Рішення № 8246753, 20.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/56520.01.10 За позовом Закритого акціонерного товариства «Автотрейдінг-Інвест»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діффері»          

про стягнення 403414, 65 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Василенко Г.А.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 403414, 65 грн. за договором оренди нерухомого майна від 04.12.2008 р. № 133/06-АБК. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.10.09 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Розгляд справи неодноразово переносився через нез’явлення у судове засідання повноважних представників сторін, неналежне виконання ними вимог суду та з технічних причин.

У даному судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 312546,65 грн. заборгованості з орендної плати, 34322, 42 грн. пені, 11665,67 грн. інфляційних нарахувань. Суд прийняв вказану заяву до розгляду.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, вимог ухвали суду від 16.12.09 р. не виконав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов та витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.08 року між сторонами був укладений договір № 133/06-АКБ оренди нерухомого майна (надалі –договір), за умовами якого позивач зобов’язався передати, а відповідач –прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення, а саме: ресторан and Prix»разом із наявним в цьому ресторані обладнання (додаток № 1 до договору) загальною площею 501,38 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Перемоги, 67 (надалі –майно) з метою використання та розміщення ресторану.

Пунктом 1.4. договору сторони погодили, що термін оренди –3 роки з дати підписання договору і фактичної передачі приміщення в оренду, що підтверджується підписанням акту приймання-передачі майна.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 04.12.2011 р.

Порядок розрахунків між сторонами визначений в розділі 3 договору, відповідно до якого відповідач сплачує позивачу орендну плату в розмірі 188,85 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 31,48 грн., за один квадратний метр майна, що еквівалентно 30,00 доларам США по курсу НБУ на дату підписання акту виконаних робіт. Місячна орендна плата становить 94687,12 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 15781,19 грн., що еквівалентно –15041,40 доларам США. Оплата здійснюється в гривні за офіційний курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на день підписання акту виконаних робіт.

Пунктами 3.2., 3.3. договору сторони погодили, що перерахування орендної плати за наступний місяць здійснюється відповідачем до 5 числа місяця, наступного за звітним. Відповідач здійснює у формі передоплати орендну плату за перший місяць оренди протягом 5-ти робочих днів з дати підписання акту приймання-передачі майна, та за останній місяці оренди по договору, протягом 15 –ти робочих днів з дати підписання акту приймання-передачі майна.

Додатковою угодою від 16.12.08 р. про зміну і доповнення до договору оренди нерухомого майна № 133/06-АБК від 04.12.08 р., зокрема п. 1.4. договору викладено в новій редакції, відповідно до якої термін оренди –2 роки і 9 місяців з дати підписання договору і фактичної передачі приміщення в оренду, що підтверджується підписанням акту приймання-передачі майна.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв вищевказане майно, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 16.12.08 р. (копія –у матеріалах справи).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи підписаних сторонами актів виконаних робіт: від 31.12.08 р. р. на суму 59777,43 грн., від 30.01.09 р. на суму 115818,78 грн., від 27.02.09 р. на суму 115818,78 грн., від 31.03.09 р. на суму 115818,78 грн., вартість оренди приміщення відповідно до договору від 04.12.08 р. за період з 16.12.08 р. до 28.02.09 р. складає 407233,77 грн.

Відповідач розрахувався з позивачем за договором частково, в сумі 94687,12 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою від 29.12.08р.

Представник позивача пояснив суду, що у зв’язку з неточним заповненням розрахункових документів в частині призначення платежу (оплата згідно з договором оренди нерухомого майна № 133/06-АКБ від 04.12.08 р.), грошові кошти, які надходили від відповідача на рахунок позивача, зараховані останнім в погашення боргу з орендної плати. Заперечень з приводу такого зарахування відповідач не висловлював.

Листом від 23.04.09 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість за договором від 04.12.08 р. № 133/06-АБК.

Листом від 28.04.09 р. № 83, що направлений на адресу відповідача 29.04.09 р., позивач повідомив відповідача про припинення дії договору від 04.12.08 р. № 133/06-АБК з 24.04.09 р. у зв’язку з невиконанням відповідачем договірних зобов’язань щодо сплати.

Відповідач звернувся до позивача з листом, відповідно до якого просив перенести строки оплати орендної плати за останній місяць на першу декаду квітня 2009 року.

Проте, як зазначає позивач та як вбачається з матеріалів справи, будь-яких коштів за договором від 04.12.08 р. № 133/06- АКБ, крім 94687,12 грн., сплачених 29.12.08р., від відповідача не надходило.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїх зобов’язань щодо сплати за договором від 04.12.08 р. № 133/06-АКБ в повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим у нього утворилася заборгованість з орендної плати в розмірі 312546,65 грн.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати за договором від 04.12.08 р. № 133/06-АКБ, позивач просить суд стягнути з відповідача 312546,65 грн. заборгованості з орендної плати за період з грудня 2008 року до березня 2009 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судове засідання не з’явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 312546,65 грн. заборгованості з орендної плати визнаються правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати орендної плати за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 34322,42 грн. за періоди: з 06.02.09 р до 31.08.09 р., з 06.03.09 р. до 31.08.09 р., з 06.04.09 р. до 31.08.09 р.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 9.1. договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент порушення виконання зобов’язання від вартості порушеного зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Оскільки судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем зобов’язання щодо сплати, вимога позивача про стягнення з нього штрафних санкцій визнається правомірною.

Проте при перевірці правильності обчислення позивачем пені, судом встановлено, що позивачем допущено помилки. За розрахунком суду з відповідача на користь позивача стягненню підлягає пеня в розмірах 33120,97 грн.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 11665,67 грн. інфляційних нарахувань за періоди: з 06.02.09 р. до 31.08.09 р., з 06.03.09 р. до 31.08.09 р., з 06.04.09 р. до 31.08.09 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем пені судом встановлено, що позивачем допущено помилку. За розрахунком суду з відповідача на користь позивача стягненню підлягають інфляційні нарахування у розмірі 10924,76 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені за розгляд позовних вимог про стягнення сум основного боргу та пені, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діффері» (03049, м. Київ, вул. Курська, буд. 10, ідентифікаційний код 36039823) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Автотрейдінг-Інвест»(03062, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 67, ідентифікаційний код 31106821) 312546 (триста дванадцять тисяч п’ятсот сорок шість) грн. 65 коп. заборгованості з орендної плати, 33120 (тридцять три тисячі сто двадцять) грн. 97 коп. пені, 10924 (десять тисяч дев’ятсот двадцять чотири) грн. 76 коп. інфляційних нарахувань, 3565 (три тисячі п’ятсот шістдесят п’ять) грн. 91 коп. державного мита, 208 (двісті вісім) грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б.