Ухвала суду № 82478645, 19.06.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/2275/17

провадження №2-ві/619/8/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2019 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Калиновської Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Суржкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дергачі заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування земельною ділянкою, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В:

19.09.2019 від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про відвід головуючого у справі - судді Калмикової Л.К., оскільки заява позивача ОСОБА_4 про відвід головуючого у вказаній вище справі розглядалась без участі позивача ОСОБА_4 , в той час, як її явка була визнана обов`язковою та ОСОБА_4 не було притягнуто до відповідальності за неявку у судове засідання.

Зазначені обставини викликають у нього недовіру до суду та сумніви щодо безсторонності суду під час розгляду справи.

Крім того, представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надані пояснення, відповідно до яких правовою підставою для відводу він вказав п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України. На його погляд суддя Калмикова Л.К. категорично невірно діяла під час розгляду заяви позивача ОСОБА_3 про відвід, а саме не притягнула її до адміністративної відповідальності за неповагу до суду.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 14 червня 2019 року під головуванням судді Калмикової Л.К. визнано необґрунтованими доводи представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді.

Дослідивши заяву, суд дійшов наступного висновку.

Підстави для відводу судді передбачені ст.ст. 36-37 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Разом з тим, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи, упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06 у справі «Білуха проти України», від 15.07.2010 у справі «Газета «Україна-Центр» проти України») важливим питанням є довіри, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

В рішеннях у справах «Ветштайн проти Швейцарії» та «Кастілло Альгар проти Іспанії» Європейським судом з прав людини також зазначалось, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадських у демократичному суспільстві.

У п.п.104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).

У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, №86).

Таким чином, сам факт недовіри зі сторони позивач та сторони відповідача, може створити враження необ`єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі та сумніву щодо реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

У даній цивільній справі відвід головуючого судді Калмикової Л.К. було заявлено як позивачем та і представником відповідача. Отже у неупередженості судді виникають сумніви у обох сторін, що має суттєве значення під час вирішення питання про відвід судді. Очевидним є той факт, що сторони не довіряють суду у складі головуючого судді Калмикової Л.К.

Рішення головуючого у справі щодо розгляду заяви про відвід у відсутності позивача, в той час, як явка позивача була визнана обов?язковою, відсутність реагування судді на факт неявки до суду зі сторони позивача об?єктивно викликала процесуальний протест зі сторони представника відповідача, який в свою чергу був категорично не згоден з доводами позивача у її заяві про відвід судді.

За таких умов вбачається, що подальший розгляд суддею Калмиковою Л.К. з будь-яким рішенням по суті справи буде визнане сторонами необ?єктивним.

З метою виключення можливості виникнення сумнівів щодо неупередженості та об`єктивності судді, які можуть призвести до затягування розгляду справи, заява про відвід підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.35-40 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Калмикової Л.К. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування земельною ділянкою, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - задовольнити.

Матеріали справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування земельною ділянкою, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою передати в канцелярію Дергачівського районного суду Харківської області для повторного перерозподілу автоматизованою системою документообігу суду даної справи іншому судді в порядку ч.1 ст.41 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Калиновська