
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
12 червня 2019 року № 826/8336/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" доОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001114206 ,
Відповідно до пункту 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» (надалі по тексту - позивач) з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (надалі по тексту - відповідач), в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2017 року №0001114206.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що нормами чинного законодавства не передбачено право податкового органу самостійно в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини. При цьому, за наявності ознак нікчемності правочину контролюючий орган має право звертатись до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства , посилаючись на їх нікчемність.
Додатково представник позивача зазначив, що протокол допиту директора підприємства-контрагента, як і порушена проти нього кримінальна справа не є встановленим фактом і потребує доказування, а відтак посилання на них, як на підставу визнання господарських операцій з надання будівельних робіт нереальними та, як наслідок, визнання договорів нікчемними також потребують доведення. Відсутність наміру створити правові наслідки за договорами може підтвердити обвинувальний вирок суду.
В ході судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
У запереченнях на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, оскільки платник податків не має права відображати в бухгалтерському обліку витрати щодо товарів, робіт (послуг), поставка яких містить ознаки нереальності, оскільки операції з придбання та використання товарів, робіт (послуг) в діяльності платника податків фактично не здійснювались. При цьому, для визначення правильності нарахування податку на прибуток, платнику податків необхідно, починаючи з 01 січня 2015 року встановити, чи правильно було розраховано фінансовий результат до оподаткування за відповідний період та яким чином спірні операції повинні відображатись в бухгалтерському обліку платника податків.
Відповідно до пункту 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом до 15 грудня 2017 року) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Пунктом 10 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом після 15 грудня 2017 року) визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
В С Т А Н О В И В:
В період з 14 вересня 2016 року по 13 лютого 2017 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі направлень від 14 вересня 2016 року №655, 656, згідно з підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України згідно ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року по справі №752/12526/16-к про призначення документальної позапланової перевірки та відповідно до наказу Офісу великих платників податків ДФС від 14 вересня 2016 року №703 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Білтек» за період з 01 січня 2013 року по 13 вересня 2016 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 20 лютого 2017 року №329/28-10-42-06/23527052.
Перевіркою встановлено порушення ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд»:
- пункту 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість з врахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, за період з 01 січня 2013 року по 13 вересня 2016 року на загальну суму 2 423 438 грн., в т.ч.: включено до податкового кредиту з ПДВ за січень 2013 року 87 819,00 грн.; включено до податкового кредиту з ПДВ за лютий 2013 року 83 940,00 грн.; включено до податкового кредиту з ПДВ за березень 2013 року 18 303,00 грн.; включено до податкового кредиту з ПДВ за травень 2013 року 235 240,00 грн.; включено до податкового кредиту з ПДВ за липень 2013 року 551 267,00 грн.; включено до податкового кредиту з ПДВ за серпень 2013 року 56 414,00 грн.; включено до податкового кредиту з ПДВ за вересень 2013 року 1 129 455,00 грн.; включено до податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2013 року 83 333,00 грн.; включено до податкового кредиту з ПДВ за листопад 2013 року 78 667,00 грн.; включено до податкового кредиту з ПДВ за грудень 2013 року 99 000,00 грн.;
- підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134, пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток, з врахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, на загальну суму 2 170 716,00 грн.: в т.ч.: за 2013 рік - на 1 946 590,00 грн.; за 2014 рік - на 221 473,00 грн.; за 2015 рік - на 2 653 грн.
Вказані висновки перевірки ґрунтуються на тому, що під час проведення перевірки ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» було втрачено документи, що належать позивачу по взаємовідносинам з ТОВ «Білтек», про що повідомлено листом від 03 жовтня 2016 року №03904/0/2-16, листом від 18 січня 2017 року №00016/0/2-17 ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» повідомлено про проведення заходів щодо відновлення документів та надано до перевірки частково відновлені документи, а саме: акти виконаних робіт (наданих послуг) за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року. При цьому, до перевірки не надано договори підряду, укладені між ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» та ТОВ «Білтек», акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат.
Відповідно до бази даних АІС Податковий блок, архіва електронної звітності наданих до перевірки документів, взаємовідносини між ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» та ТОВ «Білтек» в період з 01 січня 2013 року по 13 вересня 2016 року здійснювались на підставі договорів від 25 січня 2013 року №289, від 25 січня 2013 року №288/КБ, від 31 січня 2013 року №311, від 26 грудня 2012 року №33/12, від 26 грудня 2012 року №29/12, від 26 грудня 2012 року №28/12, від 17 травня 2013 року №30/г, від 20 лютого 2013 року №21/г, від 26 грудня 2012 року №30/12, від 20 лютого 2013 року №21/г, від 26 грудня 2012 року №27/12, від 08 червня 2013 року №151/КБ, від 08 червня 2013 року №152/КБ, від 05 червня 2013 року №164/КБ, від 05 червня 2013 року №163/КБ, від 05 червня 2013 року №165/КБ, від 05 червня 2013 року №164/КБ, від 25 жовтня 2013 року №248/КБ, укладених між ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» та ТОВ «Білтек».
В ході перевірки встановлено, що згідно матеріалів кримінального провадження від 22 липня 2016 року №320161000100000083 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України встановлено наступне: допитаний засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ «Бітек» в одній особі - ОСОБА_1 повідомив, що він за грошову винагороду зареєстрував підприємство ТОВ «Білтек» з метою прикриття незаконної діяльності. Вказана особа обвинувачується в тому, що він 07 червня 2013 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці придбав юридичну особу без наміру здійснення фінансово-господарської діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, а саме підписав отримані від невстановленої особи документи, необхідні для внесення змін до відомостей про юридичну особу, а саме - протокол №16/13 Загальних зборів учасників ТОВ «Білтек» від 08 червня 2013 року, в якому ОСОБА_1 . зазначено директором вказаного товариства та наказ №5/2 від 08 червня 2013 року про призначення ОСОБА_1 директором ТОВ «Білтек» та в подальшому подав вказані документи до відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Головного управління юстиції у місті Києві про проведення реєстраційної дії «Внесення змін до відомостей про юридичну особу», де ОСОБА_1 було зазначено єдиним учасником ТОВ «Білтек». Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового розслідування за частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України як фіктивне підприємництво - придбання суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.
Також, в ході аналізу встановлено відсутність інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та відсутність даних, що підтверджували б придбання субпідрядних робіт для виконання ремонтних робіт. Тобто, в ході перевірки встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині виконання будівельних робіт, відвантаження товару, та інше в силу відсутності основних засобів, приміщень, матеріальних та трудових ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ «Білтек» можливостей здійснювати фактичні фінансово-господарські операції.
В акті перевірки зазначено, що фактично ТОВ «Білтек» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з надання будівельних робіт для ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» і складені первинні документи всупереч норм частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підпунктів 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №1168/704. На думку контролюючого органу, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу 5 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
На підставі акта перевірки податковим органом 16 березня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001114206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 336 189,00 грн., в т. за податковими зобов`язаннями 224 126,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 112 063,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження даного податкового повідомлення-рішення Державна фіскальна служба України рішенням про результати розгляду скарги від 26 травня 2017 року №11329/6/99-99-11-01-02-25, на підставі якого податкове повідомлення-рішення скасоване в частині застосування штрафної санкції за 2015 рік, а в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
На підставі рішення результати розгляду скарги від 26 травня 2017 року №11329/6/99-99-11-01-02-25 та висновків акта перевірки від 20 лютого 2017 року №329/28-10-42-06/23527052 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби 07 червня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0005422200, яким Приватному акціонерному товариству «Холдингова компанія «Київміськбуд» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 334 862,50 грн., з яких 224 126,00 грн. - за податковими зобов`язаннями, 110 736,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Так, пунктом 6.1 статті 6 Податкового кодексу України встановлено, що податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 16.1.4 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Статтею 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Статтею 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у Податковому кодексу України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.
Вимогами пункту 201.2 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З акта перевірки вбачається, відповідачем у ході перевірки встановлено взаємовідносини позивача із ТОВ «Білтек». Вказані відносини виникли стосовно виконання договорів від 25 січня 2013 року №289, від 25 січня 2013 року №288/КБ, від 31 січня 2013 року №311, від 26 грудня 2012 року №33/12, від 26 грудня 2012 року №29/12, від 26 грудня 2012 року №28/12, від 17 травня 2013 року №30/г, від 20 лютого 2013 року №21/г, від 26 грудня 2012 року №30/12, від 20 лютого 2013 року №21/г, від 26 грудня 2012 року №27/12, від 08 червня 2013 року №151/КБ, від 08 червня 2013 року №152/КБ, від 05 червня 2013 року №164/КБ, від 05 червня 2013 року №163/КБ, від 05 червня 2013 року №165/КБ, від 05 червня 2013 року №164/КБ, від 25 жовтня 2013 року №248/КБ, укладених між ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» та ТОВ «Білтек».
Водночас, в матеріалах справи наявна лише копія договору підряду №248/КБ від 25 жовтня 2013 року, пунктом 1.1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник (ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд») зобов`язується виконати будівельні, монтажні та пусконалагоджувальні роботи з прибудови приміщення для розміщення дизельної електростанції резервного електропостачання до адміністративно-виробничої будівлі ТОВ «Астеліт» за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 11, літ. «А», монтажу дизельного генератора підрядника в збудованій прибудові та налагодження його роботи, у відповідності до проектної документації, установлених чинним законодавством України норм та правил (ДБН та ін.) та здати їх підряднику в визначені цим договором строки, а підрядник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціни на роботи, які виконуються субпідрядником в рамках цього договору, визначаються сторонами на основі кошторису, який є невід`ємною частиною договору. Загальна вартість робіт за цим договором (договірна ціна), визначена на основі твердого кошторису, та розрахована в договірній ціні складає 1 680 428,00 грн. без ПДВ, ПДВ в рахунках зазначається додатково у випадках та в порядку, встановлених податковим законодавством України. Згідно з пунктом 10 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, в редакції, яка діє на дату підписання цього договору: «за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків;…».
Вимогами пункту 6.1 договору визначено, що субпідрядник за письмовою згодою підрядника може залучати до виконання робіт інших осіб (підрядників). Субпідрядник відповідає за результати роботи інших субпідрядників як за свої власні і виступає перед підрядником як генеральний підрядник.
На підтвердження виконання робіт сторони щомісяця підписують акти виконаних протягом відповідного місяця робіт. Протягом 1 календарного дня після завершення календарного місяця субпідрядник складає та передає підряднику проміжний акт. Підрядник протягом 5 календарних днів зобов`язаний підписати проміжний акт, або надати субпідряднику свою обґрунтовану відмову від підписання проміжного акту. Після одержання підрядником повідомлення від субпідрядника про завершення виконання всіх робіт і готовність до передачі виконаних робіт підрядник зобов`язаний негайно (але не пізніше другого робочого дня після отримання такого повідомлення) розпочати їх приймання. Передача закінчених робіт субпідрядником і приймання їх підрядником оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт, та, якщо таке передбачене відповідними нормативними актами для певного виду робіт, відповідними формами тощо. Разом з підписаним актом приймання-передачі виконаних робіт субпідрядник передає підряднику всю передбачену законодавчими актами документацію (виконавчу, акти прихованих робіт, акти випробувань та інше) (пункт 9.1-9.4 договору).
Відповідно до пунктів 10.1-10.4 договору оплата виконаних субпідрядником робіт здійснюється наступним чином;
- передоплата до початку виконання Робіт, що складає 810 000,00 грн. без ПДВ сплачується підрядником;
- 495 000,00 грн. без ПДВ сплачується підрядником через 30 (тридцять) календарних днів з дати початку Робіт;
- 195 428,00 грн. без ПДВ сплачується підрядником через 15 (п`ятнадцять) календарних днів з дати підписання акта приймання-передачі виконаних робіт, як це передбачено пунктом 9.4 договору;
- 180 000,00 грн. сплачується підрядником через 15 календарних днів після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта будівництва, в порядку, передбаченому чинним законодавством.
ПДВ в рахунках на оплату зазначається додатково у випадках та в порядку, встановлених податковим законодавством України. Згідно з п.10 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, в редакції, яка діє на підписання цього Договору: «за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно сішка податку становить 20 відсотків;...».
Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України субпідрядник зобов`язується надати підряднику податкову накладну.
При цьому, субпідрядник сплачує підряднику за послуги генпідряду 2% від вартості виконаних робіт, згідно актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідок Форми КБ-3 за звітний місяць. Підрядник має право утримати 2% від вартості виконаних робіт, згідно наданих актів приймання робіт за звітний місяць за рахунок коштів, що підлягають сплаті за виконані роботи.
Відповідно до додатку №1 до договору №248/КБ від 25 жовтня 2013 року договірна ціна на будівництво «Прибудова дизельної електростанції резервного електропостачання до адміністративно-виробничої будівлі ТОВ «Астеліт» за адресою м. Київ, вул. Солом`янська, 11а, що здійснюється у 2013 році» визначена у розмірі 1 968,5136 тис. грн.
Також, відповідно до додатку №1 до договору №248/КБ від 25 жовтня 2013 року договірна ціна на пусконалагоджувальні роботи складає 48 тис. грн.
Позивачем надано до суду: довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2014 року від 30 квітня 2014 року; акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2014 року від 30 квітня 2014 року; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2014 року від 30 травня 2014 року; акти приймання виконаних будівельних робіт за травень 2014 року; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2014 року від 27 червня 2014 року; акти приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 року від 30 липня 2014 року; акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року.
Суд звертає увагу, що позивачем не надано копій решти укладених з ТОВ «Білтек» договорів підряду та не наведено причин неподання таких документів. Суд враховує, що в акті перевірки зазначено про втрату первинних документів, однак не зазначено причин та обставин, які таку втрату зумовили. При цьому, надані позивачем копії актів приймання виконаних будівельних робіт не містять необхідних реквізитів, таких як номер акта та дата його підписання; деякі з актів не містять відомостей про замовника.
Крім того, вказані акти складені за формою, затвердженою наказом Мінрегіонбуду України від 04 грудня 2009 року №554, який станом на дату складання таких актів згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20 січня 2014 року №16 втратив чинність.
Суд зазначає, що пунктом 14.1 договору передбачено, що договір є укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 31 березня 2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Внесення змін у цей договір чи його розірвання допускається за згодою сторін. Внесення змін у цей договір оформлюється відповідною додатковою угодою (пункт 14.4 договору).
Крім того, вимогами пункту 3.1 договору визначено, що сторони погодились, що роботи повинні бути виконані субпідрядником протягом 55 робочих днів після підписання цього договору. Субпідрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт протягом 2 календарних днів з дати підписання цього договору.
Водночас, матеріали справи не містять доказів пролонгації даного договору, а також внесення змін і доповнень до нього, зокрема, в частині коригування графіку виконання робіт, який затверджений в додатку №2 до цього договору, а також продовження загальних строків виконання робіт, які є предметом договору.
Також, позивачем не надано до суду примірників проміжних актів, підписання яких передбачено вимогами статті 9 договору.
Тобто, надані позивачем первинні документи на придбання вищевказаних робіт не розкривають повний зміст господарської операції, що унеможливлює такими первинними документами підтвердити зв`язок придбаних робіт з господарською діяльністю ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд». При цьому, позивачем не надано до суду доказів укладення договору із замовником та необхідність одержання послуг від ТОВ «Білтек» як субпідрядника.
Суд зазначає, що надані позивачем документи підтверджують лише документування операцій з придбання робіт у ТОВ «Білтек», а сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що такі роботи виконувались і надання послуг мали місце, тому наявні у позивача первинні документи, зокрема податкові накладні, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов`язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем та наданими ним документами не спростовані доводи податкового органу про неможливість виконання зазначених господарських операцій з боку контрагента позивача.
Надання податковому органу належним чином оформлених документів передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та/або суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів, проте, як встановив суд первинні документи не оформленні належним чином.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відсутність підстав для його скасування.
Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону, що і було зроблено позивачем.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи відповідач належними та допустимими доказами підтвердив правомірність прийняття оскаржуваного рішення.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для присудження на користь позивача судових витрат - відсутні.
Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» (01010, місто Київ, вулиця Омеляновича-Павленка, 4/6, код ЄДРПОУ 23527052)
Відповідач: Офіс великих платників податків ДФС (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996)
Суддя А.Б. Федорчук
Судове рішення № 82466057, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 12.06.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/8336/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: