Рішення № 8249021, 16.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.10                                                                                 Справа № 8/29пд

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенбрідж-Україна», м. Луганськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донець-СТО», м. Луганськ, -

про спонукання укласти договір купівлі-продажу.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Провоторовій О.В.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Данілов А.І. –адвокат, - довіреність №б/н від 01.01.10 року;

від відповідача –Риндін Д.І. –представник, - довіреність №б/н від 23.07.09 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

          суть спору: позивачем заявлено вимогу про:

зобов’язання відповідача укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Пенбрідж-Україна»(далі –ТОВ «Пенбрідж-Україна») договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №1, розташованого за адресою: місто Луганськ, вул. Звєйнєка, 145-ф, прим. 1, площею 11101,0 кв.м, на наступних умовах: вартість об’єкта - 888080,00 грн., у т.ч. ПДВ; ціна 1 кв.м –80,00 грн., у т.ч. ПДВ; строк оплати об’єкту –5 банківських днів з моменту підписання договору купівлі-продажу; спосіб розрахунку –безготівковий платіж на розрахунковий рахунок продавця; строк передачі об’єкту –за актом приймання-передачі не пізніше 5-ти днів з моменту підписання договору купівлі-продажу; покупець може оглянути об’єкт до моменту підписання договору купівлі-продажу; продавець повинен видати покупцеві податкову накладну у відповідності до діючого законодавства;

          покладення на відповідача судових витрат.

          До початку судового засідання від представників сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, з огляду на що його задоволено судом.

          У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, мотивуючи його тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов’язань щодо укладення такого договору, - як то передбачено п.6.3 договору доручення №02/07-09, укладеного між сторонами 01.07.09 року.

          Представник відповідача, визнавши та підтвердивши факти укладення між сторонами вищезгаданого договору та порушення ним (відповідачем) умов його п.6.3, просить відмовити у задоволенні позову, вважаючи, що спір може бути вирішено на підставі п.6.4 того ж договору (відзив на позов від 15.02.10 року за вих. №б/н).

          І.Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

01.07.09 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір доручення №02/07-09, відповідно до якого на підставі доручення замовника виконавець бере на себе зобов’язання здійснити дослідження ринку нерухомості у місті Луганську, вчинити пошук об’єктів нерухомості, які б задовольняли вимогам замовника, укласти від його імені та за його рахунок договір купівлі-продажу схваленого замовником об’єкту нерухомості (п.1.1 договору), а замовник бере на себе зобов’язання забезпечити виконавця коштами, необхідними для виконання доручення, а також сплатити йому винагороду за надані послуги на умовах, визначених цим договором (п.1.2).

          Сторони узгодили наступний предмет доручення:

          вимоги до об’єкту нерухомості:

          місцезнаходження –м. Луганськ; функціональне призначення: нежитлове приміщення; загальна площа об’єкту: 11000 кв.м +/- 500 кв.м; вартість 1 кв.м об’єкту нерухомості не повинна перевищувати 80,00 грн. (з ПДВ) (пункти 2.1-2.1.4);

          вимоги до договору купівлі-продажу:

          предмет договору –нежитлове приміщення площею 11000 кв.м +/- 500 кв.м; ціна 1 кв.м об’єкту нерухомості не повинна перевищувати 80,00 грн. (з ПДВ); термін оплати –5 банківських днів з моменту підписання договору купівлі-продажу сторонами; спосіб оплати –безготівковий платіж на розрахунковий рахунок продавця; строк передачі об’єкту –на підставі акту приймання-передачі не 5-ти днів з моменту підписання договору купівлі-продажу; умови договору повинні передбачати можливість огляду замовником об’єкту нерухомості до моменту підписання договору купівлі-продажу; продавець об’єкту купівлі-продажу повинен бути зареєстрованим в якості платника ПДВ та при укладенні договору купівлі-продажу об’єкту нерухомості видати покупцю податкову накладну.

Вимоги до договору купівлі-продажу, викладені у п.2.2. договору, не є вичерпними (пункти 2.2-2.3).

          Термін виконання доручення становить 180 календарних днів з моменту підписання цього договору (п.2.4).

          Сума договору доручення становить 900.000,00 грн. (п.3.1).

          Виконавець зобов’язаний: виконати доручення замовника особисто або силами залучених підрядників, залишаючись при цьому відповідальним перед замовником за виконання доручення (п.4.1.1); виконати доручення у відповідності до умов цього договору, узгодити з замовником усі умови (п.4.1.2); після виконання доручення надати замовнику звіт (п.4.1.6).

          Керуючись положеннями ч.2 ст. 546 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди про забезпечення виконання зобов’язань виконавцем способом, передбаченим п.6.3 цього договору (п.6.2).

Як сказано у п.6.3 договору, у випадку невиконання своїх зобов’язань у терміни, встановлені цим договором, виконавець продає замовнику власний об’єкт нерухомості, який відповідає вимогам пункту 2.1 цього договору. Договір купівлі-продажу такого об’єкту укладається на умовах, передбачених пунктом 2.2 цього договору.

Якщо на момент порушення договірних зобов’язань у виконавця буде відсутнім об’єкт нерухомості, який би відповідав вимогам замовника, виконавець звільняється від зобов’язань, передбачених п.6.3 цього договору, та сплачує замовнику неустойку у розмірі 3% суми останнього (п.6.4).

Усі спори з приводу укладення, виконання, тлумачення або припинення договору купівлі-продажу, вказаного у п.6.3 цього договору, передаються на розгляд господарського суду Луганської області (п.7.3).

Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п.9.10) (а.с.33-36).

          Як вбачається з наданих до справи документальних доказів, 15.01.10 року за вих. №4 позивач (замовник за вищезгаданим договором), з огляду на те, що відповідач (виконавець за договором) у встановлений останнім строк не виконав зобов’язання за договором доручення, - замовник запропонував йому, на виконання умов п.6.3 останнього, укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №1, розташованого за адресою: місто Луганськ, вул. Звєйнєка, 145-ф, прим. 1, площею 11101,0 кв.м, вартістю 888080,00 грн. (у т.ч. ПДВ), ціна 1 кв.м метра якого становить 80,00 грн.; строк оплати об’єкту –5 банківських днів з моменту підписання договору купівлі-продажу; спосіб розрахунку –безготівковий платіж на розрахунковий рахунок продавця; строк передачі об’єкту - за актом приймання-передачі не пізніше 5-ти днів з моменту підписання договору купівлі-продажу; з правом покупця оглянути об’єкт до моменту підписання договору купівлі-продажу; продавець повинен видати покупцю податкову накладну у відповідності до чинного законодавства (а.с.38).

          Виконавець (відповідач по справі), повністю визнавши факт укладення договору доручення та його невиконання у встановлений строк, заперечив проти виконання умов пункту 6.3, - тобто укладення договору купівлі-продажу на умовах, визначених у пунктах 2.1-2.2 договору доручення, пославшись на можливість врегулювання спору шляхом застосування умов, викладених у п.6.4 останнього (лист-відповідь від 20.01.10 року за вих. №03-1/01-10) (а.с.37).

          Ця обставина стала підставою для звернення позивача з позовом до суду, оскільки йому достовірно відомо про те, що відповідач має на праві власності об’єкти нерухомого майна, які відповідають умовам, викладеним у договорі доручення, та належать йому на підставі рішення Ленінського районного суду міста Луганська від 21.08.09 року по справі №2-2464/09 (а.с.39-45), зареєстрованого у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, реєстраційний №29064530, №29065961 та №13738466, що підтверджується витягами, виданими Луганським міським комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації»за №24666052 від 03.12.09 року (а.с.46), №24666876 від 03.12.09 року (а.с.47) та №24670233 від 03.12.09 року (а.с.48).

Відповідач ці доводи не спростував.

          ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

          Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.           Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).           Статтею 203 Цивільного кодексу (частини 1-5) визначено наступні вимоги до правочину як безумовної вимоги щодо його законності та чинності, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          Як встановлено статтею 204 ЦКУ, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

          Згідно ст.207 ЦКУ, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Пунктом 1 статті 208 цього Кодексу визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

          Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦКУ). Частиною 1 ст. 628 ЦКУ передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а стаття 629 Цивільного кодексу містить імперативну норму, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку (ч. 1 ст. 630 ЦКУ).

          Як сказано у ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Iстотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.           Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦКУ виконання зобов’язання (основного зобов’язання)

забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.          

Частиною 1 ст. 546 ЦКУ передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як вбачається з даного спору, керуючись частиною 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, у якій сказано, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання, - сторони пунктом 6.3 вищезгаданого договору доручення встановили такий вид забезпечення виконання зобов’язання, як продаж виконавцем - замовнику власного об’єкту нерухомості, який відповідає вимогам пункту 2.1 цього договору. Договір купівлі-продажу такого об’єкту укладається на умовах, передбачених пунктом 2.2 договору поруки.

          Сторони за цим спором уклали договір доручення.

          За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного (ст.1000).

          Зі змісту укладеного договору вбачається, що сторони дотрималися усіх вищецитованих вимог чинного законодавства, у тому числі –щодо його (договору) істотних умов, передбачених статтями 1001-1009 Цивільного кодексу.

          Договір жодною із сторін не оспорено та не визнано недійсним.

Згідно ст. 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Наявність таких обставин по цій справі не доведена.

Уклавши договір доручення, сторони набули низку прав та зобов’язань.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав своїх зобов’язань за договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

Спосіб захисту порушеного права відповідає нормі, викладені у п.5 частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу - примусове виконання обов’язку в натурі.

Виходячи з доведеності вини відповідача у невиконанні умов договору доручення та з факту його чинності станом на час вирішення даного спору, - у суду маються достатні фактичні та правові підстави для висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, суд покладає судові витрати на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.16,202-208,215,509,525-527,530,610-614,623-624,1000-1009 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-3,22,32-324,36,43,44.47-1,49, та 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                        в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Донець-СТО», ідентифікаційний код 24051611ё яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Звєйнєка, 145, - укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Пенбрідж-Україна», ідентифікаційний код 36561596, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Звєйнєка, 107, - договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №1, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Звєйнєка, 145-ф, прим. 1, площею 11101,0 кв.м, на наступних умовах: вартість об’єкта - 888080,00 грн., у т.ч. ПДВ; ціна 1 кв.м –80,00 грн., у т.ч. ПДВ; строк оплати об’єкту –5 (п’ять) банківських днів з моменту підписання договору купівлі-продажу; спосіб розрахунку –безготівковий платіж на розрахунковий рахунок продавця; строк передачі об’єкту –за актом приймання-передачі не пізніше 5-ти (п’яти) днів з моменту підписання договору купівлі-продажу; покупець може оглянути об’єкт до моменту підписання договору купівлі-продажу; продавець повинен видати покупцеві податкову накладну у відповідності до діючого законодавства.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донець-СТО», ідентифікаційний код 24051611ё яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Звєйнєка, 145, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенбрідж-Україна», ідентифікаційний код 36561596, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Звєйнєка, 107, - судові витрати, а саме: державне мито у сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 16.02.10 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 18 лютого 2010 року.

Суддя                                                   А.П.Середа