Рішення № 8246416, 12.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/53812.01.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Укоопгарант"

до Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку"

про стягнення 166 859,78 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Сторожицький В.В. дов. № 397 від 04.08.2009 р.

від відповідача Шкідченко Д.В. дов. № Л-2 від 11.12.2009 р.

В судовому засіданні 12.01.10 за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості 166 859,78 грн.

Позов мотивований неповерненям депозиту після закінчення дії договору.

23.11.09 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 09.12.09.

09.12.09 розгляд справи був відкладений, відповідно до ст.77 ГПК України, через неявку відповідача на 12.01.10.

В судовому засіданні 12.01.10 позивач підтримав позовні вимоги і просив позов задовольнити позов повністю, відповідач визнав наявність непогашеної заборгованості по поверненню депозиту, проте заперечив проти позову в частині штрафних санкцій посилаючись на дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, уведеного з 24.03.09 до 23.09.09 та продовженого до 23.03.10 відповідно до Постанов правління НБУ №157 від 23.03.09 та №548 від 11.09.09.

Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу, які зявились ознайомлено з їх правами та обовязками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні розяснені вимоги ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, які зявились, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.07 між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Укоопгарант" та Акціонерним банком "Банк регіонального розвитку" було укладено депозитний договір № 13-ДЮ-980-158 (далі - "Договір").

Згідно умовам договору Відповідач прийняв від Позивача грошові кошти в розмірі 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) гривень на депозит і зобов'язався виплачувати Позивачу нараховані відсотки і повернути суму депозиту в зазначений Договором строк (п. 2.4 Договору).

Сторони визначили розмір процентної ставки за користування депозитом 14% річних (п2.3 Договору).

Взяті на себе згідно умов Договору Позивач виконав в повному обсязі перерахувавши грошові кошти в розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень на вказаний в Договорі депозитний рахунок, що підтверджується випискою банку б/н від 20.12.07.

Додатковою угодою № 1 від 24.12.08 до Договору сторони узгодили новий розмір процентної ставки за користування депозитом.

Додатковою угодою № 2 від 26.01.09 до Договору сторони подовжили строк депозиту до 27.04.09.

Згідно до п.3.4.3 договору Відповідач зобовязаний повернути депозит на поточний рахунок Позивача по закінченні строку Депозиту.

Відповідно до умов Договору Відповідач зобов'язався нарахувати та сплатити відсотки за користування депозитом (п. п. 1.1, 3.4.2., 4 Договору). Сума несплачених відсотків за користування депозитом складає 6 287 (шість тисяч двісті вісімдесят сім) гривень 67 копійок.

10.04.09 листом № 197 Позивач, керуючись вимогами умов ст. 3.4.3 Договору, і тим, що строк депозиту збіг, звернувся до Відповідача з проханням повернути депозитний вклад та нараховані відсотки і сповістив Відповідача про банківські реквізити, на які необхідно перерахувати вказані грошові кошти з нарахованими відсотками.

Відповідач листом № 13.2/2647 від 20.05.09 підтвердив, що строк вимоги повернення коштів за Договором настав, і грошові зобов'язання (150 000,00 грн. депозитних коштів та 6287,67 грн. невиплачених відсотків) вказані в Договорі і відображені в балансі банку, але не зважаючи на заявлене, повністю відмовився виконати взяті на себе за умовами Договору таке зобов'язання.

Підставою невиконання зобовязання Відповідач вважає недостатність грошових коштів, але відповідно до вимог ч. 2 ст. 218 ГПК України «Не вважаються такими обставинами (що звільняють від відповідальності), зокрема, порушення зобовязань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобовязання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів».

Крім того, Відповідач пропонував подовження Договору.

Позивач відхилив пропозицію продовжити договір своєчасно сповістивши Відповідача листом №287 від 26.05.09.

Позивач направив Відповідачу Претензію № 304 від 03.06.09 з вимогою повернути депозитний вклад та нараховані відсотки.

Належного реагування Відповідач не здійснив.

Таким чином, Відповідач не повернув Позивачу суму депозитного вкладу та нарахованих відсотків, чим порушив своє зобовязання по Договору.

Відповідач свої дії не обґрунтовує, належним чином.

Відповідно до ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (ст. 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно до п.6 ч.1 ст.1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Положення ст. 1068 ЦК України встановлюють, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобовязаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до ст. 1070 ЦК України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу. Проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Припис ст.1071 ЦК України встановлює, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Статтею 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунку банк зобовязується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до п. 8.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»та п. 3.2 Договору, банк зобовязаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Операційний час - це частина операційного дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах (п. 1.22 ЗУ “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”).

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В ході розгляду справи відповідач не визнав вимоги позивача щодо перерахування коштів, зазначивши, що у звязку з введенням тимчасової адміністрації згідно до постанови правління НБУ №157 від 23.03.09 та відповідно до положень Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті, затвердженій постановою НБУ №22 від 21.01.04

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо зобовязання відповідача виконати зобовязання за договором і перерахувати кошти на виконання розпорядження позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з постановою Правління Національного банку України № 157 від 23.03.09 «Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному банку «Банк регіонального розвитку»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 24.03.09 по 23.03.10, продовжено її дію до 23.03.10 згідно до Постанови правління НБУ №548 від 11.09.09.

Згідно з ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань;

Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про банки та банківську діяльність ” кредитор банку - це юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань. А, клієнт банку це будь-яка фізична або юридична особа, що користується послугами банку.

Відповідно до постанов НБУ №157 та №548 у банку діє мораторій на задоволенн я вимог кредиторів крім зобовязань за договорами банківських вкладів.

Таким чином, введений мораторій передбачає призупинення банком виконання грошових зобовязань, крім, зокрема, повернення депозиту в т.ч. і строк якого закінчився.

Крім вкладу і процентів позивач просить стягнути три проценти річних в сумі 1220,33 грн., а також штрафні санкції - пеню в розмірі 9351,58 грн.

Згідно ст. 5.1. Договору за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань винна сторон несе відповідальність відповідно чинному законодавству України. Відповідно до ст. ст. 1 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань боржник за несвоєчасне виконання зобов'язання сплачує пеню в розмірі подвійне облікової ставки НБУ за кожен день такої прострочки.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується прострочення зобовязання відповідача перед позивачем щодо перерахування суми вкладу та процентів.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення пені та втрат від інфляції є обґрунтованими.

Проте, згідно з ч.2 статті 58 Закону України “Про банки і банківську діяльність ” банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

У відповідності до ст. 75 Закону України “Про банки і банківську діяльність ” (надалі Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Як зазначалось у Відповідача призначено тимчасову адміністрацію та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів

Матеріалами справи підтверджується, що зобовязання відповідача перед позивачем щодо перерахування суми вкладу та процентів виникло після призначення адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів і продовження його дії.

У відповідності до ст. 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність ” протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення пені і трьох процентів річних. не підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні споур господарський суд бере до уваги Постанову правління НБУ №713 від 02.12.09 про відкликання банківської ліцензії та запровадження процедури ліквідації банку і розміщення оголошення про прийняття вимог кредиторів до 09.01.10

Керуючись ст.ст. 525, 526, 1058, 1066 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 22, 33, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку ” (04050,м. Київ, вул. Дегтярівська, 8а; код ЄДРПОУ 19338316 код банку 300540), на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Укоопгарант»(01001,м Київ, вул. Хрещатик,7/11, код ЄДРПОУ 21618844) основний борг в сумі 156287(сто пятдесят шість тисяч двісті вісімдесят сім),67 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1562 (одна тисяча пятсот шістдесят дві), 88 грн., та 295 (двісті девяносто пять),04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.Д Курдельчук

Дата підписання 18.01.10