Рішення № 8249133, 15.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.10                                                                                 Справа № 17/338

          За позовом Приватного малого підприємства «ДОНБАСС-95», м. Донецьк

до Державного підприємства «Первомайськвугілля», м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 24779 грн. 59 коп.

Суддя Фонова О.С.

                                                   Представники:

від позивача: Письменов К.М. - представник, довіреність № 6/04 від 09.04.2008;

від відповідача: Глухова Л.І. - провідний юрисконсульт, довіреність № 01/4-10-667 від 28.12.2009; Чуприк С.О. - юрисконсульт, довіреність № 01/4-10-678 від 04.01.2010.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за комплект екранних труб для котла ДКВР-10/13 у сумі 24779,59 грн.

Відповідачем відзиву на позовну заяву надано не було, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Згідно накладної №3/1 від 03.01.2007 за довіреністю №853147 серії ЯЛЯ від 25.12.2006, виданою позивачем на ім’я Дебелого І.І., позивач поставив відповідачу товар (комплект труб для ДКРВ 10/13) на загальну суму 24779,60 грн.

У зв’язку з тим, що поставлений товар оплачений відповідачем не був, позивачем була направлена відповідачу вимога № 300 від 30.11.2009 про сплату 24779,60 грн. боргу.

Однак, відповідачем оплати отриманого товару здійснено не було, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми боргу.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 639 ЦК України, яка регулює вимоги щодо форми договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Як встановлено частинами 1-2 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар (комплект труб для ДКРВ 10/13) на загальну суму 24779,60 грн., що підтверджено матеріалами справи, зокрема, накладною №3/1 від 03.01.2007, підписаною обома сторонами та довіреністю №853147 серії ЯЛЯ від 25.12.2006, виданою позивачем на ім’я Дебелого І.І.

У відповідача виникло зобов’язання по повній оплаті вартості поставленого позивачем товару, факт одержання якого ним не спростований.

Позивачем за матеріалами справи не надано документів, які б свідчили про узгодження строків оплати товару.

Статтею 530 ЦК України, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача 01.12.2009 направлялась вимога № 300 від 30.11.2009 про сплату 24779,60 грн. боргу, докази надсилання якої містяться в матеріалах справи (а.с.9), однак, вона відповідачем задоволена не була.

Відповідно до п. 4.1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 12.12.2007 № 1149, в редакції, що діяла на час надсилання вимоги, (далі –Нормативи), нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв’язку (без урахування вихідних днів об’єктів поштового зв’язку) для кореспонденції між іншими населеними пунктами різних областей України –Д+5, (де Д –день подання поштового відправлення до пересилання в об’єкті поштового зв’язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2 – кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення).

Згідно пункту 4.2 Нормативів, при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Таким чином, з урахуванням строку поштового перебігу, відповідач отримав вказану вимогу без урахування вихідних днів 07.12.2009, тому прострочення виконання зобов’язання по оплаті наданих послуг мало місце вже з 15.12.2009.

У зв’язку з тим, що станом на час розгляду справи зобов’язання по оплаті отриманого товару відповідачем не виконані, з огляду на вищевикладене, позові вимоги про стягнення заборгованості у сумі 24779,60 грн. є обґрунтованим, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача згідно зі статтею 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного підприємства «Первомайськвугілля», м. Первомайськ Луганської області, вул. Куйбишева, буд. 18а, ідентифікаційний код 32320594 на користь Приватного малого підприємства «ДОНБАСС-95», м. Донецьк, вул. Висоцкого, буд. 12/29, ідентифікаційний код 23345813, заборгованість у сумі 24779,59 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 247,80 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 22.02.2010.

Суддя                                                                                          О.С.Фонова