Ухвала суду № 82462431, 18.06.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18.06.2019 № 814/961/18

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовомОСОБА_1 , в/ч АДРЕСА_1 3476 АДРЕСА_2 2, АДРЕСА_3 доГоловного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 провизнання протиправним та скасування рішення від 30.11.2017 № Т-12806/6-17-СГ; визнання протиправним та скасування рішення від 31.10.2017 № Т-12219/6-17-СГ; зобов`язання вчинити певні дії, встановив:

Рішенням від 23.06.2018 суд частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (надалі – відповідач).

У зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням суд видав виконавчі листи.

06.06.19 позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з відповідача на користь держави судового збору.

Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розглянувши заяву позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абзац другий частина п`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору та нормами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено стягнення з відповідача на користь держави судових витрат, підстави для задоволення заяви позивача відсутні.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 248, 252, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.В задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення відмовити.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна