Рішення № 82491268, 16.05.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/232/19

Справа № 758/14546/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Кривулько С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 7 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві Бойко Юлії Богданівни, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про оскарження рішення суб`єкту владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду та просить суд:

- визнати дії відповідача в особі інспектора роти 7 батальйону 2 УПП в м. Києві лейтенанта Бойко Ю.Б. незаконними;

- визнати таким, що містить недостовірну інформацію протокол про адміністративне правопорушення від 11.11.2016, серії АП2 № 046351.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11.11.2016 Інспектором патрульної поліції роти 7 батальйону 2 УПП в м. Києві лейтенанта Бойко Ю.Б. складено протокол про адміністративне правопорушення Серії АП2 № 046351 відносно ОСОБА_1

Відповідно до даного протоколу, позивач 11.11.2016, керуючи автомобілем Nissan Note держ. № НОМЕР_1 по вулиці Північно - Сирецькій знаходився у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 а ПДР України, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Позивач вважає, що не причетний до скоєння дорожньо - транспортної пригоди, вважає, що дії інспектора зі складання протоколу про адміністративне правопорушення проводились із грубим правопорушенням його прав та закону, а тому підлягають визнанню неправомірними, а протокол про адміністративне правопорушення, таким, що містить недостовірну інформацію.

З урахуванням наведеного, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 30.03.2018 справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

08.11.2018 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва Букіної О.М. від 12.11.2018 розгляд справи призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У встановлений законом строк відповідач відзиву на позов не подав.

В судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ст.2 Закону України «Про дорожній рух» законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Як зазначено статтею 14 цього Закону, учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.1.5 Правил дорожнього руху України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.11.2016 Інспектором патрульної поліції роти 7 батальйону 2 УПП в м. Києві лейтенанта Бойко Ю.Б. складено протокол про адміністративне правопорушення Серії АП2 № 046351 відносно ОСОБА_1 , про те, що він 11.11.2016, керуючи автомобілем Nissan Note держ. № НОМЕР_1 по вулиці Північно Сирецькій знаходився у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 а ПДР України, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність (а.с.3).

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач зазначає, що відповідач своїми незаконними діями при складанні протокола суттєво порушив його права, як особи яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки він не є особою, яка причетна до вказаних подій.

Крім того, виходячи зі змісту позовної заяви фактично вбачається, що позивач не погоджується та заперечує проти порушення ним правил дорожнього руху і вважає, що оспорюваний протокол складено безпідставно.

Згідно зі статтями 6, 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Пунктами 2,3 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 1 розділу III Положення про управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції від 07.11.2015 № 1/2 із змінами УПП у м. Києві ДПП відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, у випадках передбачених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Крім того, відповідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлений причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Адміністративне розслідування являє собою адміністративно-процесуальну процедуру, що складається із сукупності адміністративно - процесуальних дій, спрямованих на збирання доказів у справі про адміністративне правопорушення. Адміністративне розслідуваний проводиться з метою виявлення додаткових обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тобто обставин, які не встановлюються в протоколі і не встановлюються у повному обсязі при попередній перевірці.

При цьому, ч. 1 ст. 246 КУпАП передбачає, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Положеннями ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративно, правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою. яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також, працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки. відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідність та законність дій щодо складання протоколу та долучення до матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності інших доказів має оцінюватись судом (суддею), в провадженні якого знаходиться матеріал про притягнення особи до адміністративної відповідальності, у сукупності з іншими доказами відповідно до процесуального закону.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення та дії поліцейського щодо його складання не є окремим предметом оскарження в адміністративному судочинстві, оскільки такі дії не відповідають вимогам ст.19 КАС України.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 10.05.2018 справі №760/9462/17 ( провадження №К/9901/12359/18).

Отже, доводи позивача в обґрунтування невинуватості в інкримінованого правопорушенні не можуть розглядатись в межах даної справи, тобто в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України, регламентовано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене вище, доводи позивача в обгрунтування поданого позову в частині визнання дій відповідача незаконними та визнання таким, що містить недостовірну інформацію протокол про адміністративне правопорушення від 11.11.2016, серії АП2 № 046351, суд вважає, необгрунтованими.

Таким чином, відповідно до ст. 245 КАС України, діючи в межах наданих адміністративному суду повноважень, проаналізувавши наведені позивачем доводи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 78, 130, 245, 246, 252, 254, 258, 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 4-5, 7-10, 72-78, 241-244, 245, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора роти № 7 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві Бойко Юлії Богданівни, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про оскарження рішення суб`єкту владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Букіна