017 по 31.03.2018 необхідний спеціальний стаж становить 26 років 6 місяців, то при зарахуванні періоду роботи з 01.09.1984 по 30.06.1985 в стаж роботи на посадах, робота яких дає право призначення пенсії за вислугу років, загальна кількість такого спеціального стажу складатиме 26 років 5 місяців, що фактично не дає можливості призначити пенсію за вислугу років.

У зв`язку з вище наведеними нововиявленими обставинами, що полягають у виявленні відсутності необхідного стажу роботи на посадах, робота на яких дає право призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" – "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що унеможливлює призначити пенсію з дня звернення, а саме з 20 грудня 2017.

Судом встановлено, що Пенсійним органом визнано, що ОСОБА_1 працювала у період з 01.09.1989 по 02.01.1996 – на посаді викладача по класу фортепіано музично-педагогічного відділу Коломийського педагогічного училища; з 03.01.1996 по 31.08.1999 - на посаді викладача Коломийського індустріально-педагогічного технікуму; з 01.09.1999 по 01.04.2003 - на посаді викладача Коломийського педагогічного коледжу Прикарпатського університету ім. В. Стефаника; з 19.09.2005 по 30.06.2006 - на посаді викладача Коломийського педагогічного коледжу Прикарпатського університету ім. В. Стефаника; з 01.09.2006 по 31.12.2013 - на посаді викладача Коломийського педагогічного коледжу; з 01.01.2014 по 19.12.2017 - на посаді викладача Коломийського педагогічного коледжу Івано-Франківської обласної ради, а також те, що з 01.08.1984 по 05.09.1985 працювала на посаді музичного керівника в Коломийському СПТУ №10.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення.

Отже істотні для справи обставини - це ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.

Суд звертає увагу, що право на пенсію (на день звернення позивачки за призначенням пенсії), відповідно до п. "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", мали працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за Переліком, що затверджується у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, станом на 1 квітня 2015 – не менше 25 років та після цієї дати: зокрема, з 01.04.2017 по 31.03.2018 необхідний спеціальний стаж становить 26 років 6 місяців, то у даному випадку не є істотною для справи обставиною, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відомою особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Також суд зазначає, що згідно з практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст.6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, сам по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій він використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції.

Правова певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Цей принцип полягає в тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення у справі "Правєдная проти Росії", №. 69529/01; у справі "Рябих проти Росії", № 52854/99, п.52; у справі "Брумареску проти Румунії", № 28342/95, п. 61).

Таким чином, дослідивши матеріали адміністративної справи та заяви, суд доходить висновку про те, що наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами, що не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, а тому заявлені вимоги в заяві є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 229, 248, 256, 295, 361, 368, 369 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про перегляд рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 809/1070/18 за позовом ОСОБА_1 до Коломийського об`єднаного управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Микитюк Р.В.