Рішення № 82487717, 13.06.2019, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/308/19

Провадження №2/603/240/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2019 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Галіяна І. М.

секретаря судового засідання – Бішко І.М.

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Устя-Зеленська сільська рада

предмет позову: визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст вимог та заперечень учасників справи.

Позивач – ОСОБА_1 звернулася в Монастириський районний суд Тернопільської області до Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на:

- земельну ділянку площею 0,4777 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, кадастровий номер НОМЕР_1 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 ;

- земельну ділянку площею 0,3409 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, кадастровий номер НОМЕР_3 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 .

Також. ОСОБА_1 просить визнати за нею право на спадкове майно, а саме на:

-земельну частку (пай), що знаходиться в господарстві спілки селян «Галичина» згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5 , який зареєстрований під АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер – ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з земельної частки (пай), що знаходиться в господарстві спілки селян «Галичина» згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5 , який зареєстрований під АДРЕСА_1 .

Вказану спадщину прийняла його дружина – ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла – ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з:

- земельної ділянки площею 0,4777 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, кадастровий номер НОМЕР_1 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 ;

- земельної ділянки площею 0,3409 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, кадастровий номер НОМЕР_3 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 .

- земельної частки (пай), що знаходиться в господарстві спілки селян «Галичина» згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5 , який зареєстрований під АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що саме вона повинна успадковувати за померлим спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за заповітом, спадщину належним чином прийняла, оскільки на час смерті спадкодавця проживала разом з нею.

ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.

Ухвалою судді Монастириського районного суду Тернопільської області Галіяна І.М. від 20.05.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

ІІІ. Позиції сторін.

У зв`язку з виникненням труднощів для реалізації подальших прав позивача для оформлення документів щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на вищевказане спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явилася, суду подала заяву в якій просить розгляд справи проводити в її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач - представник Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області в підготовче засідання не з`явився, суду подав відзив на позовну заяву у якому вказав, що позов визнає повністю з підстав зазначених в позовній заяві та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 67 років в с.Лука Монастириського району Тернопільської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , актовий запис №29.

Ще за життя померлому належала:

- земельна частка (пай), що знаходиться в господарстві спілки селян «Галичина» згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5 , який зареєстрований під АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією Відділу АДРЕСА_2 районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 04.04.2019 року №162/0/201-19.

Вказану спадщину після смерті ОСОБА_2 фактично прийняла його дружина – ОСОБА_3 так як на день смерті спадкодавця проживала разом з ним, що підтверджується довідкою виданою виконкомом Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області від 13.05.2019 року №185.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 80 років в с.Лука Монастириського району Тернопільської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , актовий запис №31.

Ще за життя померлій належали:

- земельна ділянка площею 0,4777 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, кадастровий номер НОМЕР_1 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою виданою виконкомом Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області від 13.05.2019 року №186;

- земельна ділянка площею 0,3409 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, кадастровий номер НОМЕР_3 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 , що підтверджується довідкою виданою виконкомом Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області від 13.05.2019 року №186;

- земельна частка (пай), що знаходиться в господарстві спілки селян «Галичина» згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5 , який зареєстрований під АДРЕСА_1 .

Згідно складеного ОСОБА_4 в с. АДРЕСА_2 області заповіту, посвідченого секретарем Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області та зареєстрованого в реєстрі за №56, остання на випадок своєї смерті заповіла все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, своїй дочці – ОСОБА_1 .

У відповідності до довідки виданої виконкомом Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області від 13.05.2019 року №186, встановлено, що на час смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з нею проживала її дочка – ОСОБА_1 .

Окрім зазначеного судом встановлено, що оригінали Державних актів на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_4 , видані Павліні ОСОБА_5 - втрачено.

Також, втрачено Сертифікат на право власності на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5 , виданого Амброзію Йосиповичу Будзану.

Вищевказане підтверджується повідомленням розміщеним в газеті «Вісті Придністров`я» № НОМЕР_8 (7295) від 07.03.2019 року.

В зв`язку з втратою вищевказаних оригіналів правовстановлюючих документів, приватним нотаріусом Монастириського районного нотаріального округу Пивоварчук О.Є. було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

У відповідності до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В зв`язку з вищевказаним суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як спадкоємець за заповітом, та особа, яка на час смерті спадкодавця та відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем.

Щодо спадкового майна, яке належало ОСОБА_2 , а саме, земельної частки (пай) що знаходиться в господарстві спілки селян «Галичина» згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5 , який зареєстрований під АДРЕСА_1 і яке фактично прийняла ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України Постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК (16.01.2003р.), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР ( 1963 р.), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Як вбачається з матеріалів справи на час смерті ОСОБА_2 , тобто на час відкриття спадщини, був чинним ЦК Української РСР 1963 року, тому при вирішенні питання про прийняття ОСОБА_3 спадщини у вигляді права на земельну частку (пай) згідно сертифіката серії НОМЕР_5 та визнання за нею права на це майно в порядку спадкування за законом необхідно керуватися ст. 549 ЦК Української РСР в якій зазначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК Української РСР (1963р.), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, дружина.

Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України в п.65 правових позицій від 01.12.97 vd971201 висловлених судовою колегією в цивільних справах Верховного Суду України в зв`язку з аналізом причин перегляду судових рішень у цивільних справах у 1996 році роз`яснила, що відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК Української РСР (1963 року) і прийняття спадщини може підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном.

В зв`язку з наведеним та у відповідності до роз`яснень Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року щодо питання визначення належності майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) суд вважає, що ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 як дружина спадкодавця та спадкоємець першої черги за законом оскільки на час відкриття спадщини проживала із спадкодавцем.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів – державних актів на право власності на земельну ділянку та оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай), позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Як слідує з матеріалів справи оригінали Державних актів та сертифікат на право на земельну частку (пай) були втрачені.

З 01.01.2013 року, на виконання законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» правовстановлюючим документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно є не державний акт на право власності на земельну ділянку, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, Державні акти на право власності на земельну ділянку з 01.01.2013 року не видаються, а право власності посвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Окрім цього, на даний час виготовити (отримати) правовстановлюючі документи на вказане майно не можливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як фізичної особи, припинена у момент його смерті, а отримати дублікат державного акту на право власності на земельну ділянку міг лише її власник.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

При цьому в положенні п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Отже, судом встановлено, що відсутність оригіналів правовстановлюючих документів стало причиною неможливості Солтис ОСОБА_6 реалізувати своє право на спадщину (оформлення свідоцтва про право на спадщину) згідно заповіту після смерті ОСОБА_3 в нотаріальній конторі.

На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд дійшов висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права власності останнього на земельні ділянки.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1235, 1268, 1270 ЦК України, 81 ЗК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Устя-Зеленської сільської ради, про визнання права власності – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно а саме, на:

- земельну ділянку площею 0,4777 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, кадастровий номер НОМЕР_1 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 ;

- земельну ділянку площею 0,3409 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, кадастровий номер НОМЕР_3 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 , які належали ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право на спадкове майно а саме, на:

-земельну частку (пай), що знаходиться в господарстві спілки селян «Галичина» згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5 , який зареєстрований під АДРЕСА_1 та належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 19.06.2019 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (паспорт серії НОМЕР_9 , ІПН НОМЕР_10 ), проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Устя-Зеленська сільська рада, (Код ЄДРПОУ 04396227), юридична адреса місцезнаходження: с.Устя-Зелене Монастириського району Тернопільської області.

Суддя І. М. Галіян