Рішення № 82462597, 12.06.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/788/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Протас О.М.,

представника позивача - Мисюри О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2019 року Головне управління ДФС у Полтавській області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 46096,44 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем в строки, визначені податковим законодавством, узгодженої суми зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, у розмірі 46096,44 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

За викладених обставин, суд вирішив здійснити розгляд справи за даної явки.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.12.2015 посадовою особою Кременчуцької ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 ) по питанню своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи з фізичних осіб, результати якої оформлені актом від 25.12.2015 №405/16-03-17-01-10/2849323114.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки контролюючим органом 16.01.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000501701/62, яким відповідачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у загальному розмірі 46096,44 грн, з яких 36877,15 грн за основним платежем та 9219,29 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення вказаного податкового повідомлення-рішення) податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Податкове повідомлення-рішення від 16.01.2016 №0000501701/62 направлялося на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням та вручене останньому 20.02.2016, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 16.01.2016 №0000501701/62, а також його оскарження до суду судом не виявлено.

Отже, суд не знаходить правових підстав та фактичних даних для висновку про те, що податкове повідомлення-рішення контролюючого органу від 16.01.2016 №0000501701/62 порушує права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_1 у сфері публічно-правових відносин і тому не створює для нього обов`язку виконати його владні приписи у частині сплати грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб.

Станом на момент розгляду справи за вказаним податковим повідомленням-рішенням рахується заборгованість в розмірі 46096,44 грн, з яких 36877,15 грн за основним платежем та 9219,29 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, суму грошових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, у розмірі 46096,44 грн правомірно віднесено контролюючим органом до складу податкового боргу відповідача.

Згідно положень статті 59 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення податкової вимоги) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Встановлено, що на виконання приписів статті 59 Податкового кодексу України контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 28.03.2016 №626-17/82, яку надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача та вручено останньому 18.04.2016, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріали справи не містять доказів оскарження вказаної вимоги.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні. Натомість, наявна у матеріалах справи облікова картка особового рахунку відповідача по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, свідчить про наявність у останнього податкового боргу з даного виду податку у розмірі 46096,44 грн.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи зазначену норму, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення суми податкового боргу з платника податку - фізичної особи.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 46096,44 грн (сорок шість тисяч дев`яносто шість гривень сорок чотири копійки) на р/р 33115341016008, код бюджетної класифікації платежу 11010500, одержувач УК у м. Кременчук/м.Кременчук/11010500, банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18 червня 2019 року.

Суддя О.В. Гіглава