Рішення № 8247935, 29.01.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" січня 2010 р.Справа № 16/179 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/179

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Аверс", м. Черкаси

до відповідача: корпорації "Система ССБ", м. Кіровоград

про стягнення 87 691,55 грн.,

представники сторін:

від позивача - Ніколаєв О.В., довіреність № 15 від 28.11.09 р.;

від відповідача - Бублик Я.В., довіреність № б/н від 08.09.09 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Аверс" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 67254,56 грн. основного боргу, 2122,66 грн. 3% річних, 10310,12 грн. інфляційних втрат, 8004,21 грн. пені, всього - 87691,55 грн.

Відповідач позовні вимоги заперечив в повному обсязі, про що ним зазначено у відповідному письмовому відзиві на позов. Відповідач не заперечує факту укладення між сторонами договору № 211 від 20.12.07 р., проте зазначає, що з моменту його укладення та по теперішній час сторонами будь-які зобов'язання за цим договором не виконувались. Відносини, що існували між сторонами є позадоговірними і ніякого відношення до Договору № 211 від 20.12.07 р. не мають.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали і обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, господарський суд встановив наступне.

20.12.07 р. товариством з обмеженою відповідальністю "КВФ "Аверс" (далі - Виробник) та Корпорацією "Система ССБ" (далі - Замовник) укладено договір № 211 (далі - Договір, а.с. 12-13).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Виробник бере на себе зобов'язання виготовити та встановити конструкції з алюмінієвого профілю та профілю ПВХ згідно Специфікації (Додаток № 1, 2, 3).

В розділі 5 Договору сторони обумовили термін виконання та порядок здачі робіт.

Так, відповідно до п. 5.1. Договору Виробник приступає до виконання робіт після перерахування Замовником авансу.

Термін виконання робіт - на протязі 30 днів. Здача та прийняття виконаних робіт здійснюється в цілому за виготовлену продукцію і оформляється актом здачі-приймання робіт та накладними, підписаними обома сторонами (п.п. 5.2.-5.3. Договору).

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору в повному обсязі (п. 9.3. Договору).

Договір підписаний Замовником та Виробником, скріплений круглими печатками сторін.

Укладений між сторонами Договір містить ознаки договору поставки та договору про надання послуг, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України та главою 63 Цивільного кодексу України відповідно.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Розділом 4 Договору сторони погодили вартість робіт та порядок розрахунків за Договором.

Так, відповідно до п. 4.1. Договору вартість та кількість виробів та виконуваних робіт зазначається у Специфікації, узгодженій обома сторонами.

Форма оплати - по безготівковому розрахунку (п. 4.2. Договору).

Сторонами визначено, що Замовник перераховує Виробнику аванс у розмірі 60% вартості Договору не пізніше 3 банківських днів після підписання Договору. Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 3 днів після підписання накладних та акту здачі- приймання ( п.п. 4.3. - 4.4. Договору).

В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивач зазначає про наступне.

Відповідно до Специфікацій (додатків до Договору №№ 1-9) сторони домовились про поставку, виготовлення та встановлення конструкцій на загальну суму 293 067,57 грн. (а.с. 14-21).

Специфікації (Додатки до Договору) підписані представниками позивача та відповідача, скріплені печатками підприємств.

Так, про поставку Виробником відповідачу товару на суму 258 025,97 грн. свідчать наступні видаткові накладні:

- видаткова накладна № 000000014 від 15.01.08 р. на суму 95571,44 грн.;

- видаткова накладна № 000000725 від 16.01.08 р. на суму 1385.10 грн.;

- видаткова накладна № 0000025 від 29.01.08 р. на суму 1708,24 грн.;

- видаткова накладна № 0000044 від 06.02.08 р. на суму 7737,09 грн.;

- видаткова накладна № 0000070 від 20.02.08 р. на суму 5689,08 грн.;

- видаткова накладна № 0000089 від 04.03.08 р. на суму 4221,89 грн.;

- видаткова накладна № 0000096 від 12.03.08 р. на суму 127994,15 грн.;

- видаткова накладна № 0000513 від 18.09.08 р. на суму 13718,98 грн. (а.с. 22-29).

Підпис повноважного представника відповідача та печатка підприємства на накладних свідчать про отримання Замовником вказаного у накладних товару.

Як вбачається з актів здачі-приймання робіт № А - 000000008 на суму 11174,43 грн., № А - 000019 на суму 588,49 грн., № А - 00000040 на суму 620,78 грн., № А-000054 на суму 1212,91 грн., № А-000087 на суму 1018,86 грн., № А-000107 на суму 857,12 грн., № А-0000022 на суму 14220,85 грн., № А-0000496 на суму 5348,13 грн., позивачем здійснено роботи суму 35 041,57 грн. (а.с.30-37).

Таким чином, на виконання умов Договору, з урахуванням Додатків №№ 1-9 до нього, позивачем виготовлено, поставлено та встановлено конструкції з алюмінієвого профілю та профілю ПВХ на загальну суму 293 067,54 грн.

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, за поставлений товар та виконані позивачем роботи розрахувався лише частково.

Так, відповідно до банківських виписок, наданих позивачем, відповідачем за Договором сплачено загалом 225 812,98 грн. (а.с. 38-40).

Враховуючи викладене, за твердженням позивача, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 67 254,56 грн. (293067,54 грн. - 225812,98 грн. = 67254,56 грн.).

Позивачем неодноразово на адресу відповідача направлялись листи з проханням сплатити заборгованість, що виникла на підставі Договору, які були отримані відповідачем, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями (а.с. 53 - 63). Однак на жоден з листів позивача, відповідач відповіді не надав, вимоги не заперечив.

Зокрема, 16.09.09 р. відповідачу направлено претензію щодо сплати боргу за виконану роботу в сумі 67 254,56 грн., а також пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за Договором (а.с. 64).

Оскільки відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач позовні вимоги заперечив, стверджуючи, що відносини, які виникли між сторонами не мають ніякого відношення до Договору № 211 від 20.12.07 р.

Зокрема відповідач стверджує, що докази, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог (накладні, акти здачі-приймання робіт), не підтверджують наявність між сторонами договірних відносин, оскільки не мають жодного посилання на Договір.

Між відповідачем та позивачем існували позадоговірні відносини, що підтверджуються актами здачі-приймання робіт № А-000480 від 15.09.08 р., № А-00000040 від 29.01.08 р., за якими відповідачем були перераховані кошти на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується платіжними дорученнями № 61 від 31.01.08 р. на суму 100 000,00 грн. та № 873 від 13.02.08 р. на суму 110 000,00 грн. (а.с. 82-83).

Відповідач зауважує, що відповідачем помилково були перераховані більші суми, ніж ті, на які було виготовлено та встановлено товар позивачем.

Зазначаючи, що всі відносини між сторонами є позадоговірними, відповідач звертає увагу суду також на те, що перший платіж відповідачем був здійснений 31.01.08 р., а перший підписаний сторонами акт здачі-приймання робіт від 29.01.08 р., що суперечить п. 4.3. Договору та ще раз підтверджує відсутність між сторонами відносин, врегульованих Договором.

Господарський суд вважає доводи відповідача необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Пунктом 9.1. Договору встановлено, що зміни, доповнення та додатки до даного Договору дійсні тільки в тому випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані представниками сторін. Всі додатки та доповнення є невід'ємною частиною даного Договору.

Специфікації № № 1-9, що підписані та скріплені печатками сторін, є додатками до Договору та у верхньому правовому куту документа містять посилання на Договір № 211 від 20.12.07 р. (а.с. 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21).

Поставка продукції здійснювалась позивачем у відповідності до узгоджених сторонами специфікацій, що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи, та містять той же перелік товару та в тій же кількості, що і Додатки до Договору (специфікації).

Посилання відповідача на невиконання сторонами п. 4.3. Договору як на підтвердження відсутності договірних відносин між сторонами також спростовується фактичними матеріалами справи.

Пунктом 4.3. Договору визначено обов'язок Замовника перерахувати Виробнику аванс у розмірі 60% вартості Договору не пізніше 3 банківських днів після підписання Договору.

Разом з цим, господарським судом з'ясовано, що перший платіж в сумі 106 745,87 грн. відповідачем здійснено 25.12.07 р. (а.с. 39, 39 зв. бік, 68), тобто на протязі 5 календарних або 3 банківських днів з дня підписання сторонами Договору та у відповідності з п. 4.3. Договору.

При цьому, господарський суд звертає увагу на те, що відповідачем 25.12.2007 р. була сплачена саме та сума, яка вказана у Специфікації (додаток № 1 до Договору), як вартість майна, що необхідно поставити відповідачу на підставі Договору, а саме: 106 745, 86 грн.(а.с. 14)

Крім того, платіжні доручення та банківські виписки, що засвідчують оплату відповідачем заборгованості, у графі призначення платежу містять посилання на рахунки № 810 від 21.12.07 р., № 052 від 28.01.08 р., № 094 від 12.02.08 р., № 132 від 14.04.08 р. (а.с. 122-125).

Таким чином, позивачем виставлялись рахунки на здійснення оплати відповідачем.

При цьому рахунок №094 від 12.02.2008 р. виставлений позивачем на підставі іншого договору, укладеного між сторонами 11.02.2008 р., а саме № 12/02-2008, додаток №1 до якого повністю співпадає зі змістом рахунку № 094 від 12.02.08 р., а також зі змістом додатку № 1 до вказаного договору № 12/02-2008, перелік яких має ідентичну назву майна та однакову його вартість, загальна сума якого становить 110 000,00 грн., що спростовує доводи відповідача в цій частині (а.с. 114, 115, 121, 122).

За наданими позивачем доказами, господарський суд встановив, що між сторонами було укладено два господарських договори, по одному з яких відповідач розрахувався повністю, сплативши 110 000,00 грн., по іншому розрахувався частково, у зв'язку з чим і виник даний спір.

Як стверджує позивач, рахунки по Договору виставлялись відповідачу на підставі заказів-нарядів на монтаж конструкцій № 08 від 20.12.07 р., № 019 від 16.01.08 р., № 022 від 16.01.08 р., № 054 від 25.01.08 р., № 040 від 28.01.08 р., № 100 від 11.02.08 р., № 087 від 15.02.08 р., № 107 від 03.03.08 р., № 190 від 04.03.08 р., що містять посилання як на номер рахунку, так і на номер договору № 211 від 20.12.07 р. (а.с. 100-108)

Таким чином, твердження відповідача про відсутність між сторонами договірних зобов'язань не відповідає фактичним обставинам справи.

Доводи відповідача про існування між сторонами позадоговірних відносин не відповідають ст. 208 Цивільного кодексу України, відповідно до п. 1 ч. 1 якої правочини між юридичними особами укладаються в письмовій формі.

Отже, наявні у справі докази підтверджують той факт, що спірні правовідносини між сторонами виникли саме на підставі Договору № 211 від 20.12.2007 р., укладеного між сторонами (12-13, 14-21, 22-29, 30-37, 38-40, 100-108).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості в розмірі 67254,56 грн., а тому вимоги позивача в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу за Договором, позивач також просить стягнути з відповідача суму індексу інфляції в розмірі 10310,12 грн., 3% річних за прострочення виконання зобов'язання в сумі 2122,66 грн. та пеню в сумі 8004,21 грн.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.1. Договору у випадку порушення Замовником умов оплати згідно п. 4.4. Договору Замовник сплачує Виробнику пеню у розмірі 0,2% від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочки.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за неналежне виконання умов Договору є обґрунтованими.

Однак, при здійсненні розрахунку пені позивачем допущено помилку, в результаті чого дещо завищено суму, пред'явлену до стягнення з відповідача.

Так, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 7 992,13 грн.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки розрахунок інфляційних втрат в сумі 10310,12 грн. відповідає фактичним обставинам справи, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

При здійсненні розрахунку 3% річних позивачем також допущено арифметичну помилку, в результаті чого завищено суму нарахування, яка в дійсності становить 2 121,14 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню. В іншій частині нарахованої позивачем суми 3% річних слід відмовити.

Загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача становить 87 677,95 грн. (67 254,56 грн. + 7992,13 грн. +10 310,12 грн.+ 2121,14 грн. = 87677,95 грн.).

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 87 677,95 грн., в іншій частині позову слід відмовити.

Доводи відповідача в тій частині, що поштову кореспонденцію, направлену позивачем відповідачу за адресою пр-т Промисловий 19, він не отримував, спростовується наданими у справі доказами, в тому числі і самим відповідачем, а саме: договори, специфікації, довіреності та клопотання відповідача, в яких значиться саме ця адреса (а.с. 13-21, 46, 47, 49, 78, 79, 85, 115).

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.01.10 р. оголошувалась перерва до 17 год. 30 хв. 29.01.10 р.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з корпорації "Система ССБ" (25014, м. Кіровоград, пр. Промисловий, 1, код 23235177) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Аверс" (18000, м. Черкаси, вул. Леніна, 6, код 32291417р/р 26004301788130 в Філії "Відділення ПІБ в м. Черкаси, МФО 354091) заборгованість в сумі 87 677,95 грн., з яких 67 254,56 грн. - основний борг, 2121,14 грн. - 3% річних, 10 310,12 грн. - інфляційні, 7 992,13 грн. - пеня, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 876,78 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,76 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя Л.С. Коротченко