Рішення № 82477165, 12.06.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/1380/19

Провадження № 2/428/1191/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Колядінцевої П.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою адвоката Тріфонова Євгена Олександровича в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на автомобіль та зняття арешту з автомобіля, третя особа – Сєвєродонецький міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Тріфонов Євген Олександрович в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на автомобіль та зняття арешту з автомобіля, третя особа – Сєвєродонецький міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача адвокат Тріфонов Є.О. зазначив, що 06.12.2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу - автомобілю марки JAC, модель HFC1020K, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до умов якого ОСОБА_3 продає та передає, а позивач приймає та оплачує вартість транспортного засобу. Таким чином, доказами щодо переходу права власності на вказаний транспортний засіб, є договір купівлі-продажу транспортного засобу від 06.12.2017 року, який підтверджує право власності позивача на автомобіль. Факт передачі транспортного засобу підтверджується підписаним сторонами актом приймання передачі від 06.12.2017 року.

Представник позивача вважає, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу є дійсним правомірним правочином, який є достатньою підставою для виникнення у позивача і припинення у ОСОБА_3 права власності на автомобіль до дня його передачі, а саме 06.12.2017 року.

23.11.2018 року старшим державним виконавцем Сватівського районного ВДВС ГТУЮ у Луганській області на вищезгаданий автомобіль було накладено арешти в рамках виконавчого провадження № 56828779, яке знаходиться на виконанні в Сєвєродонецькому міському ВДВС ГТУЮ у Луганській області, де боржником є ОСОБА_3 , а стягувачем ОСОБА_4 .

Представник позивача вважає, що дії державного виконавця є незаконними та такими, що порушують охоронювані законом інтереси позивача як власника майна.

У зв`язку з цим представник позивача звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд: визнати за ОСОБА_2 право власності на транспортний засіб - автомобіль марки JAC, модель HFC1020K, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , та зобов`язати Сватівський районний ВДВС ГТУЮ у Луганській області зняти арешт з транспортного засобу, автомобіля марки JAC, модель HFC1020K, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У судовому засіданні представник позивача адвокат Тріфонов Є.О. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні 20.05.2019 відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення, після чого в наступне судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби в судове засідання не з`явився, до суду надіслав заяву з проханням розглянути справу без участі їх представника. Крім того, до суду надіслали заперечення на позовну заяву, в яких зазначили, що вважають позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, враховуючи, що відповідачі були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомили, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Вислухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , власником транспортного засобу JAC, модель HFC1020K, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , тип спеціалізований вантажний фургон, є ОСОБА_3 .

Згідно з довіреністю від 06.12.2017, посвідченою приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Малаховою О.О., ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_2 або ОСОБА_5 , кожен з яких може діяти самостійно, розпоряджатися (продати або обміняти), здати в оренду автомобіль марки JAC, модель HFC1020K, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований Центром ДАІ 8047 27 вересня 2017 року, дата першої реєстрації 13 травня 2008 року. Довіреність видана строком на тридцять років і дійсна до 06.12.2047.

Згідно з копією договору купівлі-продажу транспортного засобу від 06.12.2017 року ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 купив транспортний засіб марки JAC, модель HFC1020K, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вартість автомобіля 75000,00 гривень.

Після чого сторони 06.12.2017 склали акт прийому-передачі автомобіля згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу від 06.12.2017 року.

Згідно з копією постанови про опис та арешт майна боржника від 23.11.2018, старшим державним виконавцем Сватівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Луганській області накладено арешт на автомобіль марки JAC, модель HFC1020K, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать боржнику ОСОБА_3 , із забороною здійснювати відчуження цього майна. Призначено відповідальним зберігачем зазначеного майна ОСОБА_2 .

Згідно з копією постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 03.04.2019, виконавче провадження № 58576383 старшим державним виконавцем Сєвєродонецького міського відділу ДВС ГТУЮ у Луганській області накладено описано та накладено арешт на автомобіль марки JAC, модель HFC1020K, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать боржнику ОСОБА_3 , із забороною здійснювати відчуження цього майна. Призначено відповідальним зберігачем зазначеного майна ОСОБА_4 .

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права власності, а саме права власності на придбаний автомобіль. Вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 4 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 640/7052/16-ц, загальний порядок укладення договорів будь-якими учасниками цивільних відносин визначено у главі 53 ЦК України.

До принципово важливих складових цієї процедури відносяться зміст та форма договору, спосіб, місце укладення. Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Сутність та правова природа загальноцивільного представництва регулюються положеннями глави 17 ЦК України.

За частиною третьою статті 244 ЦК України довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 ЦК України).

Отже, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.

Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов`язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про те, що видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.

Разом з тим, позов про визнання права власності є спеціальним або допоміжним речово-правовим засобом захисту права власності.

Цивільне законодавство визначає особливості реалізації правомочності власника.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред`явлення позову).

Отже, враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Твердження позивача про виконання умов договору, який на підтвердження цього зазначив, що він на підставі довіреності отримав у користування автомобіль, який був предметом договору купівлі-продажу, та в свою чергу виплатив кошти за цей автомобіль, і тому є його фактичним власником, суд не приймає до уваги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

У зв`язку з тим, що договір купівлі-продажу автомобіля марки JAC, модель HFC1020K, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , між громадянином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не пройшов у встановленому законом порядку державну реєстрацію, суд доходить висновку, що він не породжує для сторін ніяких прав та обов`язків, а тому не може бути підставою для визнання права власності на цей автомобіль за позивачем ОСОБА_2 .

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Сватівський районний ВДВС ГТУЮ у Луганській області зняти арешт з автомобіля марки JAC, модель HFC1020K, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивач ОСОБА_2 не є власником цього автомобілю, а намагається ним стати через пред`явлення цього позову, а тому, враховуючи позицію викладену у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», не має права на звернення до суду з позовом про зняття арешту.

За таких обставин, не дивлячись на визнання відповідачем ОСОБА_4 позову, суд вважає, що для його задоволення відсутні законні підстави, а позов заявлено не обґрунтовано, у зв`язку з чим позовні вимоги адвоката Тріфонова Євгена Олександровича в інтересах ОСОБА_2 не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не заявлено клопотань про відшкодування будь-яких судових витрат, а отже у цій справі відсутні судові витрати, які підлягають розподілу.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову адвоката Тріфонова Євгена Олександровича в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на автомобіль та зняття арешту з автомобіля, третя особа – Сєвєродонецький міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

- позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_5 ;

- представник позивача: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , свідоцтво № 1044 від 10.05.2012 року;

- відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_6 ;

- відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_7 ;

- третя особа: Сєвєродонецький міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Хіміків, буд. 68, код ЄДРПОУ 34988646.

Суддя І. С. Посохов