Ухвала суду № 82469766, 14.06.2019, Олевський районний суд Житомирської області

6/287/13/19

Справа № 287/301/16-ц

У х в а л а

про залишення без руху

"14" червня 2019 р. м.Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Стратович О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення по справі №287/301/16-ц за позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до відповідачів: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 ; третіх осіб: служби у справах дітей Олевської РДА, органу опіки та піклування Радовельської сільської ради про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням шляхом виселення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, якою просить відстрочити рішення у виконавчому провадженні ВП №59154616 до вирішення справи по суті, оскільки на даний час в провадженні СВ Олевського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження порушене за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України за фактом підробки ордера на тримання житла ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 .

Так, пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» судам роз`яснено, що заяви мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України. Пунктом 3 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що суди повинні застосувати положення статей 119, 121 Цивільного процесуального кодексу України. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції. Згідно п. 9 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Так, згідно ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів звязку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обовязковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у звязку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сімї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст.175, 177, 435 ЦПК України, а саме:

-не вказано всіх учасників справи, їх ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб), місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

-прохальна частина заяви не є зрозумілою, оскільки вказана не в повному обсязі , оскільки не зрозуміло до вирішення якої справи по суті необхідно відстрочити виконання рішення;

-не додано копії заяви та копій всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості учасників справи.

Керуючись ч.1 ст.185, ст. 435 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення по справі №287/301/16-ц за позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до відповідачів: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 ; третіх осіб: служби у справах дітей Олевської РДА, органу опіки та піклування Радовельської сільської ради про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням шляхом виселення - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали.

Запропонувати ОСОБА_1 . подати до суду в установлений строк належним оформлену заяву з її копіями відповідно до кількості учасників справи, вказавши їх повне найменування (для юридичних осіб), імя (прізвище, імя та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; конкретизувавши прохальну частину; додати копії всіх документів, що додаються до заяви відповідно до кількості учасників справи.

Якщо позивач не усунить недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. В. Стратович