Рішення № 82479182, 18.06.2019, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/663/19

Провадження № 2/626/255/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11.06.2019 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дудченка В.О.,

при секретарі Зінченко Л.В.,

за участю прокурора Смірнова А.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краснограді, цивільну справу №626/663/19 за позовом керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Красноградської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Первомайської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до суду з позовом в інтересах Красноградської міської ради до ОСОБА_1 , в якому просить суду стягнути з нього на користь Красноградської міської ради безпідставно збережені кошти у сумі 102338,29 грн. і судові витрати по справі.

На обґрунтування позову прокурор зазначив, що 24.07.2005 відповідач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі – продажу придбав у приватну власності нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Попереднім власником нерухомості, ОСОБА_2 , земельна ділянка з кадастровим № НОМЕР_1 площею 0,2378 га під цими нежитловими будівлями використовувалась без документу, що посвідчує право власності чи право користування нею. З часу придбання нежитлових приміщень ОСОБА_1 жодних прав на користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 не мав.

21.07.2017 ОСОБА_1 звернувся до Красноградської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6200 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 для оформлення права користування на умовах оренди, з метою комерційного використання під спорудами, які придбав на підставі вищезазначеного договору купівлі- продажу, і рішенням сесії Красноградської міської ради № 1100-VІІ від 26.07.2017 йому було надано дозвіл на складання такого проекту.

09.10.2018 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу відчужив на користь ОСОБА_3 нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці площею 0,2378 га з кадастровим № НОМЕР_2 :0218 комунальної форми власності.

Прокурор вказує, що власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада м. Краснограда в особі Красноградської міської ради. В період часу з 24.07.2005 по 09.10.2018 договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 не укладався, орендна плата за її використання відповідачем не сплачувалася. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем. Беручи до уваги, що відповідач користувався вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, ОСОБА_1 повинен повернути Красноградській міській раді кошти, які він зберіг у вигляді несплаченої орендної плати з вирахуванням фактично сплачених коштів (земельного податку).

Недоотримані доходи за фактичне користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 2378 метрів квадратних, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 у вигляді орендної плати за землю за період з 01.02.2016 по 09.10.2018 склав:

-за 2016 рік з 01.02.2016 по 31.12.2016 – 33845,83 гривень;

-за 2017 рік з 01.01.2017 по 31.12.2017 – 39138,55 гривень;

-за 2018 рік з 01.01.2018 по 09.10.2018 - 29353,91 гривень

Тобто загальний розмір недоотриманих доходів за період з 01.02.2016 по 09.10.2018, які підлягають стягненню складає 102 338,29 грн.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позові, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник Красноградської міської ради Гірман В.В. подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, у відповідності до ч.6 отримання повістки за місцем проживання, вказаному у позові і ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, він не подавав відзив на позов.

Згідно ст.280 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, так як позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі – продажу від 24.07.2005 придбав у ОСОБА_2 нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці, що належить Красноградській міській раді (а.с.18-19).

Попереднім власником нерухомості, ОСОБА_2 , земельна ділянка з кадастровим № НОМЕР_1 площею 0,2378 га під цими нежитловими будівлями використовувалась без документу, що посвідчує право власності чи право користування нею.

З часу придбання нежитлових приміщень ОСОБА_1 жодних прав на користування земельною ділянкою за вищевказаною адресою не мав, договорів оренди з власником земельної ділянки Красноградською міською радою не укладав.

21.07.2017 ОСОБА_1 звернувся до Красноградської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6200 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 для оформлення права користування на умовах оренди з метою комерційного використання під спорудами, які придбав на підставі вищезазначеного договору купівлі- продажу (а.с.15).

Рішенням сесії Красноградської міської ради № 1100-VІІ від 26.07.2017 ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для оформлення права користування на умовах оренди на земельну ділянку орієнтовною площею 0,6200 кв.м. для обслуговування нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).

09.10.2018 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу відчужив на користь ОСОБА_3 нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці площею 0,2378 га з кадастровим № НОМЕР_1 комунальної форми власності (а.с.35-38).

Прокурор зазначає, що територіальна громада м.Краснограда в особі Красноградської міської ради недоотримала доходи за фактичне користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 2378 метрів квадратних, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 у вигляді орендної плати за землю за період з 01.02.2016 по 09.10.2018 у розмірі 102 338,29 грн.

Суд погоджується з твердженнями прокурора з огляду на такі підстави.

Правовий механізм переходу права на землю пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено ст. 377 Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті закону, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень ст. 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Водночас, за змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами ст. 14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю – обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

ОСОБА_1 не був власником або постійним землекористувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5).

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та п.14.1.136 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

В порушення вищевказаних норм, в період часу з 24.07.2005 по 09.10.2018 договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 2378 метрів квадратних не укладався, орендна плата за її використання відповідачем не сплачувалася, що підтверджується листом Південної ОДПІ ГУДФС у Харківській області від 07.02.2019 року (а.с.39).

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст.1214 ЦК України відповідач міг дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави, з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомості, що розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , площею 2378 метрів квадратних, а саме з 24.07.2005.

З аналізу змісту норм статей 1212-1214 ЦК України, випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Набуті відповідачем нежитлові будівлі будучи згідно статті 181 ЦК України нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення) є органічно і нерозривно пов`язаною з цією земельною ділянкою. Тому визнання за відповідачем права власності на будівлі автоматично призвело до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.

Відсутність укладеного договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно в даному випадку відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

Встановлено, що власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада м. Краснограда в особі позивача. Згідно ст.206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м. Краснограда в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання Красноградською міською радою.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування норм передбачених статтями 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

За допомогою цих норм навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для стягнення безпідставно збереженого майна (коштів) за п.4 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення "виправданого очікування" відповідно до загальновизнаної практики Європейського суду з прав людини.

Так, пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У даних правовідносинах неотриманні Красноградською міською радою кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправданого очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права комунальної власності територіальної громади м. Красноград.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Такий висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Великої палати Верховного суду Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18)

Крім того, Велика палата ВС у вказаній постанові зазначила, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (п.82 Постанови).

Отже, ОСОБА_1 (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшено вартість власного майна, а Красноградською міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто, має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок Красноградської міської ради.

Беручи до уваги, що відповідач користувався вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України ОСОБА_1 повинен повернути Красноградській міській раді кошти, які він зберіг у вигляді несплаченої орендної плати з вирахуванням фактично сплачених коштів (земельного податку).

Відповідно до інформації відділу у Красноградському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області згідно технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Красноград Харківської області вартість 1 квадратного метра земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 , 18 станом на 2016 рік становить 258,78 гривень, на 2017 рік – 274,31 гривень, на 2018 рік – 274,31 гривень (а.с.20-21).

Рішенням LXІV сесії VI скликання Красноградської міської ради від 20.12.2013 № 1875 –VI «Про розмір орендної плати за землі комунальної власності в межах міста Красноград, селищ Дослідне, Степове, Куми» встановлено ставку орендної плати за користування земельними ділянками комерційного призначення для здійснення торгівлі, обслуговування та надання платних послуг в розмірі 6 % від їх нормативної грошової оцінки (а.с.24-25).

Рішенням ХХXVІІІ сесії VIІ скликання Красноградської міської ради від 05.10.2017 № 1203 –VIІ «Про затвердження Положення щодо визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м.» встановлено ставку орендної плати за користування земельними ділянками комерційного призначення для здійснення торгівлі, обслуговування та надання платних послуг в розмірі 6 % від їх нормативної грошової оцінки (а.с.24-25).

З урахуванням викладеного, Красноградською міською радою проведено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 2378 метрів квадратних, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 у вигляді орендної плати за землю за період з 01.02.2016 по 09.10.2018.

За зазначеним розрахунком розмір недоотриманих доходів склав:

-за 2016 рік з 01.02.2016 по 31.12.2016 – 33845,83 гривень;

-за 2017 рік з 01.01.2017 по 31.12.2017 – 39138,55 гривень;

-за 2018 рік з 01.01.2018 по 09.10.2018 - 29353,91 гривень

Таким чином, загальний розмір недоотриманих доходів за період з 01.02.2016 по 09.10.2018 які підлягають стягненню з ОСОБА_1 , складає 102 338,29 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь прокуратури Харківської області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 76-83, 141, 280-282 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Красноградської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів– задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на користь Красноградської міської ради (код ЄДРПОУ 37886402, р/р 33215815020301, ГУДКСУ у Харківській області, МФО 899998, код платежу 18010900) безпідставно збережені кошти у сумі 102 338,29 грн. (сто дві тисячі триста тридцять вісім) гривень 29 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на користь прокуратури Харківської області ( код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету – 2800) суму судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривна.

Заочне рішення може бути переглянуто Красноградським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд шляхом подачі в 30 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено 18.06.2019 року.

Суддя: