
Справа № 308/3824/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 червня 2019 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Лемак О.В.,
за участі секретаря судового засідання - Сухан Н.В.,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Селеша О.Я.,
розглянувши у залі суду в м. Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про порушення митних правил,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Талапа Ярослав Васильович, звернувся в суд з адміністративним позовом до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про порушення митних правил.
У позові представник позивач - адвокат Талапа Я.В. посилається на те, що 28 березня 2019 року позивач, отримав постанову в справі про порушення митних правил № 0453/30500/19 від 27.03.2019 р.
Вказує, що відповідно до вказаної вище постанови, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суму 8 500 грн.
Вважає, що постанова в справі про порушення митних правил № 0453/30500/19 від 27.03.2019 р. винесена відповідачем без повного та належного дослідження всіх обставин справи та наданих ОСОБА_1 доказів, а тому є незаконною, і підлягає скасуванню, відповідно й відсутні ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, у зв`язку із наступним.
ОСОБА_1 на територію України 21 листопада 2018 р. ввезено в режимі «транзит» автомобіль марки «VW» моделі «PASSAT» номер кузова, НОМЕР_1 , реєстраційний номер Словацької республіки НОМЕР_2 .
Будучи обізнаним з вимогами ст. 95 МК України, та ст. 192 МК України, ОСОБА_1 , у зв`язку з поломкою вказаного транспортного засобу, 25 листопада 2018р. заявою встановленого взірця, невідкладно, в межах дозволеного п`ятиденного строку перебування автомобіля в режимі транзит, повідомив Закарпатську митницю ДФС, про неможливість своєчасного вивезення за межі митної території України, автомобіля. Ремонт автомобіля, відповідно до довідки №08/30/01/2019, виданої ФОП ОСОБА_2 , тривав з 26.11.2018р. до 30.11.2019р. В подальшому невідкладно, протягом доби, вказаний автомобіль 30.01.2019 р. було вивезено за межі митної території України.
Зазначає, що відповідно ст. 95 МК України, до строку перебування транзитних товарів на митнім території України не включається час дії аварій чи обставин непереборної сили.
Відповідно до вимог ст. 192 МК України, ОСОБА_1 було вжито заходи, визначені статтею при виникненні аварії. А саме вжито заходи збереження автомобіля, терміново, повідомлено митний орган про обставини події. Після завершення ремонту, автомобіль негайно вивезений за межі митної території.
Отже, при прийнятті рішення, про наявність/відсутність вини за порушення встановлене ч. 3 ст. 470 МК України, у Закарпатської митниці ДФС, відсутні підстави, зараховувати в час перебування в режимі «транзит», період з 25 листопада 2018р. (дата повідомлення митницю про поломку автомобіля), до 30 січня 2019р. (дата вивезення автомобіля). Оскільки така норма закріплена ст. 95 МК України.
В той же час, без врахування вказаного строку, термін перебування автомобіля починаючи з 21.11.2018р., до часу вивезення, складає менше 5 діб, встановлених ст. 95 МК України, для режиму транзит, товарів в межах однієї митниці.
Повідомляє, що станом на час розгляду протоколу про порушення митних правил №0453/30500/19, автомобіль марки «VW» моделі «PASSAT» номер кузова, НОМЕР_1 , ОСОБА_1 розмитнено, та поставлено на облік в МРЕО. Реєстраційний номер автомобіля - НОМЕР_4 .
Також зазначає, що про вказані обставини, позивач повідомляв відповідача, заявою про закриття адміністративного провадження від 01.03.2019 р. Але відповідач, подану заяву до уваги не взяв. При прийнятті рішення, без належних на те підстав, поняття «аварія», визначене порядком виконання митних формальностей, яке стосується товарів, в тому числі транспортних засобів, прирівняв до поняття ДТП, визначеного Правилами дорожнього руху. Та мотивуючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності таке прийняв з тих підстав, що: «вихід з ладу автомобіля стався сам по собі внаслідок експлуатації, що в розрізі положень ст.95, 192, 460 МК України, виключає ознаки аварії.»
З таким позивач не погоджується, вважає що за наведених обставин, термін «аварія» що вживається в митному законодавстві, і подія з цим пов`язана, визначається як обставина за якої транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення.
Стверджує, що згідно Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, (розділ VIII), - аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, у зв`язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Таким чином вказане визначення є таким що може бути застосоване при прийнятті рішення в справі.
Таким чином, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, відповідальність за який встановлено ч. 3 ст. 470 МК України.
Враховуючи вищевикладене, просить суд скасувати постанову про порушення митних правил у справі № 0453/30500/19 від 27.03.2019 р. відносно ОСОБА_3 .
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.04.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, копію ухвали про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслано учасникам справи.
25.04.2019 року - відповідач - представник Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України - Матей В.М. через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, який відповідає вимогам ст. 162 КАС України. У відзиві зазначив, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають у зв`язку із правомірністю винесеної постанови та безпідставністю адміністративного позову. Свій відзив мотивує наступним.
30.01.2019 року о 23 год. 32 хв. в зону митного контролю на ділянку «Виїзд» митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС заїхав легковий автомобіль марки «VW PASSAT», номер кузова № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_2 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , який прямував у приватних справах з України до Угорщини.
Згідно інформації центральної бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи ДФС України, гр. України ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України 21.11.2018 року через митний пост «Тиса» Закарпатської митниці ДФС легковий автомобіль марки «VW PASSAT», номер кузова № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_2 в митному режимі «транзит».
Таким чином, враховуючи інформаційні дані центральної бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи ДФС гр. України ОСОБА_1 зобов`язаний був вивезти належний йому транспортний засіб марки «VW PASSAT», номер кузова № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_2 за межі митної території України в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС до 26.11.2018 року, а в зоні діяльності іншої митниці до 01.12.2018 року. Не зробивши цього, він порушив термін перебування вказаного автомобіля у митному режимі «транзит» більше ніж на 10 діб.
Зазначає, що у своєму поясненні під час написання протоколу про порушення митних правил гр. ОСОБА_1 підтвердив факт ввезення 21.11.2018 року на митну територію України зазначеного вище транспортного засобу та повідомив, що із 26. 11.2018 по 30.01.2019 року автомобіль перебував у ремонті на СТО ФОП « ОСОБА_2 », про що надав документи про ремонт автомобіля, а саме:
1. копію заяви гр. ОСОБА_1 начальнику Закарпатської митниці ДФС від 25.11.2018 року (без номера) щодо поломки автомобіля та його ремонту;
2. довідку видану ФОП « ОСОБА_2 » №08/30/01/2019 від 30.01.2019 року, в якій сказано, що зазначений автомобіль перебував на ремонті з 26.11.2018 по 30.01.2019 у зв`язку із ремонтом ходової частини;
3. акт виконаних робіт №08/30/01/2019 від 30.01.2019 року;
4. розрахункову квитанцію № 629554 від 30.01.2019 року;
5. копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП « ОСОБА_2 » від 12.07.2018 №1004201776;
6. копію витягу з реєстру платників єдиного податку ФОП « ОСОБА_2 » від 03.07.2018 №1807013400926/ НОМЕР_6 .
Однак, стверджує, що на момент перетину митного кордону жодних документів, які б підтверджували факт аварії чи дії обставин непереборної сили та унеможливили вивезення даного автомобіля за межі митної території України, ним надано не було.
На підставі викладеного, у зв`язку із тим, що вказані дії позивача містили ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. З3ст. 470 МК України, відносно нього був складений протокол про порушення митних правил № 0453/30500/19 та притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України.
Вказує, що матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 ввіз транспортний засіб на митну територію України 21.11.2018 і зобов`язаний був вивезти його в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС до 26.11.2018 року (включно), а в зоні діяльності іншої митниці до 01.12.2018 року (включно), а із заявою до Закарпатської митниці ДФС про поломку та ремонт транспортного засобу ОСОБА_1 звернувся 25.11.2018.
До заяви ним не було додано жодних документів, які б підтверджували факт аварії чи дії обставин непереборної сили. В долучених ним до матеріалів справи про порушення митних правил довідки, квитанції, акту виконаних робіт не міститься інформації, що транспортний засіб перебував на ремонті внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили.
Крім цього, виходячи із наявної у матеріалах справи довідки, виданої ФОП « ОСОБА_2 » можна зробити висновок, що поломка автомобіля сталася, внаслідок звичайної експлуатації, що в розрізі положень ст. ст. 95, 192, 460 МК України, виключає ознаки аварії чи дії обставин непереборної сили, визначення яких, наведено у Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму (затверджений наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 року № 657).
Крім цього, ФОП ОСОБА_2 у відповідності до вищенаведеного Порядку не є уповноваженою особою на видачу документів, що підтверджують факт таких обставин.
Доказів того, що ремонт автомобіля мав місце саме внаслідок аварії, в тому числі дорожньо-транспортної пригоди, чи дії обставин непереборної сили в контексті понять, наведених у Порядку, ні позивачем ОСОБА_1 , ні його представником - адвокатом Талапою Я.В. надано не було.
Отже докази, які підтверджували б факт аварії чи дії обставин непереборної сили, у ході провадження по справі не здобуті, а тому терміни перебування автомобіля на ремонті, в контексті ст.192 МК України, не підлягає виключенню зі встановленого ч. 1 ст. 95 МК України строку транзитного перевезення для автомобільного транспорту, оскільки його не перериває.
Крім цього, зазначає, що ремонт транспортного засобу марки «VW PASSAT», номер кузова № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_2 не міг завадити позивачу ОСОБА_1 вивезти цей автомобіль за межі митної території України за допомогою інших способів чи засобів (наприклад, на лафеті, шляхом буксирування тощо), оскільки жодною нормою митного законодавства України не передбачено способу виконання такого зобов`язання, зокрема, необхідності вивезення транспортного засобу за межі митної території України виключно власним ходом. Законодавець лише визначає обов`язок доставити транспортний засіб у митний орган призначення до закінчення строків, передбачених ст. 95 МК України.
Таким чином, стверджує, що за викладених обставин, у ході провадження по справі не встановлено підстав для застосування відносно ОСОБА_1 положень ч. 1 ст. 460 МК України, яка виключає адміністративну відповідальність у випадках наявності наслідків аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб.
В адміністративному позові представник позивача - адвокат Талапа Я.В. зазначає, що станом на час розгляду протоколу про порушення митних правил № 0453/30500/19 автомобіль марки «VW PASSAT», номер кузова № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_2 розмитнено та поставлено на облік в МРЕО.
Вказує, що Закарпатською митницею ДФС на час розгляду справи встановлено факт проведення митного оформлення транспортного засобу «VW PASSAT», номер кузова № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_2 , відповідно до електронної копії ВМД ІМ 40 ДЕ UA305160/2019/8273, згідно якої зазначений автомобіль оформлено в режимі імпорту гр. ОСОБА_1 та сплачено належні митні платежі, а саме мито, акциз ПДВ.
Однак, відповідно до п.47 вказаної декларації, добровільної сплати до державного бюджету коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадянином ОСОБА_1 не здійснено, як передбачено Законом України від 08 листопада 2018 року № 2612-VIII, що виключає застосування до ОСОБА_1 вимог пункту 9.3 Розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.
Отже, вважає, що оскаржуваною постановою в справі про порушення митних правил, громадянина України ОСОБА_1 на підставі та у порядку, що встановлені законом, було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу - адвокату Талапі Ярославу Васильовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС у повному обсязі.
До матеріалів справи також додано заперечення представника позивача - адвоката Талапи Я.В. на відзив зі змісту якого вбачається, що Розділом VIII (8) Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, визначено порядок документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили.
Відповідно до пункту 3 розділу VIII 8 Порядку, залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими опганями виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції (п. З розділу УIII).
Правила не забороняють суб`єктам підприємництва, які здійснюють ремонт та технічне обслуговування автотранспортних засобів видавати довідки чи інші документи, в тому числі платіжні, які підтверджують факт здійснення ремонту, період перебування автомобіля на ремонті на оплату послуг СТО.
В даному випадку, послуги з ремонту були надані фізичною особою підприємцем ФОП ОСОБА_2 , в період з 26.11.2018р. до 30.01.2019р, який діяв правомірно на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, відповідно до зареєстрованих видів господарської діяльності, та є платником єдиного податку третьої групи.
Стверджує, що позивачем, при розгляді адміністративних матеріалів відповідачем, перед винесенням оскаржуваної постанови, представнику Закарпатської митниці ДФС, було надано всі необхідні документи, які засвідчують факт настання аварії, в розумінні поняття, визначеного МК України.
Зокрема:
1. Заява ОСОБА_1 , від 25.11.2018р., щодо поломки ТЗ, та його ремонту.
2. ОСОБА_1 , надано митниці документи, що засвідчують ремонт автомобіля, належним надавачем такої послуги:
- Довідка ФОП « ОСОБА_2 », від 30.01.2019р. № 08/30/01/2019. Згідно якої ремонт автомобіля тривав з 26.11.2018р. по 30.01.2019 р.
- Акт виконаних робіт №08/30/01/2019 від 30.01.2019 р.
- Розрахункову квитанцію №629554 від 30.01.2019 р.
- Витяг з ЄДРПОУ про реємстрацію ФОП ОСОБА_2 .
- Витяг з реєстру платників податку ФОП ОСОБА_2 .
Ці обставини відповідач підтверджує в запереченні.
3. Негайно, у відповідності до вимог МК України, того ж 30.01.2019р. ОСОБА_1 вивезено автомобіль, за межі митної території України. Тобто, без врахування часу перебування на ремонті з 26.11.2018 р. - 30.01.2019 р. автомобіль в режимі транзит знаходився 5 діб.
Таким чином, вважає, що наведене вказує на те, що в даному випадку, порушення митних правил відбулось не з вини ОСОБА_1 . В той же час, при настанні обставин непереборної сили, позивач, діяв відповідно до Митного кодексу. Вчасно повідомив про настання таких обставин, після їх усунення негайно вивіз товар за межі митного контролю. Тому, стверджує, що його дії не тягнуть за собою адміністративної відповідальності, встановленої МК України.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свою вину у вчиненному заперечив, просив суд скасувати постанову про порушення митних правил у справі № 0453/30500/19 від 27.03.2019р. відносно нього на підставі доводів викладених ним у позовній заяві.
Представник відповідача - Закарпатської митниці ДФС - Селеш О.Я. заперечив щодо задоволення позову ОСОБА_1 , з підстав викладених у відзиві до позовної заяви.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії - Кухар А.В. в справі про порушення митних правил № 0453/30500/19 від 27.03.2019 року громадянина України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 8500 грн.
Вказаною постановою встановлено, що 30.01.2019 року о 23 год. 32 хв. в зону митного контролю на ділянку «Виїзд» митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС заїхав легковий автомобіль марки «VW» моделі «PASSAT», номер кузова № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_2 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , який прямував у приватних справах з України до Угорщини.
Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по каналу «зелений коридор».
Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України, внаслідок чого встановлено, що 21.11.2018 року через митний пост «Тиса» Закарпатської митниці ДФС гр. України ОСОБА_1 ввіз на митну територію України легковий автомобіль марки «VW», моделі «PASSAT», номер кузова № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_2 в митному режимі «транзит».
Мотивуючи постанову ст. 95 Митного кодексу України, якою визначений строк транзиту для автомобільного транспорту, який складає 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб), враховуючи інформацію центральної бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи ДФС України, гр. ОСОБА_1 мав вивезти вище зазначений транспортний засіб в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС до 26.11.2018 року, а в зоні діяльності іншої митниці до 01.12.2018 року.
В своєму поясненні під час написання протоколу про порушення митних правил гр. ОСОБА_1 підтвердив факт ввезення на митну територію України зазначеного вище транспортного засобу та повідомив, що із 26.11.2018 по 30.01.2019 року автомобіль перебував у ремонті на СТО ФОП « ОСОБА_2 ».
Також в оскаржуваній постанові зазначено, що до митного контролю гр. України ОСОБА_1 було надано наступні документи:
1.свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах іноземної держави - Словаччини № РС267725 від 27.04.2015 року;
2.закордонний паспорт номер - НОМЕР_7 від 27.10.2017 року;
3. копію заяви гр. ОСОБА_1 начальнику Закарпатської митниці ДФС від 25.11.2018 року (без номера) щодо поломки автомобіля та його ремонту;
4. довідку видану ФОП « ОСОБА_2 » №08/30/01/2019 від 30.01.2019 року, в якій сказано, що зазначений автомобіль перебував на ремонті з 26.11.2018 по 30.01.2019 у зв`язку із ремонтом ходової частини;
5. акт виконаних робіт №08/30/01/2019 від 30.01.2019 року;
6. розрахункову квитанцію № 629554 від 30.01.2019 року;
7. копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП « ОСОБА_2 » від 12.07.2018 №1004201776;
8. копію витягу з реєстру платників єдиного податку ФОП « ОСОБА_2 » від 03.07.2018 №1807013400926/ НОМЕР_6 .
У постанові зазначено, що з наданих гр. ОСОБА_1 , пояснень та документів можна зробити висновок, що ремонт автомобіля проводився не внаслідок аварії чи обставин непереборної сили, а у зв`язку із його експлуатацією, ремонтом ходової частини.
Вихід з ладу автомобіля стався сам по собі внаслідок експлуатації (ремонт ходової частини), що в розрізі положень ст.ст.95, 192, 460 МК України, виключає ознаки аварії чи дії обставин непереборної сили, визначення яких, наведено у вищевказаному Порядку від 31.05.2012 року №657.
Отже докази, які підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, відсутні, а тому термін перебування автомобіля на ремонті, в контексті ст. 192 МК України, не підлягає виключенню зі встановленого ч. 1 ст. 95 МК України строку транзитного перевезення для автомобільного транспорту, оскільки його не перериває.
Поміж цього, ремонт транспортного засобу не міг завадити гр. ОСОБА_1 вивезти його за межі митної території У країни за допомогою інших способів (наприклад, на лафеті та ін.), оскільки жодною нормою митного законодавства України не передбачено способу виконання такого зобов`язання, зокрема, необхідності вивезення транспортного засобу за межі митної території України виключно власним ходом. Законодавець лише визначає обов`язок доставити транспортний засіб до органу доходів і зборів призначення до закінчення строків, передбачених ст.95 МК України.
Таким чином, оскільки гр. ОСОБА_1 не було подано жодного належного доказу, який би підтвердив факт аварії або настання дії обставин непереборної сили відповідно до ст. 460 Митного кодексу України, останній перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки товару - транспортного засобу марки «VW» моделі «PASSAT», номер кузова № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_2 , що перебував під митним контролем до органу доходів і зборів призначення більше ніж на десять діб, що вказує на наявність в його діях ознак складу правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України.
В постанові № 0453/3-500/19 від 27.03.2019 року також зазначено, що 06.03.2019 року під час розгляду справи про порушення митних правил, представник ОСОБА_1 - адвокат Талапа Ярослав Васильович надав заяву від 01.03.2019 року із копіями документів про ремонт автомобіля, копію квитанції від 01.02.2019 року про сплату платежу за митне оформлення транспортного засобу, копію свідоцтва про реєстрацію автомобіля СХІ 829194 та просив винести постанову про закриття провадження у справі про порушення митних правил № 0453/30500/19, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення посилаючись на те, що автомобіль перебував у ремонті з 26.11.2018 по 30.01.2019 після чого невідкладно був вивезений за межі митної території України та зазначив, що станом на 06.03.2019 року транспортний засіб розмитнено та поставлено на облік в МРЕО.
Закарпатською митницею ДФС встановлено факт проведення митного оформлення транспортного засобу «VW PASSAT», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_1 , відповідно до електронної копії ВМД ІМ 40 ДЕ UA305160/ НОМЕР_8 , згідно якої зазначений автомобіль оформлено в режимі імпорту гр. ОСОБА_1 та сплачено належні митні платежі, а саме мито, акциз ПДВ.
Однак, відповідно до п.47 вказаної декларації, добровільної сплати до державного бюджету коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадянином ОСОБА_1 не здійснено, як передбачено Законом України від 08 листопада 2018 року № 2612-VIII, що виключає застосування до ОСОБА_1 вимог пункту 9.3 Розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, підтверджується протоколом про ПМП № 0453/30500/18 від 30.01.2019 року, його поясненням, доповідною запискою головного державного інспектора Німець Т.М. та іншими документами, які містяться у справі.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Пунктом 25 ст. 4 МК України передбачено, що митний режим - комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.
Відповідно до ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно зі ст. 95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: 1) для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб); 2) для залізничного транспорту - 28 діб; 3) для авіаційного транспорту - 5 діб; 4) для морського та річкового транспорту - 20 діб; 5) для трубопровідного транспорту - 31 доба; 6) для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) - 90 діб. До строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
Частиною 1 ст. 381 МК України передбачено, що громадянам дозволяється поміщувати у митний режим транзиту транспортні засоби особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом, та переміщуються громадянами-нерезидентами. Переміщення транспортних засобів особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України здійснюється у строки, встановлені статтею 95 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.
За приписами ч. ч. 1, 5 ст. 102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення. Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.
Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Диспозиція ч. 3 ст. 470 МК України визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає у перевищенні встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.
Санкція даної норми передбачає накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, обов`язковим елементом складу правопорушення є перевищення строку транзитних перевезень транспортних засобів більш як на десять діб.
Враховуючи вимоги чинного законодавства, порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України починається з моменту закінчення визначеного строку для вивезення автомобіля, ввезеного в режимі «транзит» і триває упродовж всього часу невиконання вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Згідно з п. 2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 (далі - Порядок), у цьому розділі терміни вживаються в такому значенні:
аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв`язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи;
документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили;
обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події;
Згідно з п п. 5 п. 2 розділу VIII Порядку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Згідно з п п. 6 п. 2 розділу VIII Порядку, рішення про припинення (завершення) митного режиму приймається лише щодо транспортних засобів або товарів (їх частини), які внаслідок факту аварії чи дії обставин непереборної сили були знищені, повністю та безповоротно пошкоджені, втрачені або зіпсовані.
Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 21.11.2018 року через митний пост «Тиса» Закарпатської митниці ДФС гр. України ОСОБА_1 ввіз на митну територію України легковий автомобіль марки «VW», моделі «PASSAT», номер кузова № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_2 в митному режимі «транзит». У встановлений законодавством десятиденний строк автомобіль з митної території України вивезено не було. Даний факт підтверджується постановою в справі про порушення митних правил № 0453/30500/19 від 27.03.2019 року, а також позовною заявою позивача - ОСОБА_1 , який визнає факт ввезення вказаного автомобіля з метою транзиту, а також те, що він не вивіз транспортний засіб, в межах встановленого строку, за митний кордон України.
Судом також встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 із заявою до Закарпатської митниці ДФС про поломку та ремонт транспортного засобу ОСОБА_1 звернувся 25.11.2018 року.
До заяви ним не було додано жодних документів, які б підтверджували факт аварії чи дії обставин непереборної сили. В долучених ним до матеріалів справи про порушення митних правил довідки, квитанції, акту виконаних робіт не міститься інформації, що транспортний засіб перебував на ремонті внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили.
Крім цього, виходячи із наявної у матеріалах справи довідки, виданої ФОП « ОСОБА_2 » можна зробити висновок, що поломка автомобіля сталася, внаслідок звичайної експлуатації, що в розрізі положень ст.ст.95, 192, 460 МК України, виключає ознаки аварії чи дії обставин непереборної сили, визначення яких, наведено у Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму (затверджений наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 року № 657).
Також, ФОП ОСОБА_2 у відповідності до вищенаведеного Порядку не є уповноваженою особою на видачу документів, що підтверджують факт таких обставин.
Доказів того, що ремонт автомобіля мав місце саме внаслідок аварії, в тому числі дорожньо-транспортної пригоди, чи дії обставин непереборної сили в контексті понять, наведених у Порядку, ні позивачем ОСОБА_1 , ні його представником - адвокатом Талапою Я.В. надано не було.
Отже докази, які підтверджували б факт аварії чи дії обставин непереборної сили, у ході провадження по справі не здобуті, а тому терміни перебування автомобіля на ремонті, в контексті ст.192 МК України, не підлягає виключенню зі встановленого ч. 1 ст. 95 МК України строку транзитного перевезення для автомобільного транспорту, оскільки його не перериває.
А відтак, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 перевищив встановлений статтею 95 МК України транзитний строк доставки автомобіля, що перебував під митним контролем, більше ніж на десять діб, в його діях наявний склад порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України.
Докази у справі про порушення митних правил визначаються статтею 495 Митного кодексу України. Дана норма закону передбачає, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу положень ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: ) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що митний орган при винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 73-77, 241-246, 255, 271, 272, 286 КАС України, суд,
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про порушення митних правил - залишити без задоволення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_9 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Закарпатська митниця Державної фіскальної служби, код ЄДРПОУ 39515893, місцезнаходження: вул. Собранецька, 20, м. Ужгород.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Дата складення повного рішення суду 04.06.2019 року.
Головуюча О.В. Лемак
Судове рішення № 82482560, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 04.06.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/3824/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: