Ухвала суду № 82487258, 12.06.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/768/19

пр.№ 1-кп/464/235/19

У Х В А Л А

12 червня 2019 року колегія суддів Сихівського районного суду м.Львова в складі:

головуючого-судді Чорна С.З.,

суддів: Бойко О.М., Дулебко Н.І.

секретар судового засідання Бусько Ю.В.,

з участю прокурора: Проць С.В.,

захисників: Гординського М.В., Бельського Р.Л.,

Ємельянова В.Р.,Петельки О.О.,

Куцого С.О., Івасюти Л.В ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Галишин ОСОБА_5 , ОСОБА_2 ., ОСОБА_6 ,

обвинувачених: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_19 Володимирівни, Оліщука Віталія Владиславовича, Недзельської Юлії Іванівни, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 - ч.1 ст.203-2, ч.1 ст.255 КК України, –

в с т а н о в и л а :

в провадженні Сихівського районного суду м.Львова знаходиться вищезгадане кримінальне провадження.

В судовому засіданні захисник Черняка Є.О. – Панченко М.В. заявив клопотання про відвід головуючого судді Чорної С.З. В обгрунтування відводу покликається на те, що головуючий суддя Чорна С.З. в межах кримінальної справи відмовила у клопотання про залучення перекладача для його підзахисного Черняка Є.О. та висловлювала свою думку, щодо заявленого клопотання про направлення матеріалів в Львівський апеляційний суд.

Заслухавши в судовому засіданні думку учасників кримінального провадження, оглянувши матеріали, колегія суддів вважає, що таке не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.75 КПК України суддя не може брати участі у кримінальному провадженні якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів його неупередженості.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість висунутого проти нього будь-якого кримінального обвинувачення.

Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд має завжди бути «встановленим законом».

Про те, що термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським судом з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України».

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви»).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Враховуючи вищевикладене, а також доводи захисника Черняка ОСОБА_20 – ОСОБА_21 М.В., заявлені при відводі, суд приходить до переконання, що такі не містять достовірних даних, які б свідчили про наявність сумніву в об`єктивності чи неупередженості головуючого судді Чорної С.З.

Відповідно до ст.321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Відтак, прийняття того чи іншого рішення з приводу заявлених клопотань не може свідчити про упередженість судді чи заінтересованість у результатах розгляду провадження, оскільки вирішення зазначених питань процесуально віднесено до компетенції суду, крім цього рішення у даному випадку приймається колегією суддів, а не суддею одноособово. Оцінка щодо наявності чи відсутності процесуальних порушень при розгляді провадження надається судами вищих інстанцій при перегляді судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку.

З огляду на зазначені обставини, суд приходить до висновку про відсутність достатньо обґрунтованих підстав вважати головуючого суддю Чорну С.З. безсторонньою та необєктивною, а тому в задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.

Керуючись ст.ст.75, 81 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

у задоволенні клопотання захисника Черняка Є.О. – ОСОБА_22 . про відвід головуючої судді Сихівського районного суду м.Львова Чорної С.З. – в і д м о в и т и.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: