Рішення № 82471142, 18.06.2019, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/184/19

Справа № 356/251/19

РІШЕННЯ ЗАОЧНЕ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2019 року Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Голік Г.К.

за участю секретаря Бейгул Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Березань цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області 10.04.2019 Приватним акціонерним товариством «Київобленерго» було подано позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію. Позов мотивовано тим, що 11.06.2018 року набрали чинності Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі – Правила), затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312.

Відповідно до п. 6 Постанови № 312 до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

ПрАТ «Київобленерго» постачав електричну енергію споживачу – ОСОБА_1 за адресою: м. Березань, вул. Медична АДРЕСА_1 67, а споживач здійснював розрахунки з енергопостачальником за спожиту електроенергію по обумовлених тарифах (цінах).

З урахуванням положень п. 3 Правил постачання фізичним особам електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією. Підключення електроенергії за заявою наймача (власника) і відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 , слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правил.

За особовим рахунком № НОМЕР_1 відповідача електроенергія обліковується електролічильником тип 10.016.444 № 6895035.

Відповідач виконує свої зобов`язання неналежним чином. Згідно рахунку за електроенергію № 8646311426 від 28.02.2019 року відповідач має заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 14351,66 грн.

Таким чином борг ОСОБА_1 за спожиту електроенергію складає 14351,66 грн.

На сьогодні відповідач продовжує порушувати право постачальника електричної енергії на своєчасне отримання від споживача оплати за активну електроенергію, тому позивач просив суд стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» з відповідача – ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 14351,66 грн. (р/р: НОМЕР_2 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО: 322669, код ЄДРПОУ: 23243188). Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» з відповідача – ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1921,00 грн. – сплачений позивачем за подання позовної заяви (поточний р/р: НОМЕР_3 в АТ «СБЕРБАНК», МФО: 320627, код ЄДРПОУ: 23243188).

26.04.2019 року ухвалою Березанського міського суду Київської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вона підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

23.05.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 18.06.2019 для повторного виклику відповідача.

Представником позивача 23.05.2019 до канцелярії суду подано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій зазначено, що він позовні вимоги ПрАТ «Київобленерго» підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх, проти винесення заочного рішення він не заперечує (а.с. 30).

Відповідно до відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 26).

Судові повістки про виклик до суду на 23.05.2019, 18.06.2019 ОСОБА_1 отримав особисто, про що свідчать зворотні поштові повідомлення (а.с. 28; 34).

Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до вимог ст. 128, 131 ЦПК України.

Відповідач, належним чином повідомлений, в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, від нього не надходила заява про розгляд справи за його відсутності, ним не подано відзиву, зважаючи на те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути заочно справу без відповідача на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що за адресою АДРЕСА_2 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , що підтверджується особовою карткою споживача (а.с. 7-8) та довідками про фактично спожиту електричну енергію за період з 01.01.2016 – 28.02.2019 станом на 01.04.2019 року (а.с. 12-13).

З акту звіряння розрахунків від 01.04.2019 року, споживач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , особовий рахунок: НОМЕР_1 , вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 14351,66 грн. (а.с. 10-11).

Зазначене вище підтверджується і довідками про фактично спожиту електричну енергію за період з 01.01.2016 – 28.02.2019, споживач: ОСОБА_1 (а.с. 12-13).

Крім того, матеріали справи містять копію рахунку за електроенергію № 8646311426 за лютий 2019 року від 28.02.2019 року споживач ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , сума до сплати: 14351,66 грн. (а.с. 9).

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 11.01.2019 року у видачі судового наказу за заявою Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за електроенергію, боржник ОСОБА_1 було відмовлено. Крім того в ухвалі зазначено, що у разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (а.с. 14-16).

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (висновок Верховного Суду викладений у постанові від 14.02.2018 року, справа № 462/6393/15-ц).

Відповідно до п. 3 Загальних положень Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року (які були чинні на момент виникнення правовідносин) споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і електропостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією(додаток 1) і укладається на три роки.

Договір про користування електричною енергією (далі - договір) вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.

Згдно з п. 42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року побутовий споживач електричної енергії зобов`язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до п. 48 Правил побутовий споживач несе відповідальність згідно із законодавством за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію.

Частиною 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно зі ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Стаття 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 630 ЦК України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Частиною 2 ст. 642 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1921 гривня 00 копійок (а.с. 6; 15). Таким чином, відповідачу належить сплатити на користь позивача суму на відшкодування понесених ним судових витрат у розмірі 1921 гривня 00 копійок.

Керуючись ст. 12, 19, 76,77, 81, 128, 131, 141, 178, 247, 274, 279, 280-282, 284, 263, 265 ЦПК України, ст. 11, 14, 525, 526, 626, 629, 630, 638, 639, 641.642, 714 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_4 , на користь Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» (р/р: НОМЕР_2 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО: 322669, код ЄДРПОУ: 23243188) заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 14351 (чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят одна) гривня 66 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_4 , на користь Приватного акціонерного товариства «Київобленерго (поточний р/р: НОМЕР_3 в АТ «СБЕРБАНК», МФО: 320627, код ЄДРПОУ: 23243188) сплачений позивачем за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Київський апеляційний суд через Березанський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 18.06.2019 року.

Суддя Г. К. Голік