
Справа № 496/4367/18
Провадження № 2/496/625/19
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2019 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Пендюри Л.О.
за участю секретаря - Богдан Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Обслуговуюча компанія «ЖК Фаворит» про стягнення грошових коштів,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь грошові кошти у розмірі 39097 грн. 08 коп., які він поніс на утримання квартири НОМЕР_1 та машиномісця НОМЕР_2 , що знаходяться АДРЕСА_5 .
Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 27.03.2015 року, яке ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 11.06.2016 року залишено без змін, крім іншого було визнано за відповідачкою право спільної сумісної власності на Ѕ частину квартири НОМЕР_1 та машиномісця НОМЕР_2 , що знаходяться АДРЕСА_5 . Але усі витрати по утриманню вказаних об`єктів нерухомого майна він несе самостійно, а відповідачка навмисно не виконує рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27.03.2015 року в частині повідомлення обслуговуючого кооперативу про належність їй половини майна. З метою перерахунку платежів за утримання на утримання будинку, прибудинкової території та комунальні послуги в розмірі, пропорційному його частці майна, починаючи з 11.06.2015 року шляхом перерахування надмірно сплачених ним коштів на майбутній період, він звернувся до ТОВ «Обслуговуюча компанія «ЖК Фаворит». Але ТОВ «Обслуговуюча компанія «ЖК Фаворит» своїм листом №31 від 26.09.2018 року відмовило йому у перерахунку коштів, вказавши, що нарахування плати за утримання будинку здійснюється на підставі наявних у обслуговуючого кооперативу документів та рекомендувало йому звернутися до співвласника за стягненням коштів.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідачка в судове засідання не з`явилася, хоча повідомлялася про час і місце розгляду справи належним чином, відзив на позов не подала, а тому суд, приймаючи до уваги заяву представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, хоча повідомлявся про місце і час проведення судового засідання належним чином.
Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги заяву представника позивача, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 27.03.2015 року, яке ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 11.06.2016 року залишено без змін, крім іншого було визнано за ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на Ѕ частину квартири НОМЕР_1 та машиномісця НОМЕР_2 , що знаходяться АДРЕСА_5 (а.с.7-20).
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач зазначає, що усі платежі за утримання будинку та прибудинкової території та комунальні послуги несе він самостійно, внаслідок чого за період з 04.07.2016 року по 03.08.2018 року сплатив ТОВ «Обслуговуюча компанія «ЖК Фаворит» 39097 грн. 08 коп. та надав копії квитанцій до прибуткового касового ордера (а.с.21-36), а відповідачка навмисно не виконує рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27.03.2015 року в частині повідомлення обслуговуючого кооперативу про належність їй половини майна.
З метою перерахунку платежів за утримання будинку, прибудинкової території та комунальні послуги в розмірі, пропорційному його частці майна, починаючи з 11.06.2015 року шляхом перерахування надмірно сплачених ним коштів на майбутній період, позивач звернувся до ТОВ «Обслуговуюча компанія «ЖК Фаворит».
«Обслуговуюча компанія «ЖК Фаворит» листом за вихідним №31 від 26.09.2018 року відмовила позивачу у перерахунку коштів у зв`язку з тим, що нарахування плати за утримання будинку здійснюється на підставі наявних у обслуговуючого кооперативу документів, а документи про зміну складу власників не були надані своєчасно і рекомендовано самостійно звернутися до співвласника за стягненням коштів. Крім того зазначено, що для розділення рахунку на утримання будинку та прибудинкової території та комунальні послуги (теплопостачання, електропостачання, водопостачання та водовідведення, тощо) необхідно надати витяг про реєстрацію права власності, з дати надання якого плата буде встановлюватися власникам в частинах відповідно до наданого документа.
Тобто позивач з 11.06.2015 року не повідомляв «Обслуговуючу компанію «ЖК Фаворит» про зміни, а саме наявність співвласників вказаної квартири та машиномісця шляхом подання правовстановлюючих документів та не укладав новий договір на відповідну частку у праві спільної сумісної власності.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно вимог статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати своє майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-2951цс15, яка має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» До житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає в себе: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 вказаного закону індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; 5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Позивач зазначає, що за весь час усі витрати по утриманню квартири НОМЕР_1 та машиномісця НОМЕР_2 несе він самостійно.
На підтвердження зазначеного, позивач надав суду копії квитанцій до прибуткового касового ордера за період 04.07.2016 року по 03.08.2018 року (а.с. 21-36).
Відповідно до ст. 360 ЦК співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 725/3790/16-ц, тлумачення статті 360 ЦК України свідчить, що управління, утримання та збереження спільного майна не охоплює собою житлово-комунальні послуги. Це зумовлено тим, що житлово-комунальні послуги надаються на підставі договору про надання таких послуг. Більше того, житлово-комунальні послуги надаються не квартирі, як об`єкту права власності, а певному суб`єкту - власнику (співвласнику, наймачу, суб`єкту сервітуту тощо) квартири, який проживає в квартирі. По своїй суті надання житлово-комунальних послуг направлене на задоволення потреб власника (співвласника, наймача, суб`єкта сервітуту тощо) квартири і споживаються саме відповідним суб`єктом, а не для управління, утримання та збереження квартири, що перебуває в спільній частковій власності.
Тобто, в даному випадку використання послуг, за які здійснював сплату позивач, здійнювалося особами, що фактично використовували машиномісце, проживали у квартирі та користувалися житлово-комунальними послугами, а не для утримання самої квартири, а тому вони не є витратами в розумінні ст. 360 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач не довів суду ті обставини, що він при розділі квартири НОМЕР_1 та машиномісця НОМЕР_2 , що знаходяться за АДРЕСА_5 повідомив ТОВ «Обслуговуюча компанія «ЖК Фаворит» про наявність співвласників шляхом подачі відповідних правовстановлюючих документів, для розділення рахунку на утримання будинку та прибудинкової території та комунальних послуг, не переуклав договір про надання відповідних послуг, не надав доказів того, що відповідачка отримувала житлово-комунальні послугу за вказаною адресою, а тому йому в позові слід відмовити.
Враховуючи те, що позивачу в позові відмовлено, а тому відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на нього.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 322, 358, 360 ЦК України, ст. 162 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» суд -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення, через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя Л.О. Пендюра
Судове рішення № 82463325, Біляївський районний суд Одеської області було прийнято 11.06.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 496/4367/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: