Рішення № 82491550, 08.05.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/286/19

В справі № 760/25887/18-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ заочне /

08 травня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Гак Г.М.

представника позивача- Ільєнко К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства »ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за актом порушення,суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідачки 1 737, 71 гр. боргу за актом порушення № 34837 від 15 жовтня 2014 року.

Посилається в позові на те, що на ім`я відповідачки, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок одержувача електроенергії № НОМЕР_1 .

Відповідачка порушила пункти 11 та 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357.

Згідно із п. 53 Правил у разі виявлення представником енергопостачання порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

15 жовтня 2014 року під час рейдової перевірки за місцем проживання відповідачки виявлено порушення ПКЕЕН, а саме: відсутність пломби енергопередавальної організації на клемній кришці розрахункового приладу обліку, про що складено акт про порушення № 34837.

У відповідності до вимог ПКЕЕН 05 листопада 2014 року відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень правил користування електричною енергією для населення.

Відповідачка на засідання комісії не з`явилася.

На засіданні комісії було вирішено провести розрахунок вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН відповідно до п. 3.4 Методики за формулою.

Вартість електричної енергії, неврахованої внаслідок порушення відповідачкою ПКЕЕН, розрахунок якої проведено за Методикою, нарахована сума склала 1 737, 71 гр.

Станом на грудень 2016 року заборгованість за актом порушень ПКЕЕН споживачем не погашена.

Незважаючи на попередження про необхідність сплатити заборгованість за спожиту електричну енергію, свої зобов`язання за договором відповідачка не виконує.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідачка у судове засідання двічі не з`явилася, про час розгляду справи повідомлялася належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України.

Про причину неявки суд до відома не поставила.

Судові повістки, що направлялися на її адресу за зареєстрованим місцем проживання, поверталися до суду без вручення з відмітками поштового відділення про повернення у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до п.п. 91, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

У разі, коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

Відповідно до ч.ч. 3, 9 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Крім того, Верховний Суд у постанові № 922/1714/18 від 17 квітня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, зазначив, що дії відповідача, направлені на неотримання судової кореспонденції, яка направлялася йому судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, є свідомими,спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, відсутність іншої відомої адреси відповідача в матеріалах справи, направлення судової повістки за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання,суд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним.

Ухвалою від 11 січня 2018 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачці був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Скориставшись своїм правом, відповідачка подала відзив на позов, у якому заперечень проти обставин, вкладених у позові, не зазначила, а лише послалася на пропуск позивачем строку звернення до суду і просить у позові відмовити.

Відповідач подав до суду відповідь на відзив, посилаючись на те, що в грудні 2016 року ПАТ »Київенерго» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу і цим строк позовної давності був перерваний.

Крім того, засідання комісії з розгляду порушень відбулося 05 листопада 2014 року і саме з цього часу починається перебіг строку позовної давності.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з п. 1 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року /чинних на момент виникнення спірних правовідносин/ ці Правила регулюють відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками.

Правила обов`язкові для виконання всіма побутовими споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Пунктом 53 Правил передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Судом встановлено, що за місцем проживання відповідачки на її ім.»я за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок одержувача електроенергії № НОМЕР_1 .

15 жовтня 2014 року під час рейду комісією позивача було виявлено порушення, що полягає у відсутності пломби енергопередавальної організації на клемній кришці розрахункового приладу обліку, в зв`язку з чи був складений акт про порушення № 34837 від 15 жовтня 2014 року.

Акт підписано трьома представниками енергопостачальника та самою відповідачкою.

05 листопада 2014 року відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень правил користування електричною енергією для населення, на яке відповідачка не з`явилася.

На засіданні комісії було вирішено провести розрахунок вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН, відповідно до п. 3.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562.

Вартість електричної енергії, неврахованої внаслідок порушення відповідачкою ПКЕЕН, розрахунок якої проведено за Методикою, нарахована сума склала 1 737, 71 гр.

/ а.с. 12 -28 /

Відповідно до п.п. 2.2, 2.3 Методики обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ (W, кВт х год), розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.

Розмір не облікованої електричної енергії розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії та за кількістю днів: з дня останнього контролю огляду приладу обліку чи технічної перевірки приладу обліку, чи набуття прав власності на об`єкт до моменту усунення порушення, за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується сума за актом порушень, але не більше терміну позовної давності.

Як вбачається з розрахунків, проведених позивачем за формулою, встановленою п. 2.7 Методики, заборгованість відповідачки за актом про порушення складає 1 737, 71 гр.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Частиною 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Виходячи з цього та викладеного вище. невиконання відповідачкою умов укладеного з позивачем договору, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Суд не приймає до уваги твердження відповідачки про пропуск позивачем строку позовної давності, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З матеріалів справи вбачається, що 23 грудня 2016 року позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу за даним порушенням.

Ухвалою суду від 26 січня 2017 року в прийнятті заяви про видачу судового наказу було відмовлено.

Крім того, судом встановлено, що допущені відповідачкою порушення були підтверджені на засіданні Комісії по розгляду акта порушення 05 листопада 2014 року.

Виходячи з цього, суд вважає, що строк позовної давності розпочав перебіг саме 05 листопада 2014 року, а тому з урахуванням викладеного вище, суд вважає безпідставними твердження відповідачки про пропуск позивачем строку для звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 600, 00 гр.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 12, 15, 16, 526, 714 ЦК України, ст. ст. 5, 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок електричної енергії», ст.ст. 4-5, 12-13, 76-80, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 / адреса: АДРЕСА_2 ІН НОМЕР_2 / на користь Приватного акціонерного товариства »ДТЕК Київські електромережі» / 04050 м. Київ вул. Мельникова, 31 ЄДРПОУ 41946011 / 1 737, 71гр. боргу та 1 600, 00 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 14 червня 2019 року.

Суддя Л .А. Шереметьєва