Рішення № 8247801, 10.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/59610.12.09 За позовом          ТОВ «ВВС – ЛТД»;

До                    ТОВ «Айболит»;

Про                    стягнення 22705,10 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Білецький І.Ю., представник, довіреність №2/161 від 18.10.2009 р.;

Від відповідача:           не з'явились

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2009 р. порушено провадження у справі №18/596, справа призначена слуханням на 01.12.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 01.12.2009 р. до 10.12.2009 р., про що господарський судом винесена відповідна ухвала від 01.12.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 20089,01 грн. (17644,75 грн. основного боргу + 2444,26 грн. інфляційних втрат), 2158,03 грн. пені, 458,06 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 227,05 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

04.12.2009 р. позивачем до господарського суду подана заява про часткову відмову від позовних вимог, в якій останній повідомив про погашення відповідачем суми основного боргу у повному обсязі, у зв’язку з чим відмовився від позовних вимог в зазначеній частині.

04.12.2009 р. позивачем до господарського суду була подана заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 2696,18 грн. інфляційних втрат, 569,85 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 2158,03 грн. пені, 227,05 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач відзив на позов не надав, представник останнього у судовому засіданні 01.12.2009 р. зазначив про те, що сума основної заборгованості сплачена на користь позивача у повному обсязі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

18.03.2008 р. між сторонами укладений договір купівлі-продажу №15/р, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 4.3.2. договору розрахунки здійснюються з відстроченням терміну оплати одержаної продукції –в строки, що зазначені у видаткових накладних.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав продукцію на загальну суму 17496,43 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей, які додані до матеріалів справи.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, поставлену позивачем продукцію оплатив частково. Станом на день подання позовної заяви до господарського суду сума боргу відповідача перед позивачем скрадала 17644,75 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Після подачі позовної заяви до суду відповідач сплатив на користь позивача суму основного боргу у повному обсязі, у зв’язку з чим провадження у цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 2158,03 грн., передбачена п. 6.1. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нараховані 2696,18 грн. інфляційних втрат та 569,85 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрат покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 80 п. 1-1, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айболит» (інд. 04215, м. Київ, пр. Радянської України, 32-в, код ЄДРПОУ 32709646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС –ЛТД»(юридична адреса: інд. 08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, 4; адреса для листування: інд. 08171, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Хотів, вул. Промислова, 3, код ЄДРПОУ 19351156) 2696 (дві тисячі шістсот дев’яносто шість) грн. 18 коп. інфляційних втрат, 569 (п’ятсот шістдесят дев'ять) грн. 85 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 2158 (дві тисячі сто п’ятдесят вісім) грн. 03 коп. пені, 227 (двісті двадцять сім) грн. 05 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову провадження у справі припинити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко