Ухвала суду № 82484209, 12.06.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20715/19-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Бусик О.Л., при секретарі Стороженко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві скаргу ФОП ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42017000000001925 від 15.06.2017, -

В С Т А Н О В И В :

24.04.2019 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ФОП ОСОБА_2. на бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42017000000001925 від 15.06.2017.

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 03.10.2018 р. слідчим в особливо важливих справах третього слідчого відділу Управлінні з розслідування Кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Присаренком Євгенієм Геннадійовичем, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.09.2018 р. (справа № 757/45866/18-к, у КП 42017000000001925 від 15.06.2017 р.) в період з 11.09 год. 03.10.2018 ро 15.32 год. 03.10.2018 р. було проведено обшук об`єкта нерухомості розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ТОВ «Одеська хутрова фабрика (код ЄДРПОУ 00300038), за місцем фактичного знаходження офісних приміщень, які як фазисна особа-підприємець ОСОБА_2 орендував, серед іншого, було виявлено та вилученого наступне майно, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності: ноутбук «HP PROBOOK 44540s serial 2CE242WG» з зарядним пристроєм, грошові кошти у сумі 38 774 (тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят чотири) доларів США, 600 (шістсот) Євро та 36 855 (тридцять шість тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп.

Особа, що подала скаргу в судове засідання не з`явилися, про місце і час розгляду скарги повідомлялися належним чином. До початку судового засідання адвокат Грабовський А.М. через канцелярію суду подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, вимоги скарги підтримує в повному обсязі.

Представник Генеральної прокуратури України у судове засідання не з`явився, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані, про причини неявки до суду не повідомлено.

Вивчивши скаргу та дослідивши письмові докази, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.

Згідно з ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Так, за своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Разом з тим, слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Така позиція узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Судовим розглядом встановлено, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001925 від 15.06.2017 за фактами вчинення за попередньою змовою групою осіб ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що призвело до ненадходження коштів в особливо великих розмірах та зловживання владою службовими особами Одеської митниці ДФС, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

18.09.2018 ухвалою слідчого судді клопотання слідчого задоволено частково та надано слідчому слідчої групи третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Баріновій Марині Володимирівні, іншим слідчим Генеральної прокуратури України, які входять до складу слідчої групи, та прокурорам, які входять до складу групи прокурорів Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 42017000000001925 від 15.06.2017 дозвіл на проведення обшуку об`єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , власниками якого є ТОВ «Одеська хутрова фабрика» (код ЄДРПОУ: 00300038), за місцем фактичного знаходження офісних приміщень, які фізична особа-підприємць ОСОБА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, ОСОБА_3 та інші особи, задіяні у протиправній злочинній схемі використовують у своїй протиправній діяльності, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення розслідуваних злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України, а також відшукання у вказаному вище приміщенні та вилученні речей і документів, які можуть бути використані як доказ незаконної діяльності, відшукання знаряддя кримінального правопорушення та майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також встановлення осіб, причетних до кримінального правопорушення, а саме: товарно-транспортних документів, митних декларацій з доданими до них пакувальними листами та рахунки-фактури (Invoice), товарно-супровідні документи, міжнародні сертифікати, що засвідчують здоров`я тварини та/або безпечність харчового продукту, договори купівлі-продажу товару, договори поруки, технічна документація на вантаж, запити щодо визначення митної вартості товару, рішення, протоколи про визначення митної вартості товару, дорожні відомості, квитанції (акти) про прийняття вантажу, декларації постачальника про відповідність, сертифікати якості та походження товарів, акти про проведення митного огляду товарів, платіжні доручення, комерційні рахунки-фактури, висновки державних органів влади про відповідність товару вимогам чинних нормативно-правових актів України, експертні дослідження, ТМЦ, документи до митної декларації на ввезений товар тощо за участі ФОП ОСОБА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, ОСОБА_3., службових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та співробітників митного посту «Південний» Одеської митниці ДФС, установчих, статутних та реєстраційних документів підприємств, документів фінансово-господарської діяльності, первинних бухгалтерських, податкових документів, податкової звітності, ключів доступів до системи клієнт-банк, щодо управління рахунками, подачі, печаток цих підприємств, а також, підприємств, які не орендують офіс за вказаною адресою та не зареєстровані в ЄДРПОУ як підприємство, що здійснює діяльність за вказаною адресою; документів щодо переведення безготівкових коштів у готівку, листування та знарядь створення мнимих фінансових операцій; комп`ютерів, ноутбуків, серверів, електронних носіїв інформації, мобільних телефонів, планшетів, які використовуються для здійснення даної злочинної діяльності; електронно-обчислюваної техніки, шляхом зняття копії інформації, яка міститься на ній; готівкових коштів, здобутих злочинним шляхом, незаконно переведені з безготівкової форми в готівку з використанням розрахункових рахунків зазначених підприємств та готівкових коштів, які не обліковані по бухгалтерському, банківському та податковому обліку, та на які не надано доказів правомірності їх походження.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

03 жовтня 2018 на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді проведено обшук в результаті якого, серед іншого, вилучено: ноутбук «HP PROBOOK 44540s serial 2CE242WG» з зарядним пристроєм, грошові кошти у сумі 38 774 (тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят чотири) доларів США, 600 (шістсот) Євро та 36 855 (тридцять шість тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп.

Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Згідно із ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. ст. 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Стороною обвинувачення не доведено та не надано доказів, які б давали підстави для утримання майна ФОП ОСОБА_2 , який не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні, оскільки доказів, які б могли свідчити, що вилучене майно є таким, що містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні № 42017000000001925 від 15.06.2017 не надано, враховуючи, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу.

Так, при винесенні даного рішення слідчий суддя приймає до уваги, що обов`язок доведення існування, тієї обставини, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, КПК України покладається на слідчого та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в матеріалах судового провадження за скаргою даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ФОП ОСОБА_2 належним йому майном.

За вказаних обставин позиція органу досудового розслідування щодо неповернення майна його законному володільцю спростовується, тобто за встановлених обставин вбачається, що вилучене майно не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, що як наслідок свідчить про бездіяльність сторони обвинувачення, яка полягає у неповерненні майна, що вилучено під час проведення обшуку, яку необхідно усунути шляхом зобов`язання її повернути вилучене майно власнику, що узгоджується з приписами п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Скаргу ФОП ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42017000000001925 від 15.06.2017 - задовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу Генеральної прокуратури України що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадження № 42017000000001925 від 15.06.2017 року, повернути ФОП ОСОБА_2 вилучене майно під час обшуку 03.10.2018 р. за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ТОВ «Одеська хутрова фабрика (код ЄДРПОУ 00300038), за місцем фактичного знаходження офісних приміщень ОСОБА_2 , а саме: грошові кошти у сумі 38 774 (тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят чотири) доларів США, 600 (шістсот) Євро та 36 855 (тридцять шість тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.Л. Бусик