Рішення № 8249040, 18.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.10 Справа № 4/13

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Автотехмаркет”,

м. Луганськ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 6720 грн. 00 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Чорної І.М.

в присутності представників сторін:

від позивача Ходарковський Ю.В., дов. б/н від 30.12.2009;

від відповідача не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 6720 грн. 00 коп.

Представник позивача у засіданні суду позовні вимоги підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно з усною домовленістю між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Автотехмаркет»(позивачем у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем у справі), позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 10720 грн. 00 коп., що підтверджено видатковою накладною № АТМ-000138 від 18.02.09, рахунком-фактурою № АТМ-000091 від 12.02.09 (а.с.10-11).

Відповідач товар отримав, але оплату за поставлений товар провів частково в сумі 4000 грн. 00 коп., залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 6720 грн. 00 коп.

Позивачем на адресу відповідача, відповідно до вимог п.2 ст. 530 ЦК України, 07.12.09 була направлена вимога № 92 про сплату заборгованості за поставлений товару на суму 6720 грн. 00 коп., але відповідач відповідь на вимогу не надав, оплату за поставлений товар не провів (а.с.12-13).

Свої зобовязання відповідач не виконав, оплату за поставлений товар не провів у повному обсязі, тому позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 6720 грн. 00 коп. Позов обґрунтовано умовами Договору та положеннями ст. ст.525,526,530 ЦК України.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суддя вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд вважає, домовленість між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Автотехмаркет»(позивачем у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем у справі), позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 10720 грн. 00 коп., за своєю правовою природою слід вважати договором купівлі -продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, позивач згідно з усною домовленістю між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Автотехмаркет»(позивачем у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем у справі), позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 10720 грн. 00 коп., що підтверджено видатковою накладною № АТМ-000138 від 18.02.09, рахунком-фактурою № АТМ-000091 від 12.02.09 (а.с.10-11).Відповідач товар отримав, але оплату за поставлений товар провів частково, тому заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 6720 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як вбачається, факт передачі товару позивачем відповідачу підтверджений видатковою накладною № АТМ-000138 від 18.02.09, рахунком-фактурою № АТМ-000091 від 12.02.09 (а.с.10-11), які підписані сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплені печатками їх підприємств.

Згідно п.1 ст. 664 ЦК України, обовязок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцю або надання товару в розпорядження покупця.

Як свідчать матеріали справи, позивачем товар передано відповідачу згідно видатковою накладною № АТМ-000138 від 18.02.09, рахунком-фактурою № АТМ-000091 від 12.02.09 (а.с.10-11). З боку відповідача до позивача яких-небудь претензій щодо кількості або якості товару не надходило. Таким чином, позивач свої зобовязання виконав у повному обсязі, але відповідач за поставлений товар оплату не провів.

Відповідно до п.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Як вбачається із матеріалів справи, у звязку з тим, що у договорі купівлі-продажу, а саме у видатковій накладній № АТМ-000138 від 18.02.09 (а.с.10) сторонами не оговорено строк оплати, позивачем на адресу відповідача 07.12.09 була направлена вимога № 92 про сплату заборгованості за поставлений товару на суму 6720 грн. 00 коп., яку відповідач отримав 19.12.09, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення, але відповідач відповідь на вимогу не надав, оплату за поставлений товар не провів (а.с.12-13).

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 6720 грн. 00 коп. такими, що підлягають задоволенню повністю і підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 18.02.2010 року за згодою представника позивача оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525, 526, п.2 ст.530, п.1 ст. 662, п. 1 ст. 664, ст. 665 ЦК України, ст. ст.173,193 ГК України , ст.ст. 44, 49, 75,82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1(юридична адреса), АДРЕСА_2 (фактична адреса), ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Автотехмаркет»м. Луганськ, вул. Руднєва, 125, код ЄДРПОУ 34580308, заборгованість за поставлений товар в сумі 6720 грн. 00 коп., витрати по держмиту в сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення 22.02.2010.

Суддя Г.М.Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева