Рішення № 82463480, 11.06.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2654/19

Провадження № 2/500/2094/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

09.04.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем - ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що 1/4 частка вищевказаного будинку належить ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 08.09.2015 року ОСОБА_4 залишив заповіт, згідно умов якого усе його майно де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті, і на що він матиме право за законом заповів ОСОБА_1 . Позивач прийняла спадщину шляхом подачі у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно до якого входить 1/4 частка житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . 08.09.2015 року ОСОБА_3 залишила заповіт, згідно умов якого усе її майно де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй належатиме на день смерті, і на що вона матиме право за законом заповіла ОСОБА_1 . Позивач прийняла спадщину шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. При зверненні до нотаріуса для отримання свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, позивачу було відмовлено, у зв`язку з тим, що звернення до нотаріуса не було здійснено своєчасно та відсутній факт прийняття позивачем спадщини.

Позивач та представник позивача в судовому підтримали заявлені позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Вислухавши пояснення представника позивача та позивача, перевіривши матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 належить по 1/4 частці житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.11.2015 року №500/6179/15-ц.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 11.03.2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_4 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/4 частка житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту, посвідченого 08.09.2015 року приватним нотаріусом Гончаровою О.С., зареєстрованого в реєстрі за №2177, ОСОБА_4 заповів усе його майно де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті, і на що він матиме право за законом - ОСОБА_1 .

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 43403499 від 28.03.2016 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гончаровою О.С., заповіт ОСОБА_4 від 08.09.2015 року, зареєстрований за № 2177, не змінювався та не скасовувався.

Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Особою, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, являється дружина спадкодавця ОСОБА_3 , яка відмовилась від одержання обов`язкової частки у спадщині після смерті матері ОСОБА_4 , про що надала відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом шляхом звернення із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, тобто вважається такою, яка прийняла спадщину.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/4 частка житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до заповіту, посвідченого 08.09.2015 року приватним нотаріусом Гончаровою О.С., зареєстрованого в реєстрі за №2178, ОСОБА_3 заповіла усе її майно де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй належатиме на день смерті, і на що вона матиме право за законом - ОСОБА_1 .

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 55965062 від 23.04.2019 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гончаровою О.С., заповіт ОСОБА_3 від 08.09.2015 року, зареєстрований за № 2178, не змінювався та не скасовувався.

Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Осіб, які відповідно до вимог ч. 1 ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні встановлено, що факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем - ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено показаннями допитаних в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , який зазначив, що ОСОБА_1 , проживала разом із спадкодавцем - ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, позивач вважається таким, що прийняв спадщину, після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Гончарової О.С. № 150/02-14 від 23.04.2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з тим, що звернення до нотаріуса не було здійснено своєчасно та відсутній факт прийняття позивачем спадщини.

Вислухавши пояснення позивача та представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що оформлення спадщини в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв`язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 16, 76, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1233, 1234, 1235, 1241, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26569223, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62) встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем - ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 19.06.2019 року.

Суддя: О.Я.Присакар