
Справа №443/94/18
Провадження №2/443/273/19
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
11 червня 2019 року м. Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі: головуючого судді Коліщук З.М., з участю секретаря Шальвіри І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,
встановив:
позивач ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовною заявою, якою просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ним, в порядку спадкування за заповітом після смерті його матері- ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) розміром 1,37 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка знаходиться на території Загірочківської сільської ради Жидачівського району Львівської області, на яку померла мала право на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1 , який виданий на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області від 25.09.1996 року № 602.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мама- ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, до якої, серед іншого входить земельна частка (пай) розміром 1,37 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка розташована на території Загірочківської сільської ради Жидачівського району Львівської області, на яку померла мала право на підставі сертифіката на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1 , який виданий на підставі розпорядження голови Жидачівською районної державної адміністрації Львівської області від 25 вересня 1996 року №602. На випадок своєї смерті мама склала заповіт, відповідно до якого належне майно, в тому числі і земельний пай заповіла йому. Відтак, як єдиний спадкоємець, що виявив бажання отримати свідоцтво про право на спадщину, яку фактично прийняв, оскільки на момент її відкриття проживав спільно із спадкодавцем, звернувся з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте отримав відмову у видачі такого, у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на земельну частку (пай), що знаходиться на території Загірочківської сільської ради Жидачівського району Львівської області, що належала померлій та є спадковим майном. Вказана відмова позбавляє його можливості належним чином реалізувати волю спадкодавця та свої спадкові права, а тому змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
Позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області-Коцовський О.Т. подав заяву, в якій просить розглянути дану справу за відсутності представника ради, оскільки позовні вимоги визнають та не заперечують проти їх задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 2 ст. 49, ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, за правилом ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
У судовому засіданні встановлено та підтверджується долученою копією свідоцтва про смерть, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , в с. Добрівляни Жидачівського району Львівської області померла ОСОБА_2 , про що 3 травня 2003 року складено відповідний запис № 21 та Загірочківською сільською радою Жидачівського району Львівської області, від 03 травня 2003 року, видано свідоцтво про смерть (арк. справи 7).
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. А відтак, при постановленні рішення по даній справі, слід керуватися положенням ЦК УРСР в редакції 1963 року. Окрім цього, при вирішенні вказаного судового спору також слід керуватися нормами ЦК України 2004 року, оскільки спадкування спадкового майна має місце після прийняття нового Цивільного Кодексу України.
Спадщина відкрилася в цей же день, 3 травня 2003 року відповідно до вимог статті 525 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин).
Судом встановлено, що спадщина померлої, окрім іншого майна також складається із земельної частки(паю) розміром 1,37 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка розташована на території Загірочківської сільської ради Жидачівського району Львівської області, на яку померла мала право на підставі сертифіката на земельну частку(пай) серія № НОМЕР_2 , який виданий на підставі розпорядження голови Жидачівською районної державної адміністрації Львівської області від 25 вересня 1996 року №602.
Так, згідно із витягом, який виданий відділом у Жидачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 06 липня 2017 року, сертифікат на право на середню земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 виданий ОСОБА_2 , зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів на право земельну частку(пай), що видаються по Загірочківській сільській раді за №127, розміром 1,37 умовних кадастрових гектарів. Така перебуває у колективній власності ССП "Загірочко" і її вартість становить 40 297,4 грн. Державний акт на право власності на землю взамін на сертифікат на право на земельну частку (пай) не видавався ( арк. справи 2).
З наявної в матеріалах справи копії заповіту від 04 червня 1998 року , вбачається, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: "все моє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що мені буде належати на день смерті на день смерті і на що я за законом матиму право заповідаю синові- ОСОБА_1 ". Судом встановлено, що на день смерті заповідача заповіт не змінений та не скасований ( арк. справи 5).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 524 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Відповідно до статті 534 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
З долученої до матеріалів справи копії Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.11.2003 року вбачається, що позивавач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_2 став власником незавершеного будівництвом житлового будинку, що розташований на земельній ділянці площею 6000 м.кв., готовністю 67 % ( арк. справи 4).
Відтак позивач є таким, що прийняв частину спадщини після смерті ОСОБА_2 ..
Разом з тим, згідно із постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій №435/02-31 від 17 серпня 2017 року, яка видана завідувачем Жидачівською державною нотаріальною конторою Львівської області, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті його матері- ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну частку (пай), що знаходиться на території Загірочківської сільської ради Жидачівського району Львівської області, що належала померлій та є спадковим майном (арк. справи 3).
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування"роз`яснено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва", встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності – права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 року право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Згідно із ст. ст. 81, 126 ЗК України право власності громадяни України набувають на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, прийняття спадщини. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Таким чином, враховуючи, що позивач оформити право на спадкове майно (земельну частку(пай), в нотаріальному порядку не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину; представник відповідача позовні вимоги визнав та проти задоволення позову не заперечує, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому враховуючи наведене, зібрані у справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висовку, що є позов обґрунтованим, підставним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
позов ОСОБА_1 задовольнити повністю. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за заповітом після смерті його матері- ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) розміром 1,37 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка знаходиться на території Загірочківської сільської ради Жидачівського району Львівської області, на яку померла мала право на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1 , який виданий на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області від 25.09.1996 року № 602. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_3 . Відповідач: Ходорівська міська рада Жидачівського району Львівської області, місце знаходження: 81750, м. Ходорів, вул. Грушевського, 38, Жидачівського району, Львівської області, код ЄДРПОУ: 26269449
Повий текст рішення складено 11 травня 2019 року.
Суддя З.М.Коліщук
Судове рішення № 82486777, Жидачівський районний суд Львівської області було прийнято 11.06.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 443/94/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: