Вирок № 82476580, 19.06.2019, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 19.06.2019

ЄУ № 420/933/19

Провадження №1-кп/420/130/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Проньки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,

прокурора Сичова М.М.,

захисника Компанійця В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019130510000123 від 13.05.2019, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Макіївка Кремінського району Луганської області, громадянина України, яка має вищу освіту, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює лікарем-анестезіологом Білокуракинської центральної районної лікарні Луганської області, не є депутатом, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Приблизно на початку 2014 року, більш точної дати та часу встановити не надалось можливим, невстановлена особа чоловічої статті, перебуваючи поблизу Білокуракинської центральної районної лікарні, розташованої за адресою: вул. Чапаєва, 72, смт. Білокуракине Білокуракинського району Луганської області, подарувала ОСОБА_1 мисливський ніж в шкіряній кобурі, який є холодною зброєю.

ОСОБА_1 прийняв у подарунок у невстановленої особи вищезазначений ніж, після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння холодної зброї - мисливського ножа, переніс його до гаражного приміщення за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де в шафі в подальшому зберігав його до 01.05.2019.

01 травня 2019 року приблизно о 09 год. 00 хв. ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння холодної зброї - мисливського ножа, взяв з шафи гаражного приміщення за вищевказаною адресою даний ніж, та поклав його до кишені водійських дверей свого автомобілю марки Hyndai модель Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 та виїхав на відпочинок до лісового масиву, який розташований в смт.Білокуракино, де залишив холодну зброю - мисливський ніж на зберігання в зазначеному автомобілі.

13 травня 2019 року приблизно о 13 год. 15 хв. ОСОБА_1 на власному автомобілі марки Hyndai модель Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , діючи умисно, цілком усвідомлюючи, що в кишені водійських дверей знаходиться холодна зброя - мисливський ніж, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння зброї, прибув на міжнародний пункт пропуску «Танюшівка», який розташований за адресою: с. Танюшівка, Новопсковський район, Луганська область, де в цей час виконував свої службові обов`язки інспектор прикордонного контролю 1 категорії - інструктор відділення інспекторів прикордонної служби «Танюшівка» (Тип А) старший сержант ОСОБА_3 ., який в ході проведення поглибленого огляду транспортного засобу автомобілю марки Hyndai модель Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , відповідно до закону України «Про прикордонний контроль» в кишені водійських дверей власника автомобіля виявив холодну зброю - мисливський ніж.

В подальшому, 13 травня 2019 року у період часу з 15 год. 28 хв. до 16 год. 54 хв. слідчим СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області Баклажковим А.В. за участю ОСОБА_1 та двох запрошених понятих проведено огляд місця події в приміщенні паспортного контролю ПП «Танюшівка», під час якого вилучено холодну зброю - мисливський ніж, який ОСОБА_1 незаконного зберігав з початку 2014 року по 13 травня 2019 року.

Вилучений в ході проведення огляду місця події від 13.05.2019 у ОСОБА_1 мисливський ніж згідно висновку судової експертизи зброї №19/113/7-5/158е від 20.05.2019 відноситься до категорії холодної зброї, виготовлений за типом мисливських ножів загального призначення, що є різновидом холодної клинкової зброї та відноситься до категорії холодної зброї колюче-ріжучої дії, зазначений ніж виготовлений саморобним способом за допомогою промислового обладнання.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.263 КК України за ознаками носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

31 травня 2019 року між прокурором Новопсковського відділу Старобільської місцевої прокуратури Сичовим М.М., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12019130510000123 від 13.05.2019, та підозрюваним ОСОБА_1 за участю захисника Компанійця В.В. укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 за участю захисника Компанійця В.В. дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 263 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у зазначеному діянні, зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні

Сторонами угоди в п. 4 визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 263 КК України, а саме - у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та отримана згода обвинуваченого на призначення йому такого покарання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, серед іншого, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в ній покарання.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 , розуміючи, що кримінальне провадження стосовно нього може бути розглянуто в судовому засіданні, де він буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на його користь, просить затвердити угоду. У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що винуватість визнав добровільно із розумінням того, що відмовляється від частини своїх прав, угода була укладена добровільно, без будь-якого примусу, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України. ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні також просив вказану угоду затвердити.

Таким чином, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, знайшли своє об`єктивне підтвердження під час підготовчого судового засідання.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 263 КК України, згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Суд шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження, дослідження витребуваних документів переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнав себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та КК України.

Покарання сторонами угоди визначено відповідно до положень ст. ст.50, 65-67 КК України з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом`якшують покарання.

З огляду на викладене, укладена сторонами угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства; дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 263 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства; права, свободи та інтереси сторін або інших осіб не порушуються; сторони дійшли зазначеної угоди добровільно, без будь-якого впливу зі сторони; узгоджена міра покарання відповідає покаранню, встановленому санкцією ч. 2 ст.263 КК України, та загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.

Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За таких обставин, укладена між прокурором та підозрюваним угода про визнання винуватості підлягає затвердженню. Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 не обирався, клопотання прокурора про його обрання не надходило.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати за проведення експертизи згідно ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, застосувавши на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України спеціальну конфіскацію до речей, які були безпосереднім знаряддям та предметом злочину.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України під час досудового розслідування і судового провадження не застосовувалися.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 314, ч. 2 ст.373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 травня 2019 року, укладену між прокурором Новопсковського відділу Старобільської місцевої прокуратури Сичовим Миколою Миколайовичем та підозрюваним ОСОБА_1 за участю захисника Компанійця В`ячеслава Валерійовича.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ядесят) грн.

Речові докази:

- мисливський ніж, який знаходиться у кімнаті зберігання зброї Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області, конфіскувати у власність держави, застосувавши на підставі статей 96-1, 96-2 Кримінального кодексу України спеціальну конфіскацію майна.

- DVD-R диск з відеозаписом проведення огляду місця події, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Згідно ст. 124 КПК України стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави 628,04 грн. (шістсот двадцять вісім грн 04 коп.) на відшкодування витрат на проведення судової експертизи холодної зброї.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення у разі не подачі на нього апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно ст.476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким була затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст.389-1 КК України.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя: В.В. Пронька