Рішення № 82462614, 18.06.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1335/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/1335/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

12 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - відповідач) , в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача у вирішенні заяви від 22.03.2019 про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Бієвецької сільської ради Лубенського району Полтавської області та зобов`язати відповідача повторно розглянути вищевказану заяву.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на неправомірну, як на його думку, поведінку відповідача, що перешкоджає у реалізації права особи на отримання у власність земельної ділянки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи ( у письмовому провадженні).

02.05.2019 відповідач надав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, відповідно до якої Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації повинні, зокрема, надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадянам з переліку тих земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі у власність в межах норм безоплатної приватизації. Так, за твердженням відповідача, відповідь, яка надана ОСОБА_1 в службовому листі від 26.03.2019 №1914/0/26-19, у повній мірі відповідає вимогам Інструкції з діловодства в Головному управлінні Держгеокадастру у Полтавській області, затвердженої наказом відповідача від 15.10.2015 №41 (а.с. 12-15).

Позивач отримав копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі 25.04.2019.

З урахуванням положень частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що така особа належним чином поінформована про факт призначення справи до судового розгляду.

Суд розглядає дану справу на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи суд встановив, що 22.03.2019 за вх. №Б-3654/0/25-19 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшла заява ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га із земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Бієвецької сільської ради Лубенського району Полтавської області за межами населеного пункту, додавши до заяви викопіювання бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с. 16-17).

26.03.2019 заступник начальника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Остапенко Л. надав відповідь на звернення позивача, оформивши її листом №1914/0/26-19, у якому зазначив, що Головним управлінням відповідно до прийнятих нормативно-правових актів 20.12.2018 оприлюднено на офіційному веб-сайті інформацію щодо площі земельних ділянок, які пропонується передавати громадянам в межах норм безоплатної приватизації. також зазначено, що на зазначену площу відповідачем прийняті рішення стосовно надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах норм безоплатної приватизації (а.с. 18).

Позивач, розцінюючи такі дії як протиправну бездіяльність, звернувся до суду за правовим захистом порушеного права.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частина сьома статті 118 ЗК України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Крім того, вказаною нормою наведено альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Перелік документів, які повинен подати заявник, визначений законом. Вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені законом, забороняється. Підстави відмови у наданні дозволу є вичерпними. Відтак, будь-які дії, спрямовані на отримання від особи, яка звернулася за дозволом, додаткових матеріалів, в тому числі їх уточнення, прямо суперечать закону та є протиправними.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 14.08.2018 у справі №816/1050/17 (номер в РСР - 75906527) законодавством України не встановлено вимог до форми висновків уповноважених органів за результатами розгляду клопотань осіб, зацікавлених в одержанні у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, зокрема відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Єдина вимога до такої відмови, передбачена Земельним кодексом України, - це її належна мотивація.

У зв`язку з цим суд відкидає, як безпідставні, доводи позивача разом з посиланням на позицію Верховного Суду викладену у постанові від 11.04.2018 у справі №806/2208/17 (номер в ЄДРСР - 73397635) з приводу необхідності оформлення відмови відповідача саме наказом, оскільки лист ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 26.03.2019 №1914/0/26-19 містить чіткі та зрозумілі мотиви, з яких заявнику відмовлено у задоволенні його заяви від 22.03.2019.

Аналізуючи суть цих мотивів, суд зазначає, що посилання відповідача на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413, якою затверджено Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, не узгоджується з приписами передбаченими статтею 118 Земельного кодексу України.

До того ж, у зв`язку із затвердженням постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними зміни до Земельного кодексу України не вносились, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не змінювався.

На підставі зазначеної Стратегії Міністерство аграрної політики та продовольства разом з Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру мають розробити та внести на розгляд Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк проекти відповідних нормативно-правових актів, спрямованих на її реалізацію. Однак, на момент виникнення спірних відносин відповідні нормативно-правові акти не прийняті.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №814/1961/17 (номер в ЄДРСР - 73634659).

За таких обставин, відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з тієї підстави, що така ділянка не входить до переліку земель, який сформований відповідно до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними визнається судом протиправною, оскільки така не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України.

З приводу посилання відповідача на неможливість надання дозволу на розробку проекту землеустрою у зв`язку з тим, що вже видані відповідні дозволи на розробку проектів землеустрою іншим особам, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що лист-відповідь не містить посилань на конкретні факти та конкретних осіб. Не повідомлено про такі факти й представником відповідача у наданому до суду відзиві на позов.

Водночас суд зауважує, що згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Однак суду не надано відомостей затвердження документації із землеустрою у встановленому законом порядку та доказів здійснення державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку.

Отже, зареєстровані у встановленому законом порядку права на відповідну земельну ділянку відсутні.

Крім цього суд зазначає, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Тому сам лише факт надання іншій особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи користування, якби він навіть був доведений у ході розгляду цієї справи, не є безумовною підставою для відмови іншій особі щодо надання аналогічного дозволу.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку безпідставність доводів позивача щодо наявності факту бездіяльності відповідача, у зв`язку з чим у задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити. В той же час вимога позивача щодо повторного розгляду його заяви підлягає задоволенню, у зв`язку з чим суд для відновлення порушеного права позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у формі листа від 26.03.2019 №1914/0/26-19, як протиправне.

Таким чином позов належить задовольнити частково.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тож сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню з відповідача у розмірі пропорційному до обсягу задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у формі листа від 26.03.2019 №1914/0/26-19.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 22.03.2019 з приводу надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Бієвецької сільської ради Лубенського району Полтавської області з урахуванням правової оцінки спірного питання, сформульованої у даному рішенні суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) частину судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун