Ухвала суду № 82462549, 18.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3536/19

УХВАЛА

18 червня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку на час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря , в якому позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 17.04.2019 №106-0 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

-поновити його - ОСОБА_1 па посаді начальника Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря;

-стягнути з Відповідача - Державної екологічної інспекції України середній заробіток за час вимушеного прогулу;

стягнути з Відповідача моральну шкоду у розмірі 30000грн.

Також у позові позивач просив поновити строки звернення до суду, витребувати у відповідача докази, судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом; відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого: - повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; -у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Питання строку звернення до суду, а також його поновлення та порядку вирішення цього питання регламентовані ст.ст.122,123,161 КАС України. Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Проте позивачем не надана до позову вказана заява, клопотання про поновлення строку міститься у позовних вимогах.

Також у позовних вимогах містяться клопотання про витребування доказів, що не відповідає вимогам ст.161,79,80 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про витребування доказів.

Позивач повинен до позову надати всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч.4 ст.161,ч.2 ст.79 КАС України). Відповідно до ч.8 ст.79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк до розгляду не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї, та згідно зі ст.80 надає до суду відповідне належним чином оформлене клопотання.

Частиною 2 ст.80 КАС України встановлені вимоги до клопотання про витребування доказів, у якому повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Стаття 161 КАС України визначає документи, що додаються до позовної заяви. Частиною 1 ст.161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (ч.2 вимагає від суб`єкта владних повноважень направити копію позову з додатками відповідачу та надати відповідний доказ).

Вказані вимоги ст.161 КАС України позивачем не виконані. Учасниками справи є відповідач та третя особа визначені позивачем, проте для них позивач надав лише копії позову.

У позові позивач посилається на те, що на підставі ст.79 КАСУ докази відповідачу не надаються так як є у наявності в останнього або загальновідомими.

Проте ст.79 КАС України не містить положення про звільнення позивача надавати до суду копію позову з додатками для учасників справи. Навпаки ч.1 ст.79 КАС України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

У подальшому ст.79 регламентує питання надання доказів, які не можуть бути подані разом із позовом або для відповідача – разом з відзивом.

Відповідно ч.9 ст.79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Таким чином перше речення ч.9 ст.79 КАС України встановлює питання надання доказів, що подаються до суду та необхідність заздалегідь надіслати їх або надати особою, яка їх подає, іншим учасникам справи, що співвідноситься з положенням ч.1 ст.161 КАС України щодо надання всіх доказів, які додані до позову учасникам справ.

Щодо другого речення ч.9 ст.79 КАС України – воно стосується суду та оцінки судом виконання учасником справи обов`язку щодо надання доказів по справі та відповідно цих доказів.

Крім того, враховуючи наявність не тільки відповідача, а і третьої особи позивач не зазначає які докази є загальнодоступними, а які є у відповідача, та відповідно наявність їх у третьої особи.

Крім того. статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Таким чином, згідно зі змістом ст.94 КАС України що кожний письмовий доказ наданий до позову повинен бути засвідченим в порядку, встановленому чинним законодавством, або самим позивачем (у разі знаходження оригіналу у нього) із зазначенням дати засвідчення та зазначення про наявність у нього оригіналу письмового доказу.

Позивачем не виконані зазначені вимоги. Копії вказаних документів відповідно до вимог ст.94 КАС України повинні бути засвідчені у порядку встановленому законом. Позивачу надано право засвідчувати своїм підписом лише документи оригінали яких знаходяться у нього, із зазначенням вказаних обставин на копії документу з датою власного засвідчення. Проте позивачем засвідчені копії з копій документів, оригінали яких у нього не знаходяться (копії наказі, копії рішень суду).

Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, що передбачає зазначення вказаних документів (їх назву) та кількість аркушів кожного доданого документа.

Вказаним вимогам не відповідає зазначення позивачем додатку всього на 89 арк, а також посвідчена копія переписки між адвокатом та відповідачем та посвідчені копії листів територіальних органів на 51 арк. Крім того, у копіях позову взагалі відсутнє зазначення кількості аркушів документів наданих до позову.

Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви та роз`яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, надання відповідних належних доказів по справі.

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім`я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.

Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв`язку.

У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв`язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв`язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.

Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д – день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 – кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання даної ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень про її виконання іншими засобами зв`язку, суд вирішить питання про повернення позову у вказані строки.

Керуючись ст.ст. 77, 132, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя –

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку на час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Е.В.Катаєва