Окрема ухвала № 82462591, 19.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2218/19

ОКРЕМА УХВАЛА

19 червня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Іванова Е.А.

за участі: секретаря судового засідання Ягенської К.О. представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Шахбазян К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2019 року рішенням Одеський окружний адміністративний суд задовольнив частково адміністративний позов ОСОБА_2 та визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтованою площею 0,06 га викладеного в листі від 14.02.2019 року № 54/0-97/6-19; визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтованою площею 0,06 га викладеного в листі від 04.03.2019 року № 88/0-1333/0/37-19; зобов`язав Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку документації із землеустрою для отримання у власність земельної ділянки площею 0.06 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності Овідіопольского району, Одеської області, поруч з с. Новодолинське, поруч з ділянкою с кадастровим номером НОМЕР_1 для індивідуального садівництва та зобов`язав Головне управління Держгеокадастру в Одеській області подати до суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового

рішення.

Судом було встановлено, що заступник начальника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області ОСОБА_3 вирішував заяву позивача ОСОБА_2 від 16.08.2018, в якій вона просила згідно ЗК України надати дозвіл на розробку документації із землеустрою для безоплатного отримання у власність земельної ділянки для садівництва площею 0.06 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності Овідіопольского району, Одеської області, поруч з с. Новодолинське, поруч з ділянкою с кадастровим номером НОМЕР_1 для індивідуального садівництва.

Листом від 14.09.2018 року №С-11259/0-6594/0/37-18 заступник начальника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Вербовщук С.Г. повідомив позивача, що станом на теперішній час у Головного управління відсутня інформація щодо позиції Новодолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області щодо надання земельні ділянки ОСОБА_2 у власність або користування, та рекомендував звернутися до органу місцевого самоврядування за місцем розташування бажаної до відведення земельної ділянки, після чого надати клопотання до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з врахуванням зауважень.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2019р. по справі №420/5753/18 яке набрало законної сили за позовом ОСОБА_2 до заступника начальника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Вербовщук С.Г., Головного управління Держгеокадастру в Одеській області визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про відмову у наданні дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,06Га викладеного в листі від 14.09.2018 року №С-11259/0-6594/0/37-18.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади від 10.09.2014 р. №442 утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року визначено (далі - Положення), що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце прем`єр-міністра України Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно з п. 7 Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 (далі - Положення №308), Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру (https://drive.google.com/file/d/1v1hoEeHR59MmOpjto_sbbRsrWJBPQ9vp/view).

Згідно з п. 9 Положення №308 Головне управління очолює начальник, який є Головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання законодавства України про охорону земель в Одеській області.

Начальник головного управління має заступників, які призначаються на посаду головою Держгеокадастру за погодженням з міністром Аграрної політики та продовольства України та звільняються з посади головою Держгеокадастра.

Підпунктом 11 та пп. 12 п.10 Положення №308, начальник Головного управління підписує накази Головного управління та розподіляє за погодженням з Держгеокадасру обов`язки між своїми заступниками.

Отже, начальник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, який є Головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання законодавства України про охорону земель в Одеській області, приймає рішення у формі наказу, що визначено Положенням №308.

Суд вважає, що позивач звертався до відповідача у порядку встановленому Земельним кодексом України, а не за Законом України "Про звернення громадян", та просив вирішити її заяву згідно ЗК України, що видно із змісту заяви. Крім цього, потрібно враховувати, що цим кодексом врегульовано питання вирішення клопотань громадян, зацікавлених в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення індивідуального садівництва, що вказує на порушення заступником начальника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області вимог закону, враховуючи вищенаведене, і наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінету Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Пунктом "в" ч. 1 ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 0,12 га.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом 8 Положення про територіальні органи Держгеокадастру затвердженого наказом Міністерства Аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2016 р. за N 1391/29521) передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Крім того, згідно з п. 84 Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру, затвердженої наказом Держгеокадастру від 15.10.2015 № 600, накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, адміністративно-господарських, кадрових питань.

При цьому, п. 123 вказаної Інструкції визначено, що службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як: відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи.

Отже, відповідно до положень вказаних нормативно-правових актів визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ. При цьому листи складаються у разі надання відповіді на звернення громадян.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.

В межах даного адміністративного спору позивач звернувся до відповідача не із зверненням, а із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направляв позивачу відповіді у формі листів.

При цьому суд, вважає що відсутність належним чином оформленого рішення ГУ Держгеокадастру в Одеській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі наказу, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Отже, вирішення заяви позивача від 16.08.2018 заступником начальником Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Вербовщук С.Г. листами від 14.09.2018 року №С-11259/0-6594/0/37-18, від 14.02.2019р. №54/0-97/6-19, та від 04.03.2019р.№88/0-1333/0/37-19 не відповідає як п.8 та підпункту 11 п.10 Положення №308 так і п.8 Положення №333 і ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Тобто, ця посадова особа не вирішила заяву позивачів по суті у порядку, визначеному Земельним кодексом України, чим також порушила вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Крім цього, як вже зазначалось раніше в листі від 14.09.2018 року заступник начальника ОСОБА_3 , як на підставу для відмови ОСОБА_2 зазначив відсутність позиції Новодолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області щодо надання у власність земельної ділянки.

В наступному на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року у другій відповіді заступник начальника ОСОБА_3 від 14.02.2019р. на ту ж заяву ОСОБА_2 від 16.08.2019 року як на підставу для відмови вказав, що бажана для отримання у власність земельна ділянка для ведення індивідуального садівництва у наведених площах земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадян у межах норм безоплатної приватизації у 1 кварталі 2019 року відсутня(а.с.32-33).

Та після цього було прийнято трете рішення з посиланням знов на вже виконане рішення суду від 17.01.2019року (яке натомість виконано ще 14.02.2019р.).

В ньому заступник начальника ОСОБА_3 втрете розглянувши заяву ОСОБА_2 від 16.08.2019 року як на підставу для відмови у наданні дозволу вже вказує, що на бажану до відведення земельну ділянку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва іншому громадянину (а.с.34-35).

На підтвердження цього представником відповідача надано суду разом з відзивом копію наказу ГУ Держгеокадастр в Одеській області від 06.09.2018 року №15-5871/13-18-ст про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою гр. ОСОБА_4

Та про дану обставину як підставу для відмови заступник начальника ОСОБА_3 не зазначав ані в листах до ОСОБА_2 , ані до суду під час розгляду адміністративної справи №420/5753/18 щодо скасування його відповіді Старіковій Л ОСОБА_5 від 14.09.2018р.

З даних обставин вбачається, що заступник начальника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області ОСОБА_3 вигадує будь які не передбачені Земельним кодексом України та незаконні підстави для відмови особі, яка звертається за отриманням дозволу, в той час коли на дану земельну ділянку наданий іншій особі раніше дозвіл на розробку проекту землеустрою, про що достеменно відомо Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області, від імені якого заступник начальника Вербовщук С.Г. приймав три рішення, оформлені листами.

Наведене вказує, на те що Головне управління Держгеокадастру в Одеській області фактично надає перевагу одним громадянам перед іншими, адже, не вирішуючи заяву позивача по суті, видає іншим громадянам дозволи на розроблення проектів землеустрою, і не вказує ОСОБА_4 таких самих підстав, які вказувались позивачці, та підтверджує встановлене судом, що заступник начальника ОСОБА_3 не володіє реальною інформацією щодо земельних ділянок, при цьому приймає різні рішення щодо однієї земельної ділянки.

Згідно з підпунктом 25-1 п.4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань в тому числі організовує та здійснює державний нагляд (контроль): а) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель.

Отже, такі дії Головного управління Держгеокадастру в Одеській області вказують на недотримання вимог закону, вони порушують права громадян, наслідком чого є численні звернення громадян до суду.

Ці порушення носять системний характер, адже позивач в 2018 - 2019 роках неодноразово ( у цій справі 3-и рази) отримував від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області відповіді на його заяву про надання дозволу на розробку документації щодо землеустрою оформлену листами, тоді як Одеський окружний адміністративний суд у справі №420/5753/18 вже вказував на те, що заступник начальника Вербовщук С ОСОБА_6 , всупереч вимог законодавства на адресу ОСОБА_2 направив лист про надання відповіді, а не вмотивоване рішення, та жодних висновків з цього зроблено не було.

Підпунктом 1 - 2 пункту 5 Положення визначено, що Держгеокадастр з метою організації своєї діяльності: 1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Держгеокадастру, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління; 2) здійснює добір кадрів в апарат Держгеокадастру та на керівні посади в його територіальні органи, на підприємства, в установи та організації, що належать до сфери його управління, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників апарату Держгеокадастру та його територіальних органів.

Згідно з п.9 Положення, Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної ОСОБА_9 України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Відповідно до підпункту 2 пункту 11 Положення, голова Держгеокадастру в межах повноважень, передбачених законом, організовує та контролює виконання в апараті Держгеокадастру та його територіальних органах Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики з питань, що належать до компетенції Держгеокадастру. Згідно з підпунктом 16 цього ж пункту, вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців і працівників апарату Держгеокадастру, керівників територіальних органів Держгеокадастру, присвоює їм ранги державних службовців (якщо інше не передбачено законом).

Верховний Суд у п.14 по справі №822/2307/17 (провадження №К/9901/25543/18) зробив висновок, що не заслуговують на увагу твердження відповідача, викладені в касаційній скарзі, про те, що, ухвалюючи рішення, суд мав можливість усунути порушення Головного управління, у разі їх доведення, не виносячи окремої ухвали, шляхом зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вчинити певні дії для відновлення можливих порушених прав.

Також суд враховує висновки Верховного суду по справі №812/922/16 від 06.06.2019р.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, встановлені судом порушення в цій адміністративній справі, вчинені заступником начальника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Вербовщук С.Г. при вирішенні заяви ОСОБА_2 грубо порушують Конституцію України, Земельний кодекс України, Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року, п.8 наказу Міністерства Аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016, Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308, та права позивача.

Адже, посадова особа: 1) зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) не надавати перевагу одним особам перед іншими без законних на те підстав при прийнятті рішень; 3) не вказувати в рішеннях і листах, як у цьому випадку, недостовірну інформацію; 4) приймати рішення у спосіб і порядку, визначеному Конституцією та законами України, відповідно до покладених завдань на Держгеокадастр, визначених Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, з дотриманням вимог Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області.

Згідно з ч.1 ст.249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Керуючись статтями 248, 249, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру ( 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення 3), вжити заходи щодо усунення порушень закону заступником начальника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Вербовщуком С.Г., які були встановлені під час розгляду справи, з метою усунення причин та умов, що сприяли встановленим судом порушенням.

Про вжиті заходи повідомити Одеський окружний адміністративний суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Ухвала може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.293-297 КАС України особами, інтересів яких вона стосується.

Повний текст ухвали виготовлений 19.06.2019 року.

Суддя Іванов Е.А.