Постанова № 82482552, 07.05.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14592/18

3/308/5884/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2019 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., з участю представника Закарпатської митниці ДФС України Селеш О.Я., розглянувши адміністративні матеріали про порушення митних правил відносно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Дзержинськ, Житомирської області, мешканки АДРЕСА_1 , приватного підприємця, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 26.01.1999 року, ідентифікаційний номер платника податків – НОМЕР_2 , за ч.1ст. 483 МК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Ужгородського міськрайонного суду надійшли матеріали адміністративної справи про порушення митних правил відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1ст.483МК України

Згідно протоколу про порушення митних правил №5393/30500/18 від 19.11.2018 року вбачається, що 10.11.2018 року об 11 год. 57 хв. в зону митного контролю митного поста "Ужгород" Закарпатської митниці ДФС в напрямку виїзд з України" прибув вантажний автомобіль марки „VOLVO” р.н.з НОМЕР_3 з напівпричепом марки „KOGEL” р.н.з. НОМЕР_4 під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , що працює водієм у підприємстві „BM TRANS LLC.». (м. Київ, вул.. Жмеринська,26 ).

Згідно поданих до митного контролю водієм товаросупровідних документів, а саме CMR б/н від 07.11.18, рахунку-фактури №5 від 07.11.18, копії сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій ЖТ №510866 від 06.11.18 та фіто санітарного сертифікату № 60/06-6010/АЕ-136150 від 06.11.18 через митний кордон України в митному режимі «експорт» переміщується товар «деревина паливна колота породи граб» в загальній кількості 21 вантажне місце (ящиків), загальним об`ємом 31,08 м.куб., вагою брутто 24 000 кг, загальною вартістю 2018,10 Євро.

Зазначений вантаж слідує по МД типу ЕК10АА № UA101070/2018/041535 від 07.11.2018 року.

Відправником та продавцем товару являється ФОП « ОСОБА_1 » ( АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 ), а покупцем і одержувачем іноземне підприємство «Platonia Gmbh» (Mergenthallerallee 10-12, НОМЕР_5 Eschborn, Germany).

Під час проведення, із залученням експерта, митного контролю та митного огляду товару з його ідентифікацією встановлено, що у вантажному приміщенні напівпричепа знаходиться 21 вантажне місце (ящики), що по кількості вантажних місць відповідає відомостям заявлених в товаросупровідних документах.

Разом з тим виявлено часткову невідповідність фактично наявного товару відомостям заявленим в товаросупровідних документах, а саме в сертифікаті про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій ЗК № 483250 від 02.11.18.

Згідно п.2 поданого до митного оформлення Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій ЖТ №510866 від 06.11.18, виданого Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства ФОП ОСОБА_1 кількість купленої продукції становить: Дрова колоті породи граб, розмірами 30-33 см в кількості 34,437 м. куб.

Фактично в транспортному засобі переміщується товар «дрова паливні колоті породи граб» в кількості 19 ящиків, загальним об`ємом 28,120 м.куб та «дрова паливні колоті породи ясен» в кількості -2 ящики, загальним об`ємом - 2,96 м.куб.

В п.2 Сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій ЖТ №510866 від 06.11.18, дрова чи техсировина породи ясен взагалі не зазначені.

Згідно експертного висновку від 13.11.18 № 865-11-18 виявлений незаявлений в товаросупровідних документах товар «дрова паливні породи ясен» об`ємом 2,96 м. куб.. Вартість незаявленого товару становить 192,19 Євро, що станом на 07.11.18 згідно курсу НБУ складає 6 140,07 грн.

Обов`язковість подання “Сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій” митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, запроваджено ст.3 Закону України від 08.09.05р. №2860-IV “Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів” і ПКМУ від 21.12.05р. №1260 “Про затвердження Тимчасового порядку видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій” .

З вищенаведеного слідує, що ФОП ОСОБА_1 подала до митного оформлення та митного контролю при переміщенні товару через митний кордон України, товаросупровідні документи, що видані на іншу партію вантажу ніж ту, на яку було отримано дозвіл (сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій ЖТ №510866 від 06.11.18р.)

16.11.2018 року в Закарпатську митницю ДФС надійшло пояснення від ФОП ОСОБА_1 в якому викладено прохання про проведення відповідних дій без її участі та надані копії її установчих документів.

Таким чином, фізичною особою підприємцем, громадянкою України ОСОБА_1 вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів, як підставу до митного оформлення в режимі „експорт” товару «деревина паливна колота породи граб» товаросупровідних документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування та кількості товару.

ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з"явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялась неодноразово для участі в розгляді адміністративної справи щодо неї, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Судові повістки направлялись у відповідності до ст.277-2 КУпАП, за вказаною в адміністративному протоколі адресою.

На адресу суду від ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення, в яких вона вказує фактично про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, зазначає, що протокол про порушення митних правил складений працівниками Закарпатської митниці ДФС з порушеннями норм матеріального та процесуального права, вказує, що нею була подана заява щодо визнання декларації недійсною до моменту закінчення провадження. Крім того, вважає, що експерт оцінювач не може визначити породу деревини та її кількість, вважає необхідним є проведення додаткової перевірки та експертизи.

Представник Закарпатської митниці ДФС Селеш О.Я. в судовому засіданні зазначив, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України повністю підтверджується зібраними у справі доказами та просив суд призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості безпосередніх предметів порушення митних правил та конфіскації безпосередніх предметів порушення митних правил. З приводу надісланого на адресу суду заперечення вважає таке необґрунтованим, оскільки митна декларація ЕК10АА № UA101070/2018/041535 була оформлена в митному відношення її відкликання є неможливим, а в ході проведення митного контролю в порядку ст. 327 МК України було залучено експерта, який надав свій висновок, щодо кваліфікації експерта до висновку такого долучено всі необхідні документи.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ст. 524 МК України справа про порушення митних правил розглядається за місцем знаходження органу доходів і зборів, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі.

Згідно положень ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП), а вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст.11 КУпАП).

Так, за змістом ст.ст.458,487 МК України, ст.ст.9-11 КУпАП підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.

Частиною першою ст. 483 МК України передбачено відповідальність запереміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду №8 від 03.06. 2005 року № «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», незаконним переміщенням предметів із приховуванням від митного контролю - є їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлення сховищ, тайників та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з наданням митному органу як підстави для переміщення товару підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані.

Відповідно до розяснень, які містяться в п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 03.06.2005 року (зі змінами внесеними згідно з Постановою ВСУ № 8 від 30.05.2008 року) «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.»

Наявність об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов`язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

За положеннями ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у їх вчиненні, які встановлюються протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до них, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, висновком експерта та іншими документами.

Відповідно до положень ст.ст.252,254,255,256 КУпАП,ст.494 МК України, протокол про адміністративне правопорушення (протокол про порушення митних правил) - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченогоКУпАП(МК України), є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення (про порушення митних правил). У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до відповідальності; місце, час вчинення і суть правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

З наведеного слідує, що протокол про порушення митних правил, разом з долученими до нього матеріалами, є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного правопорушення.

Основним безпосереднім об`єктом є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

У протоколі про порушення митних правил № 5393/30500/18 від 19.11.2018 року об`єктивна сторона правопорушення зазначена, як переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів України, як підстави для митного оформлення в режимі «експорт» товару «деревина паливна колота породи граб» товаросупровідних документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування та кількості товару.

При цьому, обов`язок декларування товарів і транспортних засобів передбачає вимогу заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (ст. 81 МК України). В п. 5 ст. 1 МК України вказано, що особою, яка здійснює зазначені дії є декларант.

Відповідно до стандартних правил 3.6 та 3.8 Додатка II до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 в м. Брюсселі, до якого Україна приєдналася згідно із Законом України від 5 жовтня 2006 № 227- V (далі - Протокол), національне законодавство визначає умови, за яких особа може виступати як декларант.

Декларантом може бути тільки особа, яка має чітко визначені повноваження щодо товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон та підлягають декларуванню, а також відповідно до зазначених повноважень реалізовує право на декларування.

Декларант несе відповідальність перед митною службою за достовірність даних, представлених ним у декларації (п. 3.8 Протоколу, ст. 88 МК України).

Так, ч. 1 ст. 87 МК України визначено, що декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники).

Слід мати на увазі, що декларування товарів і транспортних засобів, власником яких є підприємство, можливе працівником даного підприємства, який має відповідні повноваження. Таким працівником може бути особа, яка, відповідно до установчих документів, є розпорядником фінансових та матеріальних цінностей, або особа, зарахована до штату даного підприємства, якій розпорядником коштів у встановленому законодавством порядку надані повноваження щодо декларування товарів і транспортних засобів, що належать вказаному підприємству (шляхом видання відповідного наказу та видачі доручення).

З матеріалів справи встановлено, що відправником та продавцем товару виступає ФОП « ОСОБА_1 » ( АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 ), а покупцем - одержувачем іноземне підприємство «Platonia Gmbh» (Mergenthallerallee 10-12, НОМЕР_5 Eschborn, Germany).

Під час проведення, із залученням експерта, митного контролю та митного огляду товару з його ідентифікацією встановлено, що у вантажному приміщенні напівпричепа знаходиться 33 вантажних місця (піддони), що по кількості вантажних місць відповідає відомостям заявлених в товаросупровідних документах, та виявлено невідповідність фактично наявного товару відомостям заявленим в товаросупровідних документах, а саме в сертифікаті про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій ЖТ №510866 від 06.11.18 р.

Згідно п.2 поданого до митного оформлення Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій ЖТ №510866 від 06.11.18, виданого ДП «Бердичівським лісовим господарством» кількість купленої продукції становить: Дрова колоті породи граб в кількості 34,437 м. куб.

Фактично в транспортному засобі р.н.з. НОМЕР_6 з напівпричепом р.н.з. НОМЕР_7 переміщувався товар «дрова паливні колоті породи граб» в кількості 19 ящиків, загальним об`ємом 28,120 м.куб та «дрова паливні колоті породи ясен» в кількості -2 ящики, загальним об`ємом - 2,96 м.куб.

З вищенаведеного слідує, що керівник ФОП ОСОБА_1 подала до митного оформлення та митного контролю при переміщенні товару через митний кордон України, товаросупровідні документи, що видані на іншу партію вантажу ніж ту, на яку було отримано дозвіл (сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій ЖТ №510866 від 06.11.18)

В абзаці 6 ст.3 Закону України від 08.09.05р. №2860-ІУ сказано, що суб`єкт підприємницької діяльності, що отримав Сертифікат про походження на партію лісоматеріалів, зазначену у відповідному сертифікаті, має право експорту саме цієї певної партії пиломатеріалів. Видачу сертифіката на кожну окрему партію лісо пиломатеріалів, оформлену одним товаросупровідним документом (в даному випадку рахунком Фактурою) підтверджує і п.4 Тимчасового порядку видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, затвердженого ПКМУ від 21.12.05р.

Згідно поданих до митного контролю водієм товаросупровідних документів, а саме CMR б/н від 07.11.18, рахунку-фактури №5 від 07.11.18, копії сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій ЖТ №510866 від 06.11.18 та фіто санітарного сертифікату № 60/06-6010/АЕ-136150 від 06.11.18 через митний кордон України в митному режимі «експорт» переміщується товар «деревина паливна колота породи граб» в загальній кількості 21 вантажне місце (ящиків), загальним об`ємом 31,08 м.куб., вагою брутто 24 000 кг, загальною вартістю 2018,10 Євро.

Під час проведення, із залученням експерта, митного контролю та митного огляду товару з його ідентифікацією встановлено, що у вантажному приміщенні напівпричепа знаходиться 21 вантажне місце (ящики), що по кількості вантажних місць відповідає відомостям заявлених в товаросупровідних документах.

Разом з тим виявлено часткову невідповідність фактично наявного товару відомостям заявленим в товаросупровідних документах, а саме в сертифікаті про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій ЗК № 483250 від 02.11.18.

Згідно експертного висновку від 13.11.18 № 865-11-18 виявлений незаявлений в товаросупровідних документах товар «дрова паливні породи ясен» об`ємом 2,96 м. куб.. Вартість незаявленого товару становить 192,19 Євро, що станом на 07.11.18 згідно курсу НБУ складає 6 140,07 грн.

Таким чином, вина гр. ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про порушення митних правил №5393/30500/18 від 19.11.2018р. та матеріалами справи.

В абзаці 6 ст.3 Закону України від 08.09.05р. №2860-ІУ сказано, що субєкт підприємницької діяльності, що отримав Сертифікат про походження на партію лісоматеріалів, зазначену у відповідному сертифікаті, має право експорту саме цієї „певної партії пиломатеріалів. Видачу сертифіката на кожну окрему партію лісо пиломатеріалів, оформлену одним товаросупровідним документом (в даному випадку рахунком Фактурою) підтверджує і п.4 „Тимчасового порядку видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, затвердженого ПКМУ від 21.12.05р.

Приписами ч.2 ст.460МК України визначено, що перевізники несуть відповідальність за переміщення, або дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості, виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізником не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).

Судом також встановлено, що 07.11.2018 року ОСОБА_1 була оформлена митна декларація по МД типу ЕК10АА № UA101070/2018/041535, 10.11.2018 року об 11 год. 57 хв. в зону митного контролю митного поста "Ужгород" Закарпатської митниці ДФС в напрямку виїзд з України" прибув вантажний автомобіль марки „VOLVO” р.н.з НОМЕР_3 з напівпричепом марки „KOGEL” р.н.з. НОМЕР_4 під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , що працює водієм у підприємстві „BM TRANS LLC.». (м. Київ, вул.. Жмеринська,26 ). В ході митного огляду якого було виявлено розбіжності фактично наявного товару відомостям зазначеним в товаросупровідних документах.

12.11.2018 року ОСОБА_1 подано заяву про визнання недійсною митної декларації по МД типу ЕК10АА № UA101070/2018/041535. Згідно листа від 15.11.2018 року на виконання листа Житомирської митниці ДФС від 14.11.2018 року повідомлено, що в ході здійснення митного огляду 10.11.2018 року було виявлено розбіжності фактично наявного товару відомостям зазначеним в товаросупровідних документах та на даний час здійснюються перевірочні заходи та документування порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України. Згідно листа від 15.11.2018 року ОСОБА_1 вказує, що її повідомлено з приводу неможливості визнання недійсною митної декларації оскільки вона відкрита та знаходиться в роботі у Закарпатській митниці ДФС.

У відповідності до ч. 1 ст. 190 Митного Кодексу України, товари можуть вважатися помилково ввезеними на митну територію України, якщо орган доходів та зборів переконався в тому, що ввезення цих товарів не є результатом умисних дій. Помилкове ввезення товарів не може вважатися порушеннями митних правил.

У ст. 269 Митного Кодексу України визначено порядок внесення змін, відкликання та визнання митної декларації недійсною. Згідно з частиною 1 вказаної статті декларант наділений правом звернення до митного органу із письмовим зверненням про відклик раніше поданої митної декларації.

Разом з тим у ч. 5 ст. 269 Митного кодексу України зазначено, що відкликання митної декларації допускається лише до моменту завершення митного оформлення товарів відповідно до заявленого митного режиму.

При цьому, відповідно до ч.5 ст. 255 Митного Кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання усіх митних формальностей визначених Митним Кодексом України.

У свою чергу, щодо самого порядку відклику декларації, то ч. 7 ст. 269 Митного Кодексу України яка є банкетною і містить посилання на Постанову Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450 про затвердження Положення «Про митні декларації», у якій у п. 34 міститься вичерпний перелік підстав при наявності яких забороняється відклик декларації. Зокрема, якщо уповноваженою особою митного органу було повідомлено декларанта, або уповноважену ним особу про проведення митного огляду.

Згідно з п.34 Постанови № 450, не дозволяється внесення змін до митної декларації, а саме :

- внесення змін до граф 1 (перший і другий підрозділи), 14, 37 (перший підрозділ) і 54 митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа;

- внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів;

- внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати;

- внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено);

- внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання;

- внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа з метою подання відомостей у випадках, коли Митним кодексом України передбачена необхідність подання з цією метою додаткової декларації.

Згідно з п. 39 та 44 вказаного Положення визнання митної декларації недійсною здійснюється митним органом, яким її оформлено. У разі коли частина задекларованих у митній декларації товарів була переміщена через митний кордон України, така митна декларація не визнається недійсною. Не допускається також визнання недійсною митної декларації, якщо частина або всі товари, транспортні засоби комерційного призначення, що в ній задекларовані, після оформлення такої декларації видані з-під митного контролю.

Отже, з наведених норм, вбачається, що дійсно під час проведення митних формальностей, право визнання товару, як помилково ввезеного належить митному органу, при цьому законодавцем чітко встановлено, що митний орган має перевірити усі обставини помилкового ввезення товару і лише при наявності достатніх доказів про наявність умисних дій може заперечити даний факт.

Натомість, ч.2 ст. 266 Митного Кодексу України передбачає право декларанта перед подачею митної декларації з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису ( відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Відомостей того, що ОСОБА_1 скористалась правом, передбаченим ч.2 ст.266 МК України, щодо проведення фізичного огляду товару та визначення правильності класифікації товарів та їх кількості відсутні. Розбіжності фактично наявного товару та заявленого ОСОБА_1 до митного оформлення були встановлені лише за результатом митного контролю.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 , як декларант, будь-яких заходів для перевірки відомостей про товари не здійснила та не заявила точні відомості про товари, подаючи документи для їх митного оформлення.

При цьому, відповідно до п. 10 ст. 269 МК України, у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, транспортних засобів комерційного призначення внесення змін, відкликання та визнання недійсною цієї декларації до закінчення провадження у відповідних справах забороняються. Не порушується провадження у справах про порушення митних правил лише у випадках, якщо декларант або уповноважена ним особа самостійно звернулися до органу доходів і зборів з проханням про внесення змін до митної декларації відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

Згідно ч.1 ст. 318, ч.1 ст. 321 Митного кодексу України, всі товари та транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України перебувають під митним контролем з моменту перетинання митного кордону України і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

Органу доходів і зборів в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України (ч. 1 ст. 198 Митного кодексу України).

Вказані в сукупності зібрані матеріали свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 , ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, тобто вчинення дії спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, як підстави для митного оформлення в режимі «експорт» товару «деревина паливна колота породи граб» товаросупровідних документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування та кількості товару. Дії ОСОБА_1 , за ч.1 ст.483МК України кваліфіковані правильно.

Вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення підтверджується протоколом про ПМП №5393/30500/18 від 19.11.2018р. декларацією ЕК10АА № UA101070/2018/041535, інвойс та СMR, сертифікатом походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій ЖТ №510866, актом огляду транспортного засобу від 10.11.2018 р., експертним висновком від 13.11.2018 року.

Відповідно до ст.327 Митного кодексу України у разі потреби для участі у здійсненні митного контролю можуть залучатися спеціалісти та експерти.

Якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо, відповідно до статті 502, 515 МК України призначається експертиза. Порядок призначення експертизи посадовою особою митного органу визначено ст. 516 МК України.

Відповідно до положень ст. 515 МК України, експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою. Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи. У разі неналежної якості або повноти висновку експерта може бути призначена повторна експертиза, проведення якої доручається іншому експерту (експертам).

Згідно з ч. 1 ст. 516 МК України, визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.

Виходячи з наведених норм, можна прийти до висновку, що експертиза при провадженні у справах про порушення митних правил не є судовою експертизою, на неї не поширюються положення Закону України «Про судову експертизу», а порядок її призначення, проведення та одержання результатів урегульовано виключно нормами ст. ст. 515-517 МК України.

Що стосується доводів ОСОБА_1 , висловлених безпосередньо в запереченні про необ`єктивність експерта в наданні відповідей на поставлені запитання, то вказане твердження є її суб`єктивною оцінкою. Оцінювати висновки експерта можливо при прийнятті рішення про порушення митних правил.

Будь-яких підстав вважати що експертний висновок від 13.11.18 № 865-11-18 про визначення кількості, породи та вартості деревини, яка переміщувалась через митний кордон України та зазначений у висновку є необґрунтованим та неповним в суду немає.

Враховуючи вищевикладене, наявний у матеріалах справи експертний висновок, повністю відповідає вимогам законодавства України, і в ньому відсутні будь-які недоліки, які б могли викликати сумнів у необ`єктивності, недостовірності чи недійсності таких, ат не доведено відповідними доказами про неналежність чи недопустимість наявних у матеріалах справи експертного висновку.

Тому суд враховуючи положення ч. 7 ст. 294 КУпАП, приймаючи до уваги наведене вище, не вбачає підстав для призначення нової товарознавчої експертизи.

При цьому, доводи ОСОБА_1 , про те, що протокол було складено без її участі, що їй не роз`яснені прав,- суд визнає такими, що не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 вищезазначеного порушення митних правил і не свідчать про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення. Відхиляючи вказані доводи, суд враховує і те, що протокол про порушення митних правил, в якому містяться і передбачені ч. 4 ст. 494 та ст. 498 МК України права особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, митним органом був направлений ОСОБА_1 , що підтверджується рекомендованим відправленням про вручення поштового відправлення. Крім того, згідно поданої заяви на адресу Закарпатської митниці ДФС від 16.11.2018 року ОСОБА_1 , вказує, що пропонує скласти усі необхідні документи без її участі та направити їх на її адресу.

Згідно з вимогами ст. 498 МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Статтею ст.489 МК України визначено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.487МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно ст.23КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Стягнення за адміністративне правопорушення згідно ст.33КУпАП накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням (ст.22 КУпАП).

Разом із тим, даних про те, що переміщення ОСОБА_1 вищевказаного товару могло потягти за собою несплату або недоплату мита, у справі немає, що у свою чергу свідчить про відсутність будь-яких заподіяних державі збитків.

За умов, що порушення митних правил, яке допущене ОСОБА_1 хоча формально і містить ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, однак виходячи з його фактичних обставин, за своїм характером та наслідками не становить великої суспільної шкідливості, не завдало збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам, а тому є малозначним.

На підставі вищезазначеного, враховуючи характер та ступінь вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника ОСОБА_1 , яка займається підприємницькою діяльністю в установленому законом порядку, а також вартість та кількість виявленого товару, суд вважає за можливе, на підставі ст.22 КУпАП, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі закрити.

Відповідно до положень ст.40-1, ч.5ст.283 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 384,20 грн.

Питання щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат за зберігання товару на складі органу доходів і зборів судом не вирішується, оскільки такі витрати у відповідності до п.2 та п.3 ст.3 Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів, затв. наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 р. №731, відшкодовуються у разі, якщо особу визнано винною, а вилучені у справі про порушення митних правил товари та/або транспортні засоби підлягають поверненню власнику. Розрахунковий строк зберігання для обчислення витрат в такому випадку обраховується, починаючи з одинадцятого дня з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі про порушення митних правил, і закінчується датою видачі товарів та/або транспортних засобів власнику або вповноваженій ним особі.

Тобто, витрати за зберігання не сплачуються у разі накладення адміністративного стягнення у вигляді конфіскації предмету, що був безпосереднім об`єктом порушення митних правил, а у разі повернення товару витрати за зберігання товару сплачуються лише з одинадцятого дня з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі про порушення митних правил.

Керуючись ст.ст.483,522,527,528,529 МК України, ст.ст.22, 33, 245, 283-285,287-290 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.483МК України та на підставі ст.22КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі закрити.

Вилучений, згідно протоколу про порушення митних правил №5393/30500/18 від 19.11.2018 року товар, а саме: «деревина паливна колота породи ясен» кількістю 12,96 м.куб. повернути ОСОБА_1 , або її уповноваженому представнику.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судодовий збір на користь держави у розмірі 384,20 грн.

Реквізити для сплати судового збору за рішенням суду (постанови) про стягнення в дохід держави коштів: рахунок отримувача 31215256700001, назва отримувача коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Строк звернення постанови для виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Фазикош О.В.