Ухвала суду № 82472656, 18.06.2019, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 372/5015/14-к

Провадження №1-кп/367/43/2019

УХВАЛА

Іменем України

10 червня 2019 року Ірпінський міський суд Київської області у складі колегії:

головуючого судді Кафтанова В.В.,

суддів Карабаза Н.Ф., Шестопалової Я.В.,

секретаря Чамор Я.С.,

з участю прокурора Запорожець О.В.,

захисників Березуцького Ю.В., Нагорного О.В.,

Луцик А.А., Костюка В.О.,

Корнієнка А.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, 306 ч.ч. 1, 2; 307 ч. 3; 309 ч. 2; 311 ч. 2 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, 306 ч.ч. 1, 2; 307 ч. 2, 3; 311 ч. 1 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, 306 ч.ч. 1, 2; 307 ч. 3 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.04.2014 року за № 12014110000000096, -

встановив:

21.09.2017 року до Ірпінського міського суду Київської області з Апеляційного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, 306 ч.ч. 1, 2; 307 ч. 3; 309 ч. 2; 311 ч. 2 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, 306 ч.ч. 1, 2; 307 ч. 2, 3; 311 ч. 1 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, 306 ч.ч. 1, 2; 307 ч. 3 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Запорожець О.В. висловила думку про те, що дане кримінальне провадження підсудне Ірпінському міському суду Київської області, підстави для закриття провадження відсутні, обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального законодавства, а тому можливо призначити судовий розгляд даного обвинувального акту у відкритому судовому засіданні у строки визначені КПК України, з доставкою в судове засідання обвинуваченого та викликом інших учасників процесу.

Захисники Березуцький Ю.В., Нагорний О.В. вважали за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду. Захисники Гребінь О.О. та Костюк В.О. залишили вирішення даного питання на розсуд суду. Захисник Луцик А.А. заперечував проти призначення кримінального провадження до слухання. Вказав, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вважали за можливе призначити обвинувальний акт до слухання. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . залишили вирішення даного питання на розсуд суду. ОСОБА_5 підтримала думку свого захисник про повернення обвинувального акту прокурору.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Також, у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.10.2012 р. № 223-1430/0/4-12 зазначено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному, до нього не долучено передбачені законом додатки.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, в тому числі, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Пунктом 13 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку встановленому цим Кодексом.

Частиною першою ст. 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008р. зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час судового розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваному він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення зазначеного вище підпункту «а» п. З ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення, а також про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 20.04.2006 р. у справі І.Н . та інші проти Австрії, п.34).

В рішенні від 25.07.2000 р., у справі «Маттоціа проти Італії» зазначено: «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. «В» ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 01.03.2001 р. по справі «Даллос проти Угорщини, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «В» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54).

Вивчивши обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному 01.04.2014 р. в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014110000000096,по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, 306 ч.ч. 1, 2; 307 ч. 3; 309 ч. 2; 311 ч. 2 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, 306 ч.ч. 1, 2; 307 ч. 2, 3; 311 ч. 1 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, 306 ч.ч. 1, 2; 307 ч. 3 КК України, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, оскільки він не містить у собі належним чином сформульованого, зрозумілого обвинувачення.

Так, в обвинувальному акті зазначено, що у період часу з березня 2014 р. по 25 червня 2014 р. ОСОБА_1 спільно та по взаємній згоді з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 очолив стійке об`єднання, визначивши необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників групи, а також злочинну спеціалізацію вказаної групи, при цьому керуючись бажанням спільного здійснення тяжких злочинів на території м. Києва та Київської області, корисливою метою яких було протиправне особисте збагачення, шляхом вчинення незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного збуту опію ацетильованого (який відповідно до списку № 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770, являється особливо небезпечним наркотичним засобом), що відбувалися систематично, сплановано і під керівництвом ОСОБА_1 .

Протиправна діяльність була єдиним джерелом доходів ОСОБА_1 та всіх учасників організованої ним злочинної групи.

З метою забезпечення існування та функціонування групи між її учасниками був розроблений єдиний план з розподілом функцій кожного з учасників групи. Відповідно до вказаного плану завданнями і метою існування організованої групи було налагодження постачання та мережі збуту наркозалежним особам особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого у м. Українка Обухівського району Київської області, з метою незаконного збагачення учасників групи.

Однак, прокурором не встановлено, коли конкретно ОСОБА_1 очолив стійке об`єднання, визначивши необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників групи, а також злочинну спеціалізацію вказаної групи, що має значення для кваліфікації дій обвинувачених за ч. 3 ст. 307 КК України.

Крім того, прокурором не встановлено час, місце, обставини та особи по чисельним епізодам придбання учасниками групи наркотичних засобів та прекурсорів для подальшого їх збуту та використання для виготовлення наркотичних засобів відповідно. Так, прокурор в обвинувальному акті лише зазначив, що обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , діючи умисно, відповідно до розробленого ОСОБА_1 злочинного плану та виконуючи відведену їм роль, незаконно придбавали особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, у не встановлений досудовим розслідуванням час, місці, обставинах та осіб.

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен бути не тільки підписаний слідчим, що є в наявності (том № 1, а.п., 75), а й повинна бути зазначена дата його складення, чого в даному обвинувальному акті немає (том № 1, а.п., 75).

Також, в порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, згідно якого прокурор в обвинувальному акті має викласти формулювання обвинувачення, прокурор вказав, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, 306 ч.ч. 1, 2; 307 ч. 3; 309 ч. 2; 311 ч. 2 КК України, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, 306 ч.ч. 1, 2; 307 ч. 2, 3; 311 ч. 1 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, 306 ч.ч. 1, 2; 307 ч. 3 КК України (том №1, а. п. 5).

Отже, у зв`язку із наведеним обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України і підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 327, 331 КПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Повернути прокурору обвинувальний акт кримінальному провадженню внесеному 01.04.2014 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014110000000096 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, 306 ч.ч. 1, 2; 307 ч. 3; 309 ч. 2; 311 ч. 2 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, 306 ч.ч. 1, 2; 307 ч. 2, 3; 311 ч. 1 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, 306 ч.ч. 1, 2; 307 ч. 3 КК України.

Зазначені в ухвалі недоліки обвинувального акту прокурору усунути протягом 15 днів.

Повний текст ухвали буде складено у строк до п`яти днів і проголошено 18.06.2019 р. о 08 год. 30 хв.

На ухвалу може бути подано апеляцію до Київського Апеляційного суду через Ірпінський міський суд на протязі семи днів з дня проголошення ухвали.

Суддя В.В.Кафтанов

Судді Я.В. Шестопалова

Н.Ф. Карабаза