Ухвала суду № 82484820, 18.04.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24690/15-ц

Провадження № 4-с/761/108/2019

У Х В А Л А

18 квітня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого-судді Мальцева Д.О.,

при секретарі Фецяк Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за скаргою боржника ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 , на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Полісмак Олександра Олександровича на постанову про відкриття виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - скаржник) звернулась до Шевченківського районного суду м.Києва із скаргою на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Полісмак Олександра Олександровича (далі по тексту - державний виконавець), стягувач - ОСОБА_2 (далі по тексту - стягувач), відповідно до якої просила визнати неправомірною постанову державного виконавця від 22.12.2018 про відкриття виконавчого провадження № 57966142 та скасувати.

Скарга обґрунтована тим, що оскаржувана постанова винесена державним виконавцем без достатніх на те правових підстав, оскільки виконавчий лист № 761/24690/15-ц, виданий 06.07.2018 Шевченківським районним судом м. Києва, не відповідає вимогам п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме в ньому зазначено «строк пред`явлення виконавчого листа до виконання» замість «строк пред`явлення рішення до виконання». Також вказує, що державним виконавцем постановою про відкриття виконавчого провадження стягнуто із скаржника виконавчий збір, однак постанова про стягнення виконавчого збору має бути оформлена окремим документом у відповідності до вимог ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», а тому скаржник вважає, що державним виконавцем порушено вимоги вказаного Закону та незаконно стягнуто з останньої виконавчий збір.

06.02.2019 ухвалою суду справу призначено до розгляду.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, разом з тим, в силу положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість продовження розгляду скарги за відсутності учасників справи.

Так, згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Аналогічні положення містяться і в ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні встановлено, що 06.07.2018 Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист по справі № 761/24690/15-ц про виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 .

Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до: 14.06.2021.

22.12.2018 за вказаним виконавчим листом постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Полісмак Олександра Олександровича відкрито виконавче провадження та стягнуто виконавчий збір у розмірі 7446, 00 грн., копію постанови направлено учасникам виконавчого провадження.

Статтею 18 ЦПК України визначено, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч. 1 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Підставою для виконання суб`єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судового рішення, що набрало законної сили, є його примірник в електронній формі, надісланий суб`єкту державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженому Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України (ч. 2 ст. 434 ЦПК України).

Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (ч. 3 ст. 431 ЦПК України).

Частиною першою статті четвертої Закону України «Про виконавче провадження» визначені вимоги до виконавчого документа, в якому зазначаються, зокрема: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку (ч. 3 ст. 4 Закону).

При цьому, у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Крім того, відповідно до ч. 1, 3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (ч. 4 ст. 27 Закону).

При цьому, відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено в ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З врахуванням наведеного, в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження наявними в матеріалах справи доказам обставина невідповідності виконавчого листа № 761/24690/15-ц вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, Законом не встановлено обов`язку державного виконавця стягувати виконавчий збір виключно окремим документом - постановою, як і не встановлено заборони стягувати виконавчий збір постановою про відкриття виконавчого провадження.

Відтак, в судовому засіданні не було встановлено, що дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Полісмак Олександра Олександровича щодо відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору із скаржника є протиправними та що останній допустив порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», що призвело до порушення прав скаржника.

За вимогами ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права і свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 447 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 , на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Полісмак Олександра Олександровича на постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Суддя: