Рішення № 8248588, 18.02.2010, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-160/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2010 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді: Пелипенко К.В. при секретарі:

за участю представників сторін:

від позивача:

від відповідача: Хандрига Л.І.

не зявився

не зявився розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу

за позовом ОСОБА_3 (с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області)

до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» (м. Павлоград Дніпропетровської області)

про стягнення моральної шкоди, спричиненої втратою професійної працездатності в сумі 81250, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 (с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області) звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» (м. Павлоград Дніпропетровської області) моральну шкоду, спричинену втратою професійної працездатності в сумі 81250, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 23.03.1982р. по 16.10.2008р. позивач працював на посадах машиніста, підземного гірника та підземного гірника очисного забою ряду шахт ДХК «Павлоградвугілля», яку було реорганізовано у Відкрите акціонерне товариство «Павлоградвугілля». 16.10.2008р. позивач був звільнений з шахти імені М.І. Сташкова Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» з звязку з тим, що стан здоровя позивача перешкоджав його подальшому продовженню трудових відносин. В звязку з небезпечними умовами праці, низьким рівнем техніки безпеки, із впливом комплексу виробничих шкідливостей (фізичні перенагрузки, вимушена робоча поза, неблагоприємний мікроклімат) на підприємстві вугільної промисловості позивач отримав професійне захворювання. Йому було встановлено третю групу інвалідності та діагноз радикулопатія шийна і попереково-крижова на фоні полісигментарної дископатії, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами та трофічними порушеннями на кистях, двосторонній плечолопатковий періартроз (ПФ другого ступеню), деформівний артоз в поєднанні з періартрозами ліктьовим (ПФ першого-другого ступенів) та колінних (ПФ другого ступеню) суглобів, стійкий больовий синдром, хронічний бронхіт ЛН першого ступеню, нейроссенсорна приглухуватість першого ступеню з легким зниженням слуху (захворювання професійне). Вищенаведені захворювання позивачем отримано в результаті трудових відносин з відповідачем. Відповідно до довідки МСЕК від 22.04.2009р. позивачу встановлено 60% втрати професійної працездатності, встановлено третю групу інвалідності, заборонено приймати участь у підземних роботах та будь-яка фізична праця, рекомендовано медикаментозне та санаторно-курортне лікування. Втрату професійної працездатності позивачу встановлено безстроково. Позивач зазначає, що внаслідок професійного захворювання йому завдано моральну шкоду, яка виражається в тому, що він втратив професійну працездатність, змушений постійно лікуватись, полегшення настає ненадовго. Він не витримує навіть легких фізичних навантажень, йому важко займатись домашніми справами, не має змоги допомагати родині по господарству, постійно відчуває болі по всьому тілу. Через це порушився сон, зявилась нервовість, через хворобу змінився звичайний спосіб життя, позивач втратив можливість вести звичний для себе та загалом для всього суспільства стиль життя. Також позивач зазначає, що його рідні та знайомі змінили своє ставлення до нього, позивач почав відчувати свою неповноцінність як особистості, що призводить до його додаткових душевних страждань та причиняє йому моральну шкоду, яка, як він вважає, повинна бути стягнена з відповідача на його користь у розмірі 81250, 00 грн.

В судове засідання позивач не зявився, подав заяву, відповідно до якої просить розглянути справу у його відсутність, позові вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі. Відповідач надав до суду заперечення на позовну заяву, відповідно до яких просить відмовити в задоволенні позову з наступних підстав. Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем пропущений тримісячний строк звернення до суду, відповідно до ст. 237-1 Кодексу законів про працю України. Відповідач зазначає, що позивач не надав жодних доказів наявності у нього моральної шкоди. Крім того, відповідач посилається на те, що укладаючи трудовий договір з позивачем, йому було розяснено його права і обовязки, про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоровя, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, при цьому позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці з підвищеною небезпекою. Відповідач не приховував від позивача важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував, а тому, як вважає відповідач, протиправних дій відносно позивача не вчиняв і не може нести відповідальність у вигляді відшкодування моральної шкоди за цієї підстави. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не надано жодних доказів про хворобу, повязану зі стресом, якого він зазнав в результаті трудового каліцтва, професійного захворювання чи їх наслідків, про депресію чи інші негативні вияви свого стану. Відповідач наголошує на тому, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позивачу сплачено одноразову допомогу та призначено щомісячні грошові виплати в звязку зі стійкою втратою професійної працездатності, згідно довідки МСЕК. Відшкодування моральної шкоди (за її наявності) також було покладено на обовязки Фонду. Відшкодування моральної шкоди колективним договором Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» не передбачено, отже воно не може нести відповідальність за цієї підстави, згідно з «Гірничим законом України».

Крім того, відповідач надав до суду клопотання про призначення судової медико-соціальної експертизи. Відповідач вважає, що наявність факту моральної шкоди є спірним та підлягаючим встановленню в порядку, передбаченому чинним законодавством, а саме: проведенням відповідної експертизи, оскільки для вирішення питання щодо наявності факту спричинення моральної шкоди ушкодженням здоровя при виконанні трудових обовязків необхідні спеціальні медичні пізнання, якими суд не володіє. Для обєктивного вирішення справи по суті одним із основних доказів є медичний документ про встановлення факту наявності моральної шкоди.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 23.03.1982р. по 27.09.1982р. працював на шахті «Дніпровська» виробничого обєднання «Павлоградвугілля»; з 27.01.1983р. по 25.08.1998р. на шахті «Західно-Донбаська» виробничого обєднання «Павлоградвугілля», яка 26.05.1983р. була перейменована в шахту імені М.І. Сташкова Павлоградського виробничого обєднання по видобутку вугілля «Павлоградвугілля».

З 14.02.2000р. по 16.10.2008р. позивач працював на шахті імені М.І. Сташкова горноробочим підземним третього розряду дільниці конвейерного транспорту, з якої був звільнений у звязку з виявленою невідповідністю працівника виконуємій роботі зі станом здоровя, що підтверджується записами у трудовій книжці (а.с. 5-6).

20.02.2009р. комісія у складі голови лікаря з гігієни праці Першотравенської міської санітарно-епідеміологічної станції Архипової Тетяни Владиславівни провела розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_3, а саме: 1.) Радикулопатія шийна і попереково-крижова на фоні полі сегментарної дископатії з вираженими (3 ст.) статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами, та трофічними порушеннями на кистях; 2.) Дв. Плечолопатковий періартроз (ПФ другого ст.), деф. артроз, в сполученні з періартрозами, ліктьових (ПФ першого другого ст.) і колінних (ПФ другого ст.) суглобів, стійкий больовий синдром; 3.) Хронічний бронхіт. ЛН першого ст. 4.) Нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху), яке було виявлено під час медичного огляду, про що складений акт розслідування хронічного професійного захворювання. Відповідно до зазначеного акту комісія прийшла до висновку про наявність таких шкідливих умов праці як пил, важка праця, несприятливий мікроклімат, вимушена робоча поза. Причиною професійного захворювання позивача стали:

- запиленість повітря робочої зони;

- підвищені та знижені температури, температура поверхні устаткування, матеріалів, повітря робочої зони;

- рівень шуму;

- рівень вологості та рухомості;

- рівень фізичного перевантаження.

Причину захворювання встановила комісія з участю представників роботодавця - відповідача по справі.

В цьому ж акті директору ВСП «Шахта імені М.І. Сташкова» Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» Сасс В.В. було запропоновано з метою ліквідації і запобігання професійним захворюванням (отруєнням) не допускати виконання робіт в умовах впливу шкідливих виробничих факторів без засобів індивідуального і колективного захисту.

Зазначений термін постійно.

Крім того, в матеріалах справи є виписка з історії хвороби позивача № 282/59 від 29.01.2009р., відповідно до якої йому встановлений діагноз: Радикулопатія шийна і попереково-крижова на фоні полісегментарної дископатії з вираженими (3 ст.) статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами, та трофічними порушеннями на кистях. Двосторонній плечолопатковий періартроз (ПФ 2 ст.), деформівний артроз, в сполученні з періартрозами, ліктьових (ПФ 12 ст.) і колінних (ПФ 2 ст.) суглобів, стійкий больовий синдром. Хронічний бронхіт. ЛН першого ст. Нейросенсорна приглухуватість 1 ст. (з легким зниженням слуху).

Зроблений наступний висновок стосовно захворювань: захворювання професійні 29.01.2009р. розвиток професійних захворювань обумовлений роботою в професіях ГРОВ і підз. гірник дільниці конвеєрного транспорту впродовж 25 років. Згідно інформаційній довідці про умови праці Першотравенської міської СЕС № 2/2-43-3088 від 31.10.2008р. наражався на дію комплексу виробничих шкідливостей: фізичне перевантаження, вимушена робоча поза, пил та шум з перевищенням гранично допустимих величин, несприятливий виробничий мікроклімат. Протипоказана важка фізична праця. Робота в умовах впливу виробничого пилу, шуму та несприятливого мікроклімату, підземно. Рекомендовано: «Д» нагляд лікарів, щорічні курси амбулаторного і стаціонарного лікування, оздоровлення в санаторії-профілакторії, санаторно-курортне лікування (Солоний Лиман, Приморськ, Славянськ, Бердянськ, ПБК, Одеса, Хмільник).

Відповідно до висновку МСЕК від 22.04.2009 року, серія ДНА-02 № 031609, позивачеві було встановлено 60% стійкої втрати професійної працездатності, 3-тю групу інвалідності. Заборонено приймати участь у підземних роботах, тяжка фізична праця, несприятливий мікроклімат та рекомендовано медикаментозне та санаторно-курортне лікування.

Так, 02.06.2009р. постановою № 0417/1064/1064/3 Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України призначив позивачу щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1808, 68 грн., виплати яких провадити з 11.03.2009р. безстроково. Також прийнято рішення про проведення донарахування щомісячних виплат за: березень 2009р. в розмірі 1225, 23 грн., квітень 2009р. в розмірі 1808, 68 грн. та травень 2009р. в розмірі 1808, 68 грн.

Того ж дня, 02.06.2009р. постановою № 0417/1064/1064/3 Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України призначив позивачу одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 40140, 00 грн.

Підставою для винесення зазначених вище постанов став висновок МСЕК від 22.04.2009р. серії ДНА-02 № 031609 щодо встановлення позивачу стійкої втрати професійної працездатності 60% та 3-ої групи інвалідності безстроково.

Виходячи з наведеного, не викликає сумніву та є таким, що доведений, факт того, що причиною професійного захворювання позивача стали наявні шкідливі умови праці на виробництві відповідача.

Отже суд вважає, що наявність моральної шкоди у позивача, у зв'язку з отриманням професійного захворювання при виконанні трудових обов'язків і у зв'язку з встановленою йому 60% стійкою втратою працездатності, втратою можливості працювати за станом здоров'я на попередній роботі, забезпечувати родину, не підлягає сумніву.

Вищевказані обставини свідчать про спричинення позивачеві моральних страждань та душевних хвилювань через те, що вказані обставини привели до порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, потребують від нього додаткових зусиль для влаштування подальшого життя.

Компенсація по відшкодування моральної шкоди через втрату працездатності позивачеві не було нарахована та не була сплачена.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Частина 1 ст. 1167 ЦК України зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя.

Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (ч. 1 ст. 1168 ЦК України).

Стаття 23 ЦК України вказує, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” з 01 січня 2008 року припинено відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної шкоди застрахованим особам.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 встановлено, що після зняття обов'язку щодо відшкодування страхової виплати за моральну шкоду з Фонду соціального страхування від нещасного випадку така шкода відшкодовується власником або уповноваженим ним органом на підставі ст. 1167 ЦК України.

Не підлягає задоволенню клопотання відповідача про призначення судової медико-соціальної експертизи з наступних підстав. Наявність факту заподіяння моральної шкоди позивачу встановлено судом. Наявність додаткового медичного висновку про встановлення факту заподіяння позивачу моральної шкоди не є обов'язковим для вирішення справи по суті, оскільки суд правомочний самостійно встановити факт заподіяння моральної шкоди потерпілому з урахуванням глибини його фізичних та душевних страждань, погіршення його стану здоровя, здібностей та позбавлення його певних можливостей їх реалізації. Спеціальні медичні знання для цього не потрібні.

Що стосується посилання відповідача на відсутність його вини в порушенні прав позивача, відсутність з його боку протиправних дій та причинного зв'язку між порушенням прав позивача і протиправними діями, суд не бере їх до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України у разі спричинення каліцтва, іншого пошкодження здоров'я моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної чи юридичної особи, що його спричинила.

Посилання відповідача на пропущення позивачем строку позовної давності суд також вважає безпідставними, оскільки правовідносини, що склалися між сторонами, є продовжуваними, професійні захворювання позивача мають постійний характер і 3 група інвалідності йому встановлена безстроково. Як суд зазначав раніше, згідно п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я позовна давність не поширюється.

Враховуючи ступінь втрати професійної працездатності позивача, його часткову можливість вести активний спосіб життя, застосовуючи принцип розумності та справедливості, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 6500, 00 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 58-60, 79, 88, 212, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь ОСОБА_3 (52740, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) моральну шкоду в сумі 6 500 (шість тисяч пятсот) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь державного бюджету витрати на оплату державного мита в сумі 325 (триста двадцять пять) грн. 00 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь державного бюджету витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 (пятнадцять) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду в апеляційний суд Дніпропетровської області може бути подано через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя К.В. Пелипенко